Рішення

від 17.12.2013 по справі 901/3810/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 Справа № 901/3810/13 За позовом Кримського республіканського підприємства "Вода Криму"

до відповідача Підприємства "Кримська передвижна механізована колона № 6"

про стягнення 14415,99 грн.

Суддя Іщенко І.А.

За участю представників:

від позивача - Шараборін О.М., довіреність № 48/1 від 19.07.2013, представник;

від відповідача - не з'явився.

Суть спору: Кримське республіканське підприємство "Вода Криму" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Підприємства "Кримська передвижна механізована колона № 6" та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за спожиті послуги з водовідведення та водопостачання в розмірі 14415,99 грн., у тому числі суму основного боргу в розмірі 13280,00грн., інфляційні втрати в розмірі 41,50 грн., пеню в розмірі 779,89 грн., 3% річних в розмірі 314,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушенні зобов'язання за договором № 3479 від 04.05.2009 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації в частині сплати коштів за спожиті послуги.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.11.2013 порушено провадження по справі суддею господарського суду Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.

Відповідач явку свого представника до судового засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був сповіщений належним чином-рекомендованою кореспонденцією.

Ухвала господарського суду Автономної Республіки Крим про порушення провадження по справі від 18.11.2013, що спрямована на його адресу рекомендованою кореспонденцією повернулась на адресу суду з позначкою: «За закінченням терміну зберігання» (а. с. 82-86).

Згідно спеціального витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, місцезнаходження відповідача - Підприємства "Кримська передвижна механізована колона № 6" - значиться за адресою: вул. Зелена, буд. 7, м. Сімферополь, АРКрим, 95494 (а. с. 78).

Відповідно до частини 3 пункту 3.9.1, пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Під час судового засідання 17.12.2013 позивач представив суду заяву в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про зменшення позовних вимог (а. с. 87), відповідно якої зменшує позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 1037,62 грн., у зв'язку з частковою сплатою суми основного боргу, що підтверджується банківською випискою від 04.10.2013, інфляційних втрат в розмірі 41,50 грн., пені в розмірі 779,89 грн., 3% річних в розмірі 314,60 грн.

Суд вважає за можливе прийняти зменшення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 1037,62 грн., інфляційних втрат в розмірі 41,50 грн., пені в розмірі 779,89 грн., 3% річних в розмірі 314,60 грн., оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядком досудового врегулювання спору у випадках передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В пункті 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011 зазначено, що зменшення позивачем суми позову, в тому числі й з підстав необґрунтованості первісного розрахунку ціни позову, не є відмовою від позову. В такому випадку припинення провадження в частині зменшення відповідної суми не здійснюється, про таке зменшення зазначається в описовій частині судового рішення, а предметом спору залишається вимога про стягнення суми в зменшеному розмірі.

В пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» №18 від 26.12.2011, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 12242,38 грн. представник Кримського республіканського підприємства "Вода Криму" підтримав в повному обсязі.

Суд вважає за можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки вони в достатній мірі характеризують взаємовідносини, що склалися між сторін.

Розгляд справи здійснювався в межах строку встановленого статтею 69 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального пристрою в порядку статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши|розгледівши| матеріали справи, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд

ВСТАНОВИВ:

04.05.2009 між Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (виробник) та Підприємством "Кримська передвижна механізована колона № 6" (споживач) укладено договір № 3479 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації (а. с. 10-15).

Відповідно до пункту 2.2 договору виробник зобов'язується на умовах договору забезпечувати споживача питною холодною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води у джерелах та проводити водовідведення споживачу.

Відповідно до пункту 2.3 договору споживач приймає на себе зобов'язання споживати послуги водопостачання та водовідведення у кількості не більше встановленого нормативного об'єму (ліміту).

Пунктом 2.5 договору передбачено, що споживач зобов'язується своєчасно оплачувати наданні йому послуги по з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, які підключені до магістральних мереж виробника, через які споживачу здійснюється подача води і здійснюється водовідведення, та (або) які знаходяться на балансі споживача, прилади та пристрої на них згідно з даним договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України, Правилами прийняття стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізації міста Сімферополя, а також Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення.

Відповідно до пункту 3.2 договору тарифи на послуги водопостачання та водовідведення та їх складові на дату укладення договору вказуються в окремому додатку, який складається виробником та є невід'ємною частиною договору. Підписав договір, споживач тим самим погоджується з тарифами та підтверджує одержання такого додатку.

Загальна вартість послуг визначається шляхом множення об'єму наданих споживачу послуг на тариф, який діє у відповідний період (пункт 3.4 договору).

Пунктом 4.1 договору визначено, що розрахунки за воду здійснюються згідно тарифів, зокрема, за 1 куб. м відпущеної води у розмірі 2,1333 грн. без ПДВ, за 1 куб. м відведення стоків у розмірі 0,5583 грн. