Рішення

від 12.12.2013 по справі 922/4489/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р.Справа № 922/4489/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Присяжнюка О.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Державної установи "Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України", м. Харків до Фірма "ЕРІДАН" ТОВ, м. Харків про розірвання угоди та стягнення 68779,35грн. за участю представників сторін:

позивача - Толстопятенко В.Л., дов. № 01/888 від 13.11.2013р.

відповідача - Калиновського С.В., дов. № 01-13 від 13.11.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання Угоди про погашення заборгованості від 30.04.2013р., укладеної між Фірмою "ЕРІДАН" ТОВ та Державною установою "Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського НАМН України" та стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в сумі 68067,48грн. та пені в сумі 711,87грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов*язань за договором оренди № 20 від 01.07.2003р., внаслідок чого виникла заборгованість. У зв*язку з тим, що у відповідача склалося скрутне фінансове становище, позивач погодився на поетапне погашення заборгованості та уклав з відповідачем Угоду про погашення заборгованості від 30.04.2013р. (із змінами згідно додаткової угоди від 01.07.2013р.), у якій сторонами погоджено графік платежів, які повинен здійснювати відповідач в якості погашення заборгованості з орендної плати. Однак, відповідач порушує погоджені сторонами строки оплати, завдаючи цим шкоди позивачу, що є підставою для розірвання вищезазначеної Угоди за рішенням суду у відповідності із ст. 651 Цивільного кодексу України.

05.12.2013р. через канцелярію суду позивачем подано клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 3000,000грн. основного боргу у зв*язку з оплатою; залишок основного боргу в сумі 65067,48грн., пеню в сумі 711,87грн. та судовий збір в сумі 2867,50грн. просить стягнути в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги з урахуванням поданого клопотання про припинення провадження у справі в частині стягнення 3000,00грн. основного боргу, просить стягнути з відповідача заборгованість, яка залишилася несплаченою.

Представник відповідача в судовому засідання проти позову не заперечував, зазначив про часткове погашення заборгованості перед позивачем на суму 3000,00грн.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.07.2003р. між Державною установою «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського Національної академії медичних наук України» (позивач, Орендодавець) та Фірмою «ЕРІДАН» ТОВ (відповідач, Орендар) укладено Договір оренди № 20 (надалі - Договір).

Згідно Розділу 3 Договору (із змінами та доповненнями) відповідач повинен сплачувати позивачу орендну плату до 10-го числа місяця, наступного за звітним. Однак відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендні платежі, у зв'язку з чим станом на 14.03.201р. заборгованість відповідача по орендній платі склала 91091,70грн., у зв'язку з чим 14.03.2013р. позивач направив відповідачу претензію за № 05/254, на яку відповідач відповів листом № 4 від 02.04.2013р., підтверджуючи суму боргу з урахуванням її часткової оплати.

Окрім цього, посилаючись на фінансові труднощі, відповідач своїм листом № 5 від 22.03.2013р. виступив з пропозицією достроково, з 30.04.2013р., припинити дію Договору оренди № 20 від 01.07.2003р. та надати йому строк для погашення заборгованості до квітня 2014 року.

30.04.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду № 21 до договору оренди, згідно якої сторони дійшли згоди припинити з 30.04.2013р. дію Договору оренди № 20 від 01.07.2003р., у зв'язку з чим в цей же день було повернуто відповідачем орендовані приміщення позивачу, про що свідчить відповідний Акт приймання-передачі орендованого майна, а також Акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.05.2013р., згідно якого заборгованість відповідача по орендній платі склала 77017,48грн.

Через те, що у відповідача склалось скрутне фінансове становище, позивач погодився на поетапне погашення заборгованості, уклавши з відповідачем 30.04.2013р. Угоду про погашення заборгованості (зі змінами згідно додаткової угоди від 01.07.2013р.), в якій сторонами погоджено графік платежів, які повинен здійснювати відповідач в якості погашення заборгованості з орендної плати. Проте відповідач порушив умови Угоди про погашення заборгованості, внаслідок чого станом на момент звернення позивача з позовом до суду заборгованість з орендної плати склала 68067,48грн.

Однак після звернення позивача з позовом до суду, відповідач частково погасив заборгованість в частині суми основного боргу в розмірі 3000,00грн., у зв*язку з чим суд визнає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Щодо решти суми основного боргу в розмірі 65067,48грн., яка залишилася несплаченою, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеної з позивачем Угоди та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення з відповідача 65067,48грн. заборгованості з орендної плати обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

У відповідності до ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Iстотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про розірвання Угоди про погашення заборгованості від 30.04.2013р. обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом п.6 Угоди про погашення заборгованості від 30.04.2013р. встановлено, що у разі несвоєчасного внесення плати за цією Угодою відповідач несе відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного ним зобов'язання за кожний день прострочення.

Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 711,87грн. пені за період з 25.07.2013р. по 21.10.2013р. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору у сумі 2867,50грн. покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, та керуючись ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 611, 612, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати Угоду про погашення заборгованості від 30.04.2013р., укладену між Фірмою «ЕРІДАН» Товариством з обмеженою відповідальністю (Ідентифікаційний код 22612548) та Державною установою «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського Національної академії медичних наук України» (Ідентифікаційний код 02012131).

Стягнути з Фірми «ЕРІДАН» Товариство з обмеженою відповідальністю (61003, м.Харків, пров. Кравцова, 5; Ідентифікаційний код 22612548; в тому числі п/р № 26005010632675 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023) на користь Державної установи «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я.Данилевського Національної академії медичних наук України» (61002 м. Харків, вул. Артема, 10; Ідентифікаційний код 02012131; в тому числі п/р № 31256274210006 в ГУ ДКСУ у Харківській області, МФО 851011) 65067,48грн. основного боргу, 711,87грн. пені та 2867,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

В частині стягнення 3000,00грн. основного боргу провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Повне рішення складено 16.12.2013 р.

Суддя Присяжнюк О.О.