Рішення

від 19.12.2013 по справі 119/8283/13-ц

ФЕОДОСІЙСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа № 119/8283/13-ц

2/119/2993/13

РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого-судді: Блейз І.Г.,

за участю секретаря: Копосової Н.І.

позивача ОСОБА_1

представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства Конструкторсько-технологічне бюро «Судокомпозит» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

встановив:

Позивач, з урахуванням уточнень, звернувся із відповідним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що він працював у відповідача та 17.07.2013 року змушений був звільнитися у зв’язку із затримкою заробітної плати. 27 липня 2013 року Феодосійським міським судом видано судовий наказ про стягнення заробітної плати за червень 2012 року - травень 2013 року на користь позивача у розмірі 20 037, 73 грн. 09.08.2013 року Феодосійським міським судом видано судовий наказ про стягнення заробітної плати за червень-липень 2013 року у розмірі 3911,68 грн. Заборгованість на момент зверненням із позовом не погашено. Вказані вище обставини стали підставою для зверненням із відповідним позовом.

Позивач у судовому засіданні вимоги заяви підтримано з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково пояснено, що заборгованість сплачено 10 грудня 2013 року. Позивач вказує, що він не згоден із тим розмір середньомісячної та середньоденної заробітної плати, які вказано у довідці відповідачем та вважає, що його середньоденна заробітна плата становить 100,9 грн. Згідно наданого розрахунку пояснює, що підприємство повинно сплатити 11 949, 75 грн за час затримки розрахунку.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги не визнав, пояснив, що підприємство залежить від надходжень з бюджету та знаходилося у скрутному становищі у зв’язка із тим, що із підприємством не розрахувалися за виготовлену продукцію. Крім того, на рахунку підприємства накладено арешти, а тому не було об’єктивної можливості погасити заборгованість. Коли тільки з’явилися гроші, відповідач перерахував гроші позивачеві. Представником пояснено, що грошові кошти перераховано державній виконавчій службі 01 листопада 2013 року та не з вини підприємства грошові кошти позивач отримав тільки 10 грудня 2013 року.

Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного.

Відповідно до вимог частини 1 статті 11 ЦПК України, якою закріплений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін чи інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ст. 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівнику регулярно в робочі дні в терміни, встановлені колективним договором, але не рідше за два рази на місяць.

Відповідно до ст. 116 КЗпП України, при звільненні робітника, сплата усіх сум, що йому повинно сплатити підприємство, установа, організація, здійснюється у день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то вказані суми повинно бути сплачено не пізніше

наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимог про розрахунок. Про нараховані суми, що повинні бути сплачені робітнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед сплатою вказаних сум.

Судом встановлено, що позивача прийнято на роботу на Державне підприємство Конструкторсько-технологічне бюро «Судокомпозит» 23.10.2007 року на посаду інженера з охорони праці та екології та звільнено за угодою сторін за п.1 ст. 36 КЗпП України 17.07.2013 року (а.с.6, 59)

Судом встановлено, що на момент звільнення відповідач не провів остаточного розрахунку із позивачем, у зв’язку із чим наказами Феодосійського міського суду АРК від 22.07.2013 року та 09.08.2013 року заборгованість з заробітної плати стягнуто у примусовому порядку у розмірі 20 037, 73 грн та 3911, 68 грн відповідно (а.с.56-57)

Представником відповідача заборгованість не заперечувалася.

З пояснень позивача встановлено, що остаточний розрахунок із ним проведено 10 грудня 2013 року (а.с.58)

Таким чином, затримка розрахунку є з 18 липня 2013 року по 09 грудня 2013 року.

Суд не приймає до уваги пояснення представника відповідача, що остаточний розрахунок із позивачем проведено 01 листопада 2013 року, оскільки матеріали справи даних відомостей не містять.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України,у разі несплати з вини власника або уповноваженого ним органу звільненому працівнику сум, що належить сплатити при звільненні у строки, встановлені ст. 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні сплатити працівнику його середній заробіток за час затримки розрахунку по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри сум, що належать працівнику при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен сплатити вказане у даній статті відшкодування у тому разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначається органом, що постановив рішення по суті спору.

З пояснень представника відповідача вбачається, що заборгованість не сплачено у зв’язку із тим, що із підприємством не розрахувалися та грошові кошти не надійшли з державного бюджету, крім того, накладено арешт на рахунки відповідача.

Суд не приймає до уваги дані пояснення, оскільки, як вбачається з наданих постанов про арешт грошових коштів, арешт на рахунки відповідача накладався 29 січня 2013 року лише в межах суми 29 197, 10 грн (а.с.38), 23 травня 2013 року в межах суми 110026, 78 грн (а.с.35). Таким чином, арешт на рахунки накладено після виникнення заборгованості з заробітної плати позивачем, крім того, відповідачем не доведено, що розмір грошових коштів на його рахунках не перевищував розмір, в межах якого накладено арешт.

Суд також не приймає до уваги пояснення представника відповідача про відсутність грошових коштів у зв’язку із їх ненадходженням із бюджету, оскільки відсутність грошових коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за не проведення остаточного розрахунку.

Таким чином, позивач має права вимагати стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

Позивач заперечував проти розмірів середньомісячного та середньоденного заробітку, наданого відповідачем.

При розрахунку середньоденного заробітку, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.2 Постанови КМ України, від 08.02.1995, № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати обчислення середньої заробітної плати» для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Виплати, які повинно враховувати при обчисленні середньої заробітної плати, та виплати, що не підлягають врахуванню, визначено п.п.3,4 вказаної вище постанови.

Так, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі. При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або компенсації за невикористані відпустки, крім зазначених вище виплат, до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов'язків, службового відрядження тощо), та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються: а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов'язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками); б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових); г) премії за винаходи та раціоналізаторські пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об'єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності); д) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо; е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати; є) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором; ж) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування; з) дотації на обіди, проїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку; и) виплати, пов'язані з ювілейними датами, днем народження, за довголітню і бездоганну трудову діяльність, активну громадську роботу тощо; і) вартість безплатно наданих деяким категоріям працівників комунальних послуг, житла, палива та сума коштів на їх відшкодування; ї) заробітна плата на роботі за сумісництвом (за винятком працівників, для яких включення її до середнього заробітку передбачено чинним законодавством); й) суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; к) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства; л) компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати.

При обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Таким чином, суд при розрахунку середнього заробітку не приймає до уваги виплати у зв’язку із відпусткою у розмірі 1588, 45 грн, індексацію заробітної плати, оскільки це компенсаційні виплати, а також премію у розмірі 120 грн, як єдиноразову виплату, що не пов’язана із прямим трудовим обов’язком.

Що стосується виплат у зв’язку із роботою за суміщенням, то у даному виплату суд виходить з наступного.

Згідно вказаного вище положення виплату за суміщення приймаються до розрахунку середньої заробітної плати у разі , якщо для даної професії це прямо передбачено.

Позивач працював на державному підприємстві.

Згідно із п.10 Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, затверджених наказом Міністерства праці України,

Міністерства юстиції України, Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 року N 43, Заробітна плата на всіх місцях роботи враховується при обчисленні середнього заробітку: вчителям та викладачам, які працюють у декількох середніх загальноосвітніх, професійних та інших навчально-освітніх, а також вищих навчальних закладах, прирівнених до них по оплаті праці працівників, а також педагогічним працівникам дошкільних виховних, позашкільних та інших навчально-виховних закладів (як в одному, так і в декількох); медичним і фармацевтичним працівникам лікувально-профілактичних та санітарно-епідеміологічних установ охорони здоров'я, аптек, установ соціального забезпечення, дитячих будинків, шкіл-інтернатів для дітей-сиріт, а також дітей, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку, дитячих дошкільних виховних закладів, медико-соціальної експертизи; сестрам милосердя товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця України. Крім того, в середню заробітну плату зазначеним працівникам зараховується додаткова оплата за роботу, яка не є сумісництвом (пункт 8 Переліку робіт, які не є сумісництвом).

Таким чином, з вказаних вище положень вбачається, що заробітна плата за суміщення не повинна враховуватися позивачу при розрахунку середнього заробітку.

Отже, загальний розмір заробітної плати позивача за травень-червень 2013 року (за два місці до звільнення) без врахування виплати, які не підлягають включенню при розрахунку середнього заробітку становить 1277, 6 грн. (805,23 грн. + 472, 37)

Згідно пункту 8 постанови№100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати. Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

З пояснень позивача та представника відповідача вбачається, що позивачем було відпрацьовано усі робочі дні за цей період, яких було 36 (по 18 у кожному місяці).

Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 35, 49 грн (1277,6 : 36).

Затримка розрахунку становить 102 робочих дня, а тому загальний розмір виплати відповідно до ст. 117 КЗпП України становить 3619, 98 грн. (35, 49 х 102).

Позивачем надано розрахунок та заявлено про сплату 11 949, 75 грн, а отже позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд здійснює розподіл судових витрат.

Повний текст рішення складено 19 грудня 2013 року.

Керуючись ст 213-215 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Конструкторсько-технологічне бюро «Судокомпозит» (м. Феодосія, вул. Куйбишева, 14, ЄДРПОУ 14310554) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1), середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 18 липня 2013 року по 09 грудня 2013 року у розмірі 3 619, 98 грн (три тисячі шістсот дев’ятнадцять грн. 98 коп).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства «Конструкторсько-технологічне бюро «Судокомпозит» (м. Феодосія, вул. Куйбишева, 14, ЄДРПОУ 14310554) на користь держави судовий збір у розмірі 229, 40 грн. (реквізити для перерахування: отримувач коштів державний бюджет м. Феодосія, 22030001, код одержувача (код за ЄДРПОУ) 37986011, банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК, м. Сімферополь, код банку одержувача (МФО) 824026, рахунок отримувача 31216206700024, Феодосійський міський суд, код ЄДРПОУ суду 02897135)

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим м. Феодосія через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя (підпис) І.Г.Блейз

З оригіналом згідно суддя секретар