Постанова

від 26.11.2013 по справі 804/11091/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2013 р. Справа № 804/11091/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Врони О. В. розглянувши в порядку письмового провадження у м.Дніпропетровську адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровський лікеро-горілчаний завод № 1" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський лікеро-горілчаний завод №1» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09 серпня 2013 року №0002182204 про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму в розмірі 58 543,00 грн., з яких: 46834,00 грн. - за основним платежем та 11709,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомленні-рішення винесено неправомірно, на підставі протиправних висновків акту перевірки від 29.07.2013 р. №135/20/04-03-22-04/32694389 про нереальність «нікчемність» здійснення господарських відносин ТОВ «Дніпропетровський лікеро-горілчаний завод №1» з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс».

Представник позивача надав суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач заперечення на позовну заяву не надав, в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні. Просить відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи і доводи позовної заяви, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Дніпродзержинською об'єднаною Державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський лікеро-горілчаний завод №1» (надалі - Позивач) з питань фінансово-господарських взаємовідносин та дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ПП «Транс-Атлантика Сервіс» (код ЄДРПОУ 32694389) за період: лютий-травень 2012 року.

За результатами вказаної перевірки був складений акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.07.2013 р. №135/20/04-03-22-04/32694389.

В акті перевірки відповідачем зроблено висновок, що у ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» відсутні об'єкти оподаткування ПДВ по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам - покупцям. Взаємовідносини між позивачем та ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» не спричиняють реального настання правових наслідків.

В порушенням приписів ст.ст. 203, 215, 228, 662, 626, 629, 658, 655, 656 ЦК України, ст.ст.180, 185-188, 198 Податкового кодексу України, позивачем за період лютий-травень 2012 року було віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 46 833,32 грн. по податковим накладним, які не є об'єктом оподаткування та не відповідають вимогам первинних документів, чим завищено податковий кредит з ПДВ по придбано товарів від ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» на загальну суму 46 833,32 грн., в тому числі: лютий 2012 року - у сумі 11666,66 грн.; березень 2012 року - у сумі 11666,66 грн.; квітень 2012 року - у сумі 10000,00 грн.; травень 2012 року - у сумі 13500,00 грн.

В основу висновків акту перевірки від 29.07.2013 р. №135/20/04-03-22-04/32694389 відповідачем покладено висновки акту документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» №7204/22/3269/32694389 від 21.12.2012р., а також матеріали перевірок його контрагентів: ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Хімагросервіс», ПП «СВ Гермес», ТОВ «Пасіфік», ТОВ «Олімп», ТОВ «Інфотерм», БПП «Сура», ПВП «Форест», згідно яких підприємство-контрагент позивача не придбавало у своїх контрагентів товари, роботи, послуги у 2011-2012 роках і здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення від 09.08.2013 року №0002182204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» у розмірі 58543,00 грн., з яких -46834,00 грн. за основним платежем та 11709,00 грн. - за штрафними санкціями.

Вирішуючи спір по суді суд виходить з наступного.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються обов'язкові реквізити визначенні даною статтею. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів, послуг.

Пункт 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З матеріалів справи та наданих письмових доказів вбачається, що 01.02.2012 року між позивачем та ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» було укладено договір поставки №ТД0102, згідно до п.1.1 якого постачальник ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» зобов'язується поставити на користь покупця - позивача товари згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною цього договору. Відповідно до специфікацій за №1 від 01.02.2012 року, №1/1 від 01.03.2012 року, №2 від 01.04.2012 року та №3 від 01.05.2012 року до договору, сторонами були погоджені асортимент, вартість та кількість товару.

За вказаним договором, у період з 01.02.2012 року по 03.05.2012 року ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» на користь позивача було поставлено товар паста уплотнююча ПУ-15-ГУ на загальну суму 281000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 46833,32 грн.), що підтверджується відповідними видатковими накладними за №6 від 01.02.2012, №48 від 02.02.2012, №33 від 01.03.2012, №121 від 02.03.2012, №1 від 01.04.2012, №44 від 02.04.2012, №111 від 04.05.2012, №77 від 03.05.2012 р.

В той же час були сформовані відповідні податкові накладні за №6 від 01.02.2012, №48 від 02.02.2012, №33 від 01.03.2012, №121 від 02.03.2012, №1 від 01.04.2012, №44 від 02.04.2012, №111 від 04.05.2012, №77 від 03.05.2012р. Позивач розрахувався за придбаний товар в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями за №29 від 27.03.2012, №31 від 10.04.2012, №33 від 08.05.2012, №38 від 30.05.2012, №41 від 14.06.2012, №44 від 26.06.2012, №45 від 26.06.2012, №47 від 06.07.2012, №48 від 17.07.2012, згідно яких шляхом перерахування грошових коштів на рахунок контрагента позивачем було сплачено 281000,00 грн.

Придбана в ПП «Транс-Атлантика Сервіс» продукція транспортувалась за рахунок позивача транспортними засобами, що належать ТОВ «МЕТАКОМП», що підтверджується договором на транспортні послуги №МД0511 від 01.05.2011 р., та товарно-транспортними накладними.

В подальшому придбаний товар був використаний у виробництві (покращенні іншої продукції), а саме кришок жерстяних, які реалізовувались в подальшому позивачем ТОВ «СТАНДАРТ-ТЕХ-ЛИНК», що підтверджується первинними документами.

Також, позивачем були надані суду копії первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ «Естима-Трейд», в якого позивачем придбавались жерстяні кришки, які проходили в подальшому передпродажну підготовку шляхом нанесення уплотнюючої пасти, що була придбана позивачем у ПП «Транс-Атлантіка Сервіс», і цей готовий товар реалізовувався позивачем на користь ТОВ «СТАНДАРТ-ТЕХ-ЛИНК».

Згідно п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлює, що первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання;назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Фактичність виконання господарських операцій та рух активів підтверджується наступними первинними документами; договорами та специфікаціями до них, податковими накладними, платіжним дорученнями, видатковими накладними, договором на транспортні послуги, товарно-транспортними накладними, калькуляціями вартості виробництва продукції, договором постачання продукції, довіреностями на отримання ТМЦ. Зазначені документи оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік» та є належними доказами, що підтверджують здійснення господарських операцій за участю позивача.

Посилання відповідача на акт документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» №7204/22/3269/32694389 від 21.12.2012 р., а також матеріали перевірок його контрагентів: ТОВ «Кафепродакшн», ТОВ «Хімагросервіс», ПП «СВ Гермес», ТОВ «Пасіфік», ТОВ «Олімп», ТОВ «Інфотерм», БПП «Сура», ПВП «Форест», згідно яких підприємство-контрагент позивача не придбавало в своїх контрагентів товари, роботи, послуги у 2011-2012 роках і здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб є необґрунтованими, оскільки ці твердження не спростовують господарську операцію позивача з ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» та не є підставою вважати цю господарську операцію нікчемною.

З вищевикладеного вбачається, що позивач правомірно, на підставі отриманих податкових накладних в деклараціях з ПДВ відобразив суму ПДВ у розмірі 46 833,32 грн. та правильно відобразив витрати з придбання товарів та послуг за перевіряємий період.

Відповідно до ст.ст.46-49 Податкового кодексу України ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Якщо контрагент позивача за іншими господарськими операціями не дотримувався у своїй діяльності законодавчих норм це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для нарахування позивачу додаткових платежів у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених сум до витрат та податкового кредиту і має всі необхідні для цього документальні підтвердження.

На момент здійснення господарських операцій ПП «Транс-Атлантіка Сервіс» знаходилося в Єдиному державному реєстрі та було платником ПДВ. За таких обставин покупець не несе відповідальність як за несплату податків постачальниками, так і за можливу недостовірність відомостей про них, включених до Єдиного державного реєстру, за умови необізнаності покупця щодо такої.

Податковим кодексом України визначено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної. Отже, єдиними факторами, які можуть впливати на формування податкового кредиту є наявність податкової накладної та наявність господарської операції.

З вищевикладеного вбачається, що позивач мав в наявності всі первинні документи, що підтверджують обсяги задекларованих витрат. Угода укладалася позивачем в межах господарської діяльності, згідно з установчими, реєстраційними та дозвільними документами. Згідно з отриманими податковими накладними позивач мав законні підстави для включення певних сум до складу податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 122,128 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський лікеро-горілчаний завод №1» до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 09 серпня 2013 року №0002182204, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський лікеро-горілчаний завод №1» (код ЄДРПОУ 34626462) збільшена сума грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму в розмірі 58 543,00 (п'ятдесят вісім тисяч п'ятсот сорок три грн..,00 коп.) гривень, з яких: 46834,00 (сорок шість тисяч вісімсот тридцять чотири грн.,00 коп.) гривень - за основним платежем та 11709,00 (одинадцять тисяч сімсот дев'ять грн.,00 коп.) гривень - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з Державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський лікеро-горілчаний завод №1» судові витрати із сплати судового збору у загальному розмірі 585,43 грн.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку встановленому ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.В. Врона