Рішення

від 18.12.2013 по справі 908/3356/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 19/87/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 Справа № 908/3356/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспрофі» (адреса для листування: 86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Малиновського, 59-В; юридична адреса: 86138, Донецька область, м. Макіївка, вул. Пещана, 43)

до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11)

про стягнення 28521,14 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Светлічний Д.Л. - керівник, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 556138 від 04.11.13.4 Хохлов Є.В. - представник за довіреністю № б/н від 04.11.13.

Від відповідача: Сиваш А.М. - представник за довіреністю № 18-129 від 17.06.13.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду Запорізької області 14.10.13. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаспрофі» з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» про стягнення 28521,14 грн. заборгованості за Договором № 202 від 17.02.12., з яких: 27576,00 грн. - сума основного боргу, 945,14 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по сплаті поставленого товару, внаслідок чого у Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» виникла заборгованість.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.13. порушено провадження у справі № 908/3356/13, справі присвоєно номер провадження 19/87/13, судове засідання призначено на 05.11.13. о 10-45.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 04.11.13. надійшов письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів» проти позову заперечує та зазначає, що момент для оплати грошових коштів у розмірі 27576,00 грн. для відповідача не настав, оскільки позивачем не виконано п. 4.1 Договору № 202 від 17.02.12., а саме, у позивача відсутні докази надання або направлення рахунку-фактури № 25/7 від 25.07.12. за зазначеним вище Договором.

Представник відповідача в судове засідання 05.11.13. не з'явився, але до канцелярії господарського суду 04.11.13. від Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю відповідача бути присутнім в судовому засіданні 05.11.13. Крім того, відповідно до зазначеного вище клопотання відповідач просить суд у разі необхідності продовжити строк вирішення спору у справі на п'ятнадцять днів.

Вказане вище клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом було задоволено.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.11.13., відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 26.11.13. о 11-20.

Від позивача через канцелярію господарського суду 26.11.13. надійшли письмові пояснення по справі, відповідно до яких позивач заперечує проти обставин, викладених у відзиві на позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» зазначивши, що позивачем була спрямована вимога про сплату боргу від 09.07.13., отримання якої 05.08.13. підтверджується поштовим відправленням, що свідчить про обізнаність відповідача про прострочку оплати поставленого товару.

В судовому засіданні 26.11.13. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості сторонам врегулювати спір мирним шляхом.

Представники позивача не заперечили проти задоволення зазначеного вище клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 26.11.13. оголошено перерву до 10.12.13. о 11-00.

10.12.13. до господарського суду Запорізької області від позивача надійшло електронне повідомлення № 9, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаспрофі» просило суд відкласти розгляд справи, в зв'язку з неможливістю прибу в судове засідання 10.12.13. повноважного представника позивача.

В судовому засіданні 10.12.13. представником відповідача подано письмову заяву про продовження строку вирішення спору у справі № 908/3356/13 на п'ятнадцять днів для надання можливості сторонам вирішення спору мирним шляхом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.11.13., відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 908/3356/13 на п'ятнадцять днів та відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.12.13. о 11-00.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.13. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспрофі» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.13. заперечив проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспрофі».

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/3356/13.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

17.02.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаспрофі» (далі - Продавець) та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» (далі - Покупець) укладено Договір № 202 (далі - Договір).

У відповідності до умов Договору, Продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (далі - Товар), в асортименті та за цінами, вказаними в специфікаціях або додаткових угодах до даного договору, які є невід'ємною частиною (п. 1.1 Договору).

Ціна на узгоджений обсяг та період поставки товару вказується в специфікаціях або додаткових угодах до цього договору (п. 2.2 Договору).

23.12.12. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донбаспрофі» та Публічним акціонерним товариством «Запорізький завод феросплавів» укладено Додаткову угоду № 2 до Договору № 202 від 17.02.12. (далі - Додаткова угода).

Відповідно до п. 1 Додаткової угоди зазначено, що Постачальник зобов'язується передати Покупцю товар у строки та за номенклатурою, а саме: кондиціонер крановий КТ-Е-3.У1 у кількості 2 шт. Загальна сумою з ПДВ 27576,00 грн.

Пунктом 6 Додаткової угоди змінено п. 5.1 Договору та викладено його в наступній редакції: Покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 10 банківських днів, за умови виконання Постачальником п. 4.1 даного Договору.

Позивач посилається на те, що ним у відповідності до умов Договору було передано відповідачу товар, що підтверджується двосторонньо підписаною накладною № 25/7 від 25.07.12. на суму 27576,00 грн. та рахунком-фактури: № 25/07 від 25.07.12. на суму 27576,00 грн., які було надані відповідачу разом з товаром.

