ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" грудня 2013 р.Справа № 922/4872/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавренюк Т.А.
при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Виробнича компанія "Млин", ст. Донецьк-Північний до ТОВ "Компанія Сінтон", м. Харків про стягнення 10 997,55грн. за участю представників сторін:
позивача - Черних Д.О., дов. № 181 від 01.12.13р.;
відповідача - Сербіна В.В., дов. б/н від 09.07.13р.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 10 000,08грн., пеню в розмірі 821,18грн. та 3% річних в розмірі 176,29грн. за неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на переробку давальницької сировини № Р-6/03/2013 від 06.03.13р., а також покласти на відповідача понесені витрати зі сплати судового збору.
В судовому засіданні 09.12.13р., в порядку ст.77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 16.12.13р. Після перерви судове засідання продовжено.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача надав пояснення, в яких позовні вимоги визнає в повному обсязі.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
06.03.13р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Млин" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Сінтон" (відповідач) було укладено договір на переробку давальницької сировини № Р-6/03/2013 (далі договір), відповідно до умов якого відповідач доручив, а позивач зобов'язався виконати на умовах даного договору роботи з переробки давальницької сировини - продовольчої пшениці в готову продукцію - борошно пшеничне. В свою чергу відповідач зобов'язався прийняти готову продукцію та сплатити вартість робіт, виконаних позивачем.
Виготовлення готової продукції борошномельного виробництва здійснюється з давальницької сировини відповідача, найменування та кількість якої зазначені в товарній накладній, яка є невід'ємною частиною договору (п.2.1 договору). Результатом виконаних робіт за цим договором є готова продукція - продукти борошномельного виробництва, право власності на яку належить відповідачу (п.3.1 договору).
Позивач, згідно додатку № 1 до договору, зобов'язався переробити давальницьку сировину відповідача - продовольчу пшеницю у кількості 554,580 тон.
Оплата послуг позивача, за умовами п.4.3 договору, здійснюється відповідачем шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача не пізніше 10 діб після поставки готової продукції.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Частиною першою ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За своєю правовою природою укладений між позивачем та відповідачем договір є договором підряду.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 Цивільного кодексу України).
Відповідач, поставив позивачу давальницьку сировину у кількості 554,580т., що підтверджується товарно-транспортними накладними, наявними у справі, яка була повністю перероблена позивачем в готову продукцію - борошно пшеничне та передана відповідачу, що підтверджується актами приймання - передання продукції та актами надання послуг на загальну суму 211 832,00грн., підписаними представниками обох сторін без будь-яких зауважень та заперечень.
Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором належним чином не виконав, за отриману перероблену продукцію не розрахувався, в результаті чого в нього утворилась заборгованість перед позивачем за договором на переробку давальницької сировини № Р-6/03/2013 у розмірі 211 832,00грн.
06.03.13р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу № 6/3, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався в порядку та на умовах, визначених даним договором, передати у власність позивача товар, а позивач прийняти та оплатити його вартість.
За умовами договору купівлі-продажу (п.3.2) оплата товару здійснюється позивачем шляхом попередньої оплати.
За своєю правовою природою укладений договір є договором поставки.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.265 Господарського кодексу України).
На виконання даного договору відповідач згідно видаткових накладних передав позивачу продукцію борошномельного виробництва на загальну суму 1 552 823,93грн.
Видаткові накладні відповідають вимогам ст.9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Дані накладні є первинними документами, які фіксують здійснення господарської операції (поставка товару) та початок перебігу строку для оплати за поставлений товар.
Як зазначив позивач, за отриманий товар він розрахувався частково, у зв'язку з чим у позивача перед відповідачем за договором поставки № 6/3 від 06.03.13р. утворилась заборгованість в розмірі 201 831,92грн.
В матеріалах справи міститься акт взаємозаліку № 2 від 30.08.13р. (а.с.18), відповідно до якого між сторонами був проведений залік зустрічних однорідних вимог на суму 201 831,92грн.
Надаючи правову кваліфікацію даним правовідносинам суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно із ч. 3 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк яких настав або строк яких не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Аналогічні правила містить і ст.601 Цивільного кодексу України.
Вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: бути зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); бути однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку з чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань по передачі родових речей, зокрема грошей); строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.
Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов'язань, в одному із яких одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов'язанні є кредитором у другому).
Таким чином, судом встановлено, що в результаті заліку зустрічних однорідних вимог зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Млин" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Сінтон" щодо сплати 201 831,92грн. за договором поставки № 6/3 від 06.03.13р. припинились повністю, а зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сінтон" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Млин" за договором на переробку давальницької сировини № Р-6/03/2013 від 06.03.13р. припинились частково та заборгованість склала 10 000,08грн., яка до теперішнього часу є несплаченою.
За приписами ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Факт наявності заборгованості підтверджується належними доказами, наявними у справі.
Враховуючи вказані обставини та те, що відповідач не надав суду доказів на підтвердження сплати ним заборгованості перед позивачем у сумі 10 000,08грн., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п.5.6 договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної оплати, передбаченої п.4.3 договору № Р-6/03/2013 від 06.03.13р. відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що позивач надав обґрунтований розрахунок пені за період із 27.03.13р. по 29.10.13р. в розмірі 821,18грн., який відповідає вимогам договору та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".
За таких обставин суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог в цій частині.
За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі зазначеної статті позивач нарахував відповідачеві три відсотки річних за період із 27.03.13р. по 29.10.13р. в сумі 176,29грн.
Дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, воно відповідає наданому розрахунку, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Таким чином, судом встановлено, що позовні вимоги є цілком законними, обґрунтованими та такими, що повністю визнані відповідачем, а тому суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 509, 601, 610, 611, 612, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України, статтями 193, 203, 265 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Сінтон", код ЄДРПОУ 36457263 (61002, м. Харків, вул. Дарвіна, 33, кв. 8, відомості про рахунки відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Млин", код ЄДРПОУ 35146941 (юридична адреса: 86082, Донецька область, Ясинуватський район, ст. Донецьк-Північний, вул. Привокзальна, 21, поштова адреса:86000, м. Ясинувата, вул. Некрасова, 17-А, відомості про рахунки відсутні) - 10 000,08грн. основного боргу, 821,18грн. пені, 176,29грн. 3% річних, 1 720,50грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 17.12.2013 р.
Суддя Лавренюк Т.А.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2013 |
Оприлюднено | 23.12.2013 |
Номер документу | 36203892 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Лавренюк Т.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні