Рішення

від 19.12.2013 по справі 427/5079/13-ц

СВЕРДЛОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 427/5079/13-ц

Провадження № 2/427/1924/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2013 року

Свердловський міський суд Луганської області в складі головуючого судді Маркової Т.Г.,

При секретарі Гойдіній Я.О.,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Свердловська цивільну справу за позовом прокурора Краснодонського району в інтересах держави в особі комунального закладу «Свердловська центральна міська лікарня № 1» управління охорони здоров’я Свердловської міської ради Луганської області до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО Донбас Північний» про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі Свердловської центральної міської лікарні № 1» управління охорони здоров’я Свердловської міської ради Луганської області на підставі ст. 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України « Про прокуратуру», звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначає, що 13.12.2012 року відповідач, керуючи автомобілем ВАЗ-21093, на порушення вимог п.п.2.3, 12.1 ПДР України, не врахував дорожні умови, не впорався з керуванням автомобілем, та виїхав на зустрічну смугу проїжджої частини дороги, де зіткнувся із автомобілем ФОРД-СІЄРРА, під керуванням потерпілого ОСОБА_2, у зв’язку з чим останньому були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості, з приводу лікування яких він, з 14.12.2012 року по 04.01.2013 року, знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні комунального закладу «Свердловська міська лікарня № 1» управління охорони здоров’я Свердловської міської ради Луганської області, та на його лікування було витрачено 3040.59 гр., що підтверджується довідкою № 354 від 13.02.2012 року.

За даним випадком відповідача було повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 286 КК України, та ухвалою Краснодонського міськрайонного суду від 18.03.2013 року кримінальне провадження щодо нього було закрито на підставі ст. 46 КК України.

На підставі ч. 1 ст. 1206 ЦК України, ПКМУ № 545 від 16.04.1993 року « Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету та їх використання», просить стягнути з відповідача на користь комунального закладу « Свердловська центральна міська лікарня № 1» управління охорони здоров’я Свердловської міської ради Луганської області витрати на лікування потерпілого в розмірі 3040.59 гр.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі, наполягає на їх задоволенні.

Представник комунального закладу «Свердловська центральна міська лікарня № 1» в судове засідання не з’явилась, надала заяву про розгляд справи у ї відсутності, наполягає на задоволенні позову.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, оскільки вважає, що витрати на лікування потерпілого повинна відшкодувати страхова компанія, яка застрахувала його цивільну відповідальність. Крім того, не згоден з тим, що він виїхав на зустрічну смугу та ДТП сталося внаслідок його вини.

Представник ПрАТ«СК АСКО ДС» в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснив, що відповідно до ст. 1206 ЦК України, шкоду, заподіяну здоров’ю злочином, повинен відшкодовувати винний.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку щодо задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 13.12.2012 року, приблизно о 13 годині, ОСОБА_1, керуючи належним йому автомобілем марки ВАЗ-21093, реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по автомобільному шляху «місто Краснодон - місто Антрацит», де в районі 2 км. + 850 м., в складних погодних умовах, він перевищив безпечну швидкість, не впорався з керуванням автомобіля, та виїхав на зустрічну смугу проїжджої частини дороги, чим порушив вимоги п. 2.3 та 12.1 ПДР України, внаслідок чого зіткнувся з автомобілем ФОРД-СІЄРРА, реєстраційний номер 256 89 АМ під керуванням водія ОСОБА_2, який рухався у зустрічному напрямі.

Внаслідок зіткнення автомобілів, водію ОСОБА_2 були заподіяні тілесні ушкодження середньої тяжкості, з лікування яких він з 13.12.2012 року по перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Свердловської міської лікарні № 1.

Як убачається з обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12012030180000312 від 13.12.2012 року, ОСОБА_1, з даного приводу повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України ( а.с. 7).

Згідно ухвали Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 18.03.2013 року, кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, за наслідками даного ДТП, було закрито на підставі ст. 46 КК України у зв’язку з примиренням винного з потерпілим ( а.с. 6). Цивільний позов при цьому не розглядався.

Відповідно до довідки № 354 від 13.02.2013 року, ОСОБА_2 знаходився на лікуванні в травматологічному відділені Свердловської міської лікарні № 1 протягом 21 дня, вартість 1 койко-ліжка становить 144 гр. 79 коп., а загальна сума на його лікування склала 3040 гр. 59 коп. ( а.с. 8).

Як убачається з полісу АВ № 3609817 обов»язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідачем 07.08.2012 року було укладено договір страхування цивільно-правової відповідальності, як власника транспортного засобу марки ВАЗ 21093, держномер ВВ5994АВ, на період до 06.08.2013 року з страховою компанією АСКО-Донбасс Северний (а.с. 9).

Відповідно до ст. 10, 11, 60 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи за зверненням фізичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно до ч.4 ст.61 ЦПК України , рішення у кримінальній справі, що набуло законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов’язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено рішення, з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

З урахуванням викладеного, суд визнає такими, що не заслуговують уваги твердження позивача, щодо його невинуватості у скоєнні ДТП, оскільки його вина в цьому встановлена ухвалою суду про закриття кримінального провадження у зв’язку з примиренням з потерпілим, що є обставинами, що його не реабілітують.

. Частиною 3 ст. 1206 ЦК України визначено, що у випадку проведення лікування закладом охорони здоров'я, що є у державній власності або у власності територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету. «Свердловська центральна міська лікарня» є комунальним лікувально-профілактичним закладом, є власністю територіальної громади м. Свердловська, а відтак, суму, яка належить до стягнення на відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2, слід стягнути на користь держави в її особі. Відповідно до ч.1 названої норми ЦК України , витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від злочину зобов'язана відшкодувати особа, яка вчинила цей злочин.

При цьому суд приходить до висновку, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у даному випадку застосований бути не може, оскільки, відповідно до ст. 4 Закону, суб'єктами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі. Визначення потерпілого дане у п. 1.3 ст. 1 цього Закону . Згідно з цим визначенням, потерпілими є юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких заподіяна шкода, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з використанням транспортного засобу.

Внаслідок ДТП за участю відповідача ОСОБА_1, з використанням транспортного засобу, що йому належить на праві приватної власності, шкода майну юридичної особи КП «Свердловська центральна міська лікарня № 1» не заподіяна. Ця юридична особа, а також держава, в інтересах якої заявлені позовні вимоги, не є учасниками договору страхування, а тому Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не може бути застосований при вирішені питання про відшкодування витрат закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого. За нормами Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» витрати на лікування відшкодовуються лише потерпілому.

Крім того, ПКМУ № 545 від 16.04.1993 року « Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету та їх використання» ( з наступними змінами та в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин), передбачає, що згідно із статтею 1206 Цивільного кодексу України, кошти, витрачені закладом охорони здоров'я на стаціонарне лікування особи потерпілої від злочину, за винятком випадку завдання такої шкоди при перевищенні меж необхідної

оборони або в стані сильного душевного хвилювання, що раптово

виникло внаслідок протизаконного насильства чи тяжкої образи з

боку потерпілого, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила

злочин, у розмірі фактичних витрат. Обставини, за яких було скоєно ДТП, не відносяться до вказаних вище, які б давали підстави звільнення відповідача від відповідальності за відшкодування шкоди, що зайвий раз підтверджує його обов’язок щодо цього.

Враховуючи вищевикладене, суд надає критичну оцінку запереченням відповідача щодо покладення обов’язку з відшкодування лікувальному закладу витрат на лікування потерпілого, оскільки з положень п.1.3 ст.1, ст.ст. 5, 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" випливає, що витрати на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину - не є об'єктом страхування та, відповідно до укладеного між страховою компанією та відповідачем полісу АВ3609817, не підлягають відшкодуванню страховиком.

Таким чином, наявність у відповідача договору страхування, укладеного між ним та страховою компанією не звільняє його від обов'язку відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, відповідно до ч.1 ч.3. ст. 1206 ЦК України .

Відповідно до ст.. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в розмірі 229 гр. 40 коп.

На підставі ст. 1206 ЦК України, Закону України « Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ПКМУ № 545 від 16.04.1993 року « Про затвердження Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету та їх використання», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов прокурора задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі комунального закладу «Свердловська міська лікарня № 1» управління охорони здоров’я України витрати на лікування потерпілого від злочину ОСОБА_2, перерахувавши їх на рр 35427016001794 в ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, код 24852860, із призначенням платежу «відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочинних дій».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 229 гр. 40 коп.

Мотивована частина рішення буде виготовлена 24 грудня 2013 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Луганської області через Свердловський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення.

Рішення набуває чинності, якщо протягом вказаного часу не надійде апеляційна скарга на нього.

Суддя Т.Г.Маркова.