Рішення

від 17.12.2013 по справі 905/6859/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.2013 Справа № 905/6859/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК", м.Харків

до відповідача: Дочірнього підприємства "Аптека №219" Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА РЕНТ", м. Краматорськ Донецької області

про стягнення заборгованості за отриманий товар по договору №254 від 03.01.2011р. у сумі 8000,00 грн. та штрафу у розмірі 20% від вартості отриманого товару за період 06.03.2013р. по 27.03.2013р. у сумі 1600,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК", м.Харків (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Дочірнього підприємства "Аптека №219" Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА РЕНТ", м. Краматорськ Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості за отриманий товар за договору №254 від 03.01.2011р. у сумі 8000,00 грн. та штрафу у розмірі 20% від вартості отриманого товару за період 06.03.2013р. по 27.03.2013р. у сумі 1600,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №254 від 03 січня 2011 року в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 8000,00грн.

Крім того, п.7.2 Договору №254 від 01.01.2011р. встановлено, що за прострочення платежу понад 30 (тридцять) календарних днів з моменту виникнення простроченого зобов'язання ,обумовленого в пункті 3.5 даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст.625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача суму основного боргу в розмірі 8000,00грн., штраф у розмірі 20% від вартості отриманого товару за період 06.03.2013р. по 27.03.2013р. у сумі 1600,00грн.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.124 Конституції України, ст.ст.7, 20, 174, 175, 193, 199, 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526, 530, 546, 547, 548, 549, 612, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 2, 61, 64, 83-85 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір №254 від 03.01.2011р. , Додаткову угоду б/н від 03.01.2011р., Додаткову угоду б/н від 31.12.2012р., вимогу б/н від 05.04.2013р., докази відправлення вимоги Відповідачу, видаткові накладні: №100019314/1 від 04.02.2013р. на суму 7799,53грн., №100020829/1 від 06.02.2013р. на суму 1622,13грн., №100022616/1 від 08.02.2013р. на суму 1315,53грн., №100022616/2 від 08.02.2013р. на суму 81,62грн., №100032113/1 від 25.02.2013р. на суму 560,39грн., №100032103/1 від 25.02.2013р. на суму 753,08грн., №100032103/2 від 25.02.2013р. на суму 13,76грн., докази часткових оплат на загальну суму 6404,79грн. , правоустановчі документи Позивача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.09.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

14.10.2013р. Позивач до матеріалів справи долучив: довідку, у якій повідомляє, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; акт звіряння взаємних розрахунків за період з 03.01.2011 по 07.10.2013р., складений та підписаний Позивачем, докази направлення акту звіряння розрахунків Відповідачу, Витяг з ЄДР№111221 від 04.10.2013р., відповідно до якого, Відповідач є юридичною особою та зареєстрований за адресою вказаною у позовній заяві, правоустановчі документи Позивача (у копіях), клопотання про розгляд справи без участі представника Позивача. Крім того, 14.10.2013р. Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 08.10.2013р.

У зв'язку з нез'явленням сторін, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі, розгляд справи відкладався судом з 16.10.2013р. на 30.11.2013р.

30.10.2013р. Позивач надав клопотання б/н від 25.10.2013р. про розгляд справи без участі представника Позивача.

У зв'язку з нез'явленням сторін, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 30.10.2013р. на 20.11.2013р.

18.11.2013р. Позивач надав клопотання б/н від 13.11.2013р. про розгляд справи без участі представника Позивача та пояснення б/н від 13.11.2013р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 20.11.2013р. справу передано на розгляд судді Філімоновій О.Ю., у зв'язку з перебуванням судді Мирошниченка Я.С. у відрядженні.

Ухвалою від 20.11.2013р. у зв'язку з нез'явленням сторін, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі, розгляд справи відкладався судом з 20.11.2013р. на 04.12.2013р.

Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 03.12.2013р. справу передано на розгляд судді Мирошниченко Я.С.

03.12.2013р. Позивач надав клопотання б/н від 29.11.2013р., у якому просить суд, розглянути справу без його участі.

У зв'язку з нез'явленням сторін, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 04.12.2013р. на 17.12.2013р.

Представник Позивача у судове засідання 17.12.2013р. не з'явився. Надав витребувані судом документи.

Представник Відповідача у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

14.10.2013р. Позивач надав заяву про уточнення позовних вимог б/н від 08.10.2013р., в якій він відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу просить припинити провадження у справі, в порядку п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України, у частині стягнення основного боргу у сумі 2000,00грн., у зв'язку з частковою сплатою Відповідачем заборгованості та стягнути з Відповідача заборгованость за отриманий товар по договору №254 від 03.01.2011р. у сумі 6000,00 грн. та штраф у розмірі 20% від вартості отриманого товару за період 06.03.2013р. по 27.03.2013р. у сумі 1600,00 грн.

Відповідно до вимог ч.4 ст.22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарським процесуальним кодексом України, зокрема статтею 22, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог, або заявлення «додаткових» позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Зменшення суми боргу Позивач обґрунтовує та підтверджує випискою з банківського рахунку Позивача у Харківському відділенні №1 ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна на суму 2000,00грн., що сплачена Відповідачем за отримані медикаменти.

Судом встановлено, що фактично це заява про зменшення розміру позовних вимог. Суд дослідив зазначену заяву та дійшов висновку вона підлягає прийняттю та розгляду по суті.

Представники сторін клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляли, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2013р. Позивач надав заяву про зменшення розміру позовних вимог, яку було прийнято до розгляду по суті.

03 січня 2011р. між Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК", м.Харків (Постачальник) та Дочірнім підприємством "Аптека №219" Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА РЕНТ", м. Краматорськ Донецької області (Покупець), укладено Договір поставки №254 (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник бере на себе зобов'язання передати (поставити) у власність Покупцю протягом дії Договору товар в асортименті і кількості, вказаній в накладних, які є невід'ємною частиною даного Договору. Покупець зобов'язується прийняти цей товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним Договором.

Згідно з п.1.2 Договору, предметом поставки є наступний товар:

1.2.1. Лікарські засоби (згідно Закону України «Про лікарські засоби»);

1.2.2. Вироби медичного призначення;

1.2.3. Інші продовольчі і непродовольчі товари, у тому числі біодобавки.

Пунктом 1.4 Договору передбачено, що накладні є документом, який змінює специфікацію і протокол узгодження цін, і є невід'ємною частиною Договору.

Кількість і асортимент товару, за приписами п.2.1 Договору, узгоджується сторонами і зазначається у видатковій накладній на кожну поставку.

Відповідно до п.3.1 Договору, що ціни на товари, що поставляються за даним Договором, вказані в національній валюті України.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем, про що Покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана Покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Згідно п.10.1 Договору (з урахуванням Додаткової угоди б/н від 31.12.2012р.) даний Договір набирає чинності з моменту підписання його обома Сторонами і обміну копіями документів, завірених мокрими печатками, вказаних п. 12.4, і діє до 31 грудня 2013р., а щодо зобов'язання за договором - до повного їх виконання.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові, в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору №254 від 03.01.2011р. (а.с.16-19), Позивачем був поставлений товар Відповідачу на загальну суму 12146,04грн., а саме: за видатковими накладними №100019314/1 від 04.02.2013р. на суму 7799,53грн.(а.с.26), №100020829/1 від 06.02.2013р. на суму 1622,13грн.(а.с.27), №100022616/1 від 08.02.2013р. на суму 1315,53грн.(а.с.28), №100022616/2 від 08.02.2013р. на суму 81,62грн.(а.с.29), №100032113/1 від 25.02.2013р. на суму 560,39грн.(а.с.30), №100032103/1 від 25.02.2013р. на суму 753,08грн.(а.с.31), №100032103/2 від 25.02.2013р. на суму 13,76грн.(а.с.32).

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли виключно з Договору №254 від 03.01.2011р.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором №254 від 03.01.2011р.

Договором №254 від 03.01.2011р., передбачено (п.3.5), що розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем, про що Покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана Покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар Відповідачем мав бути здійснений не пізніше таких дат:

- видаткова накладна №100019314/1 від 04.02.2013р. на суму 7799,53грн. - 06.03.2013р.;

- видаткова накладна №100020829/1 від 06.02.2013р. на суму 1622,13грн. - 08.03.2013р.;

- видаткова накладна №100022616/1 від 08.02.2013р. на суму 1315,53грн. - 10.03.2013р.;

- видаткова накладна №100022616/2 від 08.02.2013р. на суму 81,62грн. - 10.03.2013р.;

- видаткова накладна №100032113/1 від 25.02.2013р. на суму 560,39грн. - 27.03.2013р.;

- видаткова накладна №100032103/1 від 25.02.2013р. на суму 753,08грн. - 27.03.2013р.;

- видаткова накладна №100032103/2 від 25.02.2013р. на суму 13,76грн. - 27.03.2013р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Постачальником в частині розрахунку за прийнятий товар не виконав у повному обсязі. Вартість товару у сумі 8000,00грн. у встановлені договором строки не сплачена.

Відповідачу була пред`явлена вимога б/н від 05.04.2013р., у якій Позивач наполягає на погашенні наявної заборгованості, на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК", м.Харків.

Докази надсилання вимоги б/н від 05.04.2013р. Відповідачу, наявні в матеріалах справи.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

В процесі розгляду справи, Відповідач частково сплатив заборгованість перед Позивачем у розмірі 2000,00грн.

На підтвердження цього факту Позивачем надано виписку з банківського рахунку Позивача у Харківському відділенні №1 ПАТ «Банк Петрокомерц-Україна на суму 2000,00грн., що сплачена Відповідачем за отримані медикаменти.

Пунктом 1-1 ч. ст.80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки Відповідачем частково сплачено основну заборгованість у розмірі 2000,00грн., то в цій частині провадження у справі підлягає припиненню.

Позивачем, 14.10.2013р., було надано заяву (на підставі ст.22 Господарського процесуального кодексу) про зменшення розміру позовних вимог, отже, суд розглядає заявлені позовні вимоги, в частині стягнення основного боргу у розмірі 6000,00грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 6000,00грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно, Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 20% від вартості отриманого товару за період 06.03.2013р. по 27.03.2013р. у сумі 1600,00 грн.

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.7.2 Договору №254 від 01.01.2011р. встановлено, що за прострочення платежу понад 30 (тридцять) календарних днів з моменту виникнення простроченого зобов'язання ,обумовленого в пункті 3.5 даного Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст.625 Цивільного кодексу України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми.

Враховуючи фактичні обставини справи, судом встановлено наявність прострочення виконання грошового зобов'язання у частині здійснення платежу за отриманий товар у межах спірних правовідносин терміном, що перевищує 30 днів.

Відтак, застосування відповідальності передбаченої п.7.2 Договору №254 від 01.01.2011р., є обґрунтованим та правомірним, тому суд, перевіривши арифметичний розрахунок штрафу у розмірі 20% від вартості одержаного товару на суму 8000,00грн. за яким допущено прострочення платежу, наданий Позивачем, дійшов висновку, що дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 80, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК", м.Харків до Дочірнього підприємства "Аптека №219" Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА РЕНТ", м. Краматорськ Донецької області про стягнення заборгованості за отриманий товар по договору №254 від 03.01.2011р. у сумі 6000,00 грн. та штрафу у розмірі 20% від вартості отриманого товару за період 06.03.2013р. по 27.03.2013р. у сумі 1600,00 грн. - задовольнити в повному обсязі.

Припинити провадження у справі 905/6859/13 у частині стягнення з Дочірнього підприємства "Аптека №219" Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА РЕНТ", м. Краматорськ Донецької області суми основного боргу у розмірі 2000,00грн.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Аптека №219" Товариства з обмеженою відповідальністю "СІГМА РЕНТ" (84307, Донецька область м. Краматорськ, вул. Центральна, будинок 1, код ЄДРПОУ 30331390) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІТО-ЛЕК" (61140, м. Харків, проспект Гагаріна, будинок 48, квартира 47, код ЄДРПОУ 21194014) суму основного боргу в розмірі 6000,00 грн. та штрафу у розмірі 20% від вартості отриманого товару у сумі 1600,00 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн.

У судовому засіданні 17 грудня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 грудня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.