Товар був прийнятий відповідачем без зауважень та заперечень, але Публічне акціонерне товариство «Запорізький завод феросплавів», в свою чергу, належним чином свої зобов'язання в частині оплати вартості товару не виконало, чим порушило умови Договору та вимоги чинного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-претензію № 9/7-1 від 09.07.13., відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Донбаспрофі» зазначило про наявність заборгованості Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» перед позивачем та про необхідність оплати вказаної вище заборгованості протягом 7 діб з моменту отримання даного листа.

Вказаний вище лист був отриманий представником відповідача 05.08.13., про що свідчить зворотнє повідомлення, належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» на вказаний вище лист-претензію в матеріалах справи відсутня.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач заборгованість за поставлену продукцію не оплатив, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 27576,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з п. 4.2.1 Договору встановлено, що Покупець зобов'язаний своєчасно здійснити оплату за поставлений товар в терміни, зазначені в специфікаціях або додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.

Пунктом 5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди) передбачено, що Покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 10 банківських днів, за умови виконання Постачальником п. 4.1 даного Договору.

Відповідно до п. 4.1.1 Договору передбачено, що Продавець зобов'язаний разом з поставкою товару надати Покупцеві оригінали документів, оформлені державною мовою, рахунок, накладну на відпуск товару.

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором позивачем виконано у повному обсязі, а саме, позивач передав у власність відповідачу продукцію на загальну суму 27576,00 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною накладною без претензій та зауважень № 25/7 від 25.07.12. та рахунком-фактури № 25/7 від 25.07.12. на суму 27576,00 грн.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем вартість поставленої продукції належним чином та в повному обсязі оплачена не була.

Що стосується заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву про те, що момент сплати грошових коштів у розмірі 27576,00 грн. за поставлений товар не настав, в зв'язку з невиконанням позивачем п. 4.1 Договору щодо відсутності в матеріалах справи доказів направлення або надання відповідачу рахунку, виставленого за поставлений товар, в зв'язку з чим, на думку відповідача на підставі п. 5.2 Договору термін оплати збільшився на термін прострочки надання документів, суд зазначає наступне:

Розділ 7 Договору передбачає, що приймання товару по кількості та по фактичній якості здійснюються у відповідності з Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.65. № П-6 та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.66. № П-7.

Приписами п. 12 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю», затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65. № П-6, встановлено, що приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та товаросупровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документі відсутні.

Положеннями п. 14 «Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66., визначено, що приймання продукції по якості і комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особовими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по товаросупровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т.ін.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті зазначається, які документи відсутні.

Судом встановлено, що при прийнятті товару відповідачем не складались акти про відсутність будь-яких товаросупровідних документів. Будь-які претензії щодо непередання супроводжуючих документів на отриманий товар, Покупець позивачу не заявляв. Строк для передання не отриманих документів, відповідно до вимог ст. 666 Цивільного кодексу України не встановлював.

Слід зазначити, що в матеріалах справи міститься підписана також з боку відповідача видаткова накладна, що підтверджує отримання товару відповідачем без зауважень, а відповідно до п. 4.1.1 Договору вбачається, що разом з поставкою товару Продавець надає Покупцю оригінали документів, зокрема, рахунок та накладну на відпуск товару. Таким чином, з викладеного вище вбачається, що відповідачем прийнято товар без зауважень та без вказання про відсутність рахунку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, беручі до уваги прийняття відповідачем без зауважень товару, суд дійшов до висновку про передачу Продавцем Покупцю товару належним чином, з переданням необхідних документів, у відповідності до умов Договору.

Згідно з п. 11 Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.13., а в частині гарантійних зобов'язань - до терміну їх закінчення.

Таким чином, з наведеного вбачається, що Договір, на час виконання зобов'язань та на даний час є діючим.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що відповідач, в порушення умов Договору, оплату за отриманий товар у встановлений Договором строк, у повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим заборгованість відповідача перед позивачем за Договором № 202 від 17.02.12. становить 27576,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, з наведеного вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем за неналежне виконання умов Договору становить 27576,00 грн., що не заперечується з боку відповідача.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 945,14 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 945,14 грн. - 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспрофі» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспрофі» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, код ЄДРПОУ 00186542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспрофі» (адреса для листування: 86114, Донецька область, м. Макіївка, вул. Малиновського, 59-В; юридична адреса: 86138, Донецька область, м. Макіївка, вул. Пещана, 43, код ЄДРПОУ 35456122) 27576 (двадцять сім тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 00 коп. - основного боргу, 945 (дев'ятсот сорок п'ять) грн. 14 коп. - 3 % річних, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.12.13.

Суддя І.В. Давиденко