cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" грудня 2013 р.Справа № 922/4330/13
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Суярко Т.Д.
при секретарі судового засідання Бабиніним Д.О.
розглянувши справу
за позовом ТОВ "Будівництво і механізація", м. Дніпропетровськ до Приватне АТ "Індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек", м. Харків про стягнення коштів за участю :
Представника позивача: Годовонець Є.О., дов. № 02-11/13 від 01.11.13 р.
Представник відповідача: не з"явився
ВСТАНОВИВ:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівництво і механізація», звернувся з позовом до Закритого акціонерного товариства «Індустріальна науково-технологічна компанія «Інтек» про стягнення 20081,14 грн. боргу, 100,41 грн. інфляційних та 519,58 грн. 3% річних.
Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконанням відповідачем умов договору №16 на виконання послуг машинами та механізмами від 02.11.2012 р.
05 листопада 2013 року від позивача надійшли уточнення до позовної заяви (вх. № 40939 від 05.11.2013 р.), в яких він повідомив суд, що відповідач привів у відповідність, згідно п. 4 ст. 3 та п. 1 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», свою назву, у зв»язку з чим найменуванням відповідача відповідно до даних ЄДРПОУ є Приватне акціонерне товариство «Індустріальна науково-технологічна компанія «Інтек», замість Закрите акціонерне товариство «Індустріальна науково-технологічна компанія «Інтек».
При цьому позивач зазначив, що реорганізації відповідача не відбулося.
З приводу вказаних уточнень суд зазначає, що ГПК України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про уточнення позовних вимог. Тому вказані уточнення позивача, виходячи з їх змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд розцінювати як письмові пояснення по справі та продовжує розгляд справи з їх урахуванням.
Відповідач свого уповноваженого представника в судові засідання не направляв, витребуваних судом документів не надав, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення (арк.спр. 31, 70), а також надані позивачем поштові описи та чеки про відправлення відповідачу за новою адресою копії позовної заяви з додаткоами та ухвали від 16.10.22013 р. (арк.спр.51-54) , а також надані позивачем в судовому засіданні 16.12.2013 р. супровідним листом вх.№ 47169 від 16.12.2013 р. рекомендовані поштові повідомлення про вручення копії вказаної вище ухвали та матеріалів позовної заяви.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.
02 листопада 2012 року між позивачем (як підрядником) та відповідачем (як замовником) було укладено договір № 16 на виконання послуг машинами та механізмами (далі - «договір послуг»).
Відповідно до договору послуг підрядник прийняв на себе виконання послуг машинами та механізмами.
За договором послуг замовник зобов»язався прийняти та оплатити виконані підрядником об»єми послуг машинами та механізмами за договірною ціною, відповідно оформлених змінних рапортів (п. 1.1).
Підрядник, в свою чергу, зобов»язався передати замовнику машини та механізми по заявці замовника за 5 днів до початку робіт (п. 1.5).
Пунктами 2.1, 2.2 та 2.3 договору послуг сторони погодили, що оплата по договору здійснюється в два етапи: передплата в розмірі 50 % від договірної вартості робіт та розрахунок по факту виконаних робіт (напрацювання механізмів).
Вартість механізмів сторони погодили в додатку № 1 до договору послуг, який відповідно до п. 2.4 договору послуг є його невід»ємною частиною.
Позивач стверджує, що відповідач свої обов»язки щодо здійснення передплати по договору послуг виконав в повному обсязі, втім за фактично виконані роботи останній розрахувався не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в розмірі 20081,14 грн.
Керуючись ст. 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 100,41 грн. інфляційних та 519,58 грн. 3% річних.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним вище обставинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. (ст. 509 ЦК України).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
12 та 27 листопада 2012 року позивач виконав, а відповідач прийняв послуги, обумовлені договором на загальну суму 56524,77 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) (арк. спр. 12-13).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Згідно положень ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як було зазначено вище, договором послуг (п.п. 2.1, 2.2 та 2.3) сторони погодили, що оплата по договору здійснюється в два етапи: передплата в розмірі 50 % від договірної вартості робіт та розрахунок по факту виконаних робіт (напрацювання механізмів).
Таким чином, відповідач мав розрахуватися з позивачем наступним чином:
1. здійснити передплату в розмірі 28262,385 грн.
2. по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-125 від 12.11.12 р. - до 12.11.12 р.
3. по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-133 від 27.11.12 р. - до 27.11.12 р.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач за прийняті від позивача роботи, обумовлені договором послуг, розрахувався на загальну суму 36443,63 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та звітами по дебіторським та кредиторським операціям (арк.спр. 14-21).
Позивач стверджує, що відповідач розрахувався по договору послуг не в повному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості за договором в розмірі 20081,14 грн.
В матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази оплати вказаної заборгованості частково або в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов»язання за договором послуг, а від так і про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 20081,14 грн.
Щодо позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи прострочення виконання відповідачем грошового зобов»язання (оплати отриманих від позивач послуг), суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
Суд, перевіривши розрахунок позивача 3% річних та інфляційних втрат на предмет відповідності ст.ст. 253, 254, 625 ЦК України встановив, що позивач здійснив відповідний розрахунок з моменту надання останньої послуги (тобто лише за актом № ОУ-133 від 27.11.12 р.), а кінцевим періодом нарахування штрафних санкцій позивач визначив 02.10.2013 р. Втім, при здійсненні відповідних розрахунків позивач не врахував, що штрафні санкції починають нараховуватись з наступного дня, коли зобов»язання мало бути виконане.
Таким чином, 3% річних та інфляційні втрати нараховуються по акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-133 від 27.11.12 р. - з 28.11.12 р.
Враховуючи наведене, позовні вимоги в частини стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенню - в розмірі 510,58 грн.
Нараховане позивачем інфляційне збільшення суми заборгованості в грудні 2012 р. та січні - травні 2013 року підлягає задоволенню в розмірі 80,32 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями ст. 49 ГПК України. Відповідно до даної норми судові витрати при частковому задоволенні позовних вимог покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1718,08 грн.
З огляду на наведене, відповідно до ст.ст. 253, 254, 509, 526, 530, 610-612, 625 ЦК України, ст. 175 ГК України та керуючись ст.ст. 1, 4, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Пприватного акціонерного товариства "індустріальна науково-технологічна компанія "Інтек" (61000, м. Харків, вул.. Жовтневої революції, буд. 167 А-2, код ЄДРПОУ 31344132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівництво і механізація» (49126, м. Дніпропетровськ, бул. Слави, буд. 50, код ЄДРПОУ 31296550) 20081,14 грн. боргу, 510,58 грн. 3% річних, 80,32 інфляційного збільшення заборгованості, судовий збір в розмірі 1718,08 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Повне рішення складено 18.12.2013 р.
Суддя Суярко Т.Д.
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2013 |
Оприлюднено | 23.12.2013 |
Номер документу | 36204045 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Суярко Т.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні