Ухвала

від 11.12.2013 по справі 6-41991св13

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

У Х В А ЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Лесько А.О., Червинської М.Є.,

Хопти С.Ф., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом заступника Васильківського міжрайонного прокурора Київської області в інтересах Державної інспекції сільського господарства у Київській області до Васильківської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання договорів і державного акту на право власності на земельну ділянку недійсними та скасування державної реєстрації за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4, касаційною скаргою Васильківської районної державної адміністрації Київської області та касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2013 року,

в с т а н о в и л а:

У січні 2013 року заступник Васильківського міжрайонного прокурора Київської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області з указаним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_4 на підставі рішення Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області від 14 березня 2001 року отримав у власність земельну ділянку площею 6,90 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 206683 від 19 квітня 2001 року ця земельна ділянка складається з двох частин: площею 6,74 га та площею 0,16 га.

31 жовтня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_3 набув права власності на вказану земельну ділянку.

Розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 29 грудня 2005 року № 719 змінено цільове призначення вказаних земельних ділянок з ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства. На підставі цього розпорядження на ім'я ОСОБА_4 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 501857.

11 січня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір про зміни до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 31 жовтня 2005 року, яким пункт 1.2 цього договору викладено у наступній редакції: «цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства».

У подальшому на підставі вказаного договору купівлі-продажу та внесених до нього змін, ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на спірні земельні ділянки серії ЯГ № 182211, в якому цільове призначення земельних ділянок визначено - для ведення особистого селянського господарства.

Оскільки у порушення вимог закону із заявою про зміну цільового призначення спірних земельних ділянок звертався ОСОБА_4, який після укладення з ОСОБА_3 договору купівлі-продажу земельних ділянок від 31 жовтня 2005 року вже не був власником цих земельних ділянок, на момент укладення цього договору діяла заборона відчуження земельних ділянок товарного сільськогосподарського виробництва, прокурор просив суд визнати незаконним та скасувати розпорядження Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 29 грудня 2005 року № 719; визнати договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 30 жовтня 2005 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, договір про внесення змін до договору купівлі-продажу, укладений 11 січня 2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, та державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 182211, виданий на ім'я ОСОБА_3, недійсними.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про задоволення позову. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Васильківської районної державної адміністрації від 29 грудня 2005 року № 719. Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 від 31 жовтня 2005 року, зареєстрований у Єдиному державному реєстрі за № 2-5907. Визнано недійсним договір про внесення змін до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 11 січня 2006 року, зареєстрований в Єдиному державному реєстрі за № 2-10. Визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 182211, виданий на ім'я ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 6,74 га (кадастровий номер 3221484000:06:018:0003) і земельну ділянку площею 0,16 га (кадастровий номер 3221484000:07:004:0001) та скасовано його державну реєстрацію. Стягнуто з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судовий збір на користь держави по 114 грн. 70 коп. з кожного.

У касаційних скаргах ОСОБА_3, ОСОБА_4, Васильківська районна державна адміністрація Київської області та ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що договір купівлі-продажу земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та договір про внесення до нього змін щодо зміни цільового призначення земельної ділянки на ведення особистого селянського господарства, а також розпорядження Васильківської районної державної адміністрації, яким змінено цільове призначення земельної ділянки, яка продана відповідачем, відповідає вимогам цивільного та земельного законодавства.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що розпорядження про зміну цільового призначення ухвалено після укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, фактично це було підставою для відчуження земельної ділянки в порушення вимог п. 15 Перехідних положень ЗК України та ст. 20 ЗК України, відповідно договір купівлі-продажу земельної ділянки та внесені до нього зміни необхідно визнати недійсними та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку.

З такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки вони суперечать вимогам закону та не ґрунтується на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону рішення апеляційного суду не відповідає.

Судом установлено, що рішенням Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області від 14 березня 2001 року ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 6,90 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що складається з двох земельних ділянок площею 6,74 га та 0,16 га, про що свідчить державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 206683 (а. с. 12-13).

Рішенням Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області від 23 червня 2005 року погоджено ОСОБА_4 зміну функціонального використання земельної ділянки площею 6,90 га згідно державного акту на право приватної власності на землю серії РІ № 206683, наданої у власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства (а. с. 24).

31 жовтня 2005 року між ОСОБА_4, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_5, та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за яким ОСОБА_4 продає, а ОСОБА_3 купує земельну ділянку площею 6,90 га, розташовану на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області.

У п. 1.2 цього договору зазначено, що цільове призначення (використання) земельної ділянки - ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно із п. 3.1 договору продавець зобов'язується передати, а покупець прийняти земельну ділянку, яка продається після події, у результаті якої у відношенні земельної ділянки, що продається, перестане діяти пункт 15 Перехідних положень Земельного кодексу України.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що якщо продавець після підписання цього договору змінить цільове призначення земельної ділянки, яка є предметом цього договору, продавець та покупець зобов'язуються внести відповідні зміни в цей договір (а. с. 7-8).

На час укладення договору купівлі-продажу (31 жовтня 2005 року) діяв п. 15 Перехідних положень ЗК України, згідно якого громадяни та юридичні особи, які мають у власності земельні ділянки для ведення селянського (фермерського) господарства та іншого товарного сільськогосподарського виробництва, а також власники земельних часток (паїв) не вправі до 01 січня 2007 року продавати або іншим способом відчужувати належні їм земельні ділянки та земельні частки (паї).

Відповідно до ч. 2 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Аналогічне положення міститься у п. 2 Порядку зміни цільового призначення земель, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 502 від 11 квітня 2002 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 697 ЦК України договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має

права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4, зберігаючи за собою права власника на згадану вище земельну ділянку, що відповідає як положенням ст. 697 ЦК України, так і умовам договору купівлі-продажу земельної ділянки, звернувся до Васильківської районної державної адміністрації Київської області із заявою щодо надання дозволу на зміну цільового призначення земельної ділянки з ведення товарного сільськогосподарського виробництва та ведення особистого селянського господарства (а. с. 22).

У грудні 2005 року ТОВ «Земельно-кадастровий офіс» розроблено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення земель із ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області (а. с. 14-44).

Розпорядженням Васильківської районної державної адміністрації Київської області від 29 грудня 2005 року № 719 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки по зміні цільового призначення земель із ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства ОСОБА_4 на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області; змінено використання земельної ділянки загальною площею 6.90 га, що перебуває у власності ОСОБА_4 з ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ведення особистого селянського господарства на території Крушинської сільської ради (а. с. 76).

На підставі цього розпорядження 10 січня 2006 року на ім'я ОСОБА_4, як власника земельної ділянки, видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 501857 площею 6,9 га, що розташована на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а. с. 77).

Таким чином, оскаржуване розпорядження Васильківської райдержадміністрації від 29 грудня 2006 року № 719 щодо зміни цільового призначення оспорюваних земельних ділянок прийнято в межах повноважень органу виконавчої влади та відповідно з чинним законодавством України.

11 січня 2006 року між ОСОБА_4, від імені якого на підставі довіреності діяв ОСОБА_5, та ОСОБА_3 укладено договір про зміни до договору від 31 жовтня 2005 року, за яким вони домовились викласти п. 1.2 у такій редакції: призначення (використання) земельної ділянки - ведення особистого селянського господарства; п. 1.4 у такій редакції: земельна ділянка, що є предметом цього договору, належить продавцю на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 501857 (а. с. 9).

Згідно ч. 1 ст. 125 ЗК України (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами (ч. 1 ст. 126 ЗК України).

19 січня 2006 року на ім'я ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 795283, за яким він є власником земельної ділянки площею 6.9 га, що розташована на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства (а. с. 78).

Проте суд апеляційної інстанції, не надавши належної оцінки обставинам справи та наданим доказам, не врахувавши норми матеріального права, які підлягають застосуванню, задовольняючи позов, помилково виходив з того, що розпорядження про зміну цільового призначення земельної ділянки прийнято після укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки, тому фактично відчуження земельної ділянки відбулося у порушення вимог п. 15 Перехідних положень ЗК України та ст. 20 ЗК України, і відповідно договір купівлі-продажу земельної ділянки та внесені до нього зміни необхідно визнати недійсними та скасувати державний акт.

Таким чином апеляційним судом скасоване законне і обгрунтоване рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі помилково скасованого рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4, касаційну скаргу Васильківської районної державної адміністрації Київської області та касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 11 вересня 2013 року скасувати, рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 30 квітня 2013 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: Д.Д. Луспеник

Судді: А.О. Лесько

С.Ф. Хопта

М.Є. Червинська

В.А. Черненко