Рішення

від 17.12.2013 по справі 905/8287/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.2013 Справа № 905/8287/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленая долина», м. Макіївка Донецької області

до відповідача: Комунального підприємства «Простір», м. Горлівка Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 54 101,00грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Єнін С.С. за довіреністю.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зеленая долина», м. Макіївка Донецької області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства «Простір», м. Горлівка Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 54 101,00грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №17 від 07.06.2013р., в частині розрахунків за поставлений Товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 54101,00грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.525, 526, 530, 549, 552, 624, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 22, 54, 55, 57 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір №17 від 07.06.2013р. ; накладну №11 від 13.06.2013р. на суму 63101,00грн., претензію №011 від 03.10.2013р., докази направлення претензії Відповідачу, правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 27.11.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Справу призначено до розгляду на 11.12.2013р.

У судовому засіданні оголошувалась перерва на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України з 11.12.2013р. до 17.12.2013р.

11.12.2013р. Відповідач надав (у копіях): Свідоцтво серії А00 №299333, Розпорядження від 16.08.2012р.

Представник Позивача у судове засідання 17.12.2013р. не з'явився, причини неявки до суду не повідомив.

Представник Відповідача у судовому засіданні 17.12.2013р. позовні визнав у повному обсязі. Надав відзив №823 від 17.12.2013р.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

07 червня 2013р. між Комунальним підприємством «Простір», м. Горлівка Донецької області (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зеленая долина», м. Макіївка Донецької області (Продавець), укладено Договір №17 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцеві товар, якій належить йому на праві власності - посадковий матеріал (квіткова розсада)

- на протязі дії Договору можливі зміни ціни на Товар по узгодженню з Покупцем, але загальна сума Договору залишається незмінною.

- в кількості виписаних накладних.

На загальну суму: Шістдесят три тисячі сто одна грн. 00 коп.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що оплата відбувається шляхом перерахування Покупцем суми визначеної в п.1.1 Договору на поточний рахунок Продавця.

Відповідно до п.3.2 Договору, розрахунки за укладеним договором проводяться у безготівковій формі за фактично отриманий товар.

Згідно п.10.2 Договору, даний Договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31 грудня 2013р.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору №17 від 07.06.2013р. (а.с.9-10), Позивачем був поставлений товар Відповідачу, за накладною №11 від 13.06.2013р. на суму 63101грн. (а.с.11).

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору №17 від 07.06.2013р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором №17 від 07.06.2013р.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Договором №17 від 07.06.2013р., передбачено (п.3.1), що оплата відбувається шляхом перерахування Покупцем суми визначеної в п.1.1 Договору на поточний рахунок Продавця.

Відповідно до п.3.2 Договору, розрахунки за укладеним договором проводяться у безготівковій формі за фактично отриманий товар.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Продавцем в частині розрахунку за товар, виконав частково (у розмірі 7000,00грн.), вартість товару у сумі 54101,00грн. у встановлені договором строки не сплачена.

Відповідачу була пред'явлена вимога №011 від 03.10.2013р., у якій Позивач просить здійснити оплату у розмірі 54101,00грн. на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленая долина», м. Макіївка Донецької області.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 54101,00грн. не надав, натомість у відзиві №823 від 17.12.2013р., визнав позовні вимоги в повному обсязі.

У відповідності з ч.5 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Позивача, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленая долина», м. Макіївка Донецької області до Комунального підприємства «Простір», м. Горлівка Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 54 101,00грн. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Комунального підприємства «Простір» (84601, Донецька область, м.Горлівка, вул. Інтернаціональна, 95А, код ЄДРПОУ 03362092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зеленая долина» (86106, Донецька область, м.Макіївка, вулиця Леніна, будинок 108, код ЄДРПОУ 37598611) заборгованість у розмірі 54 101,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50грн.

У судовому засіданні 17 грудня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 грудня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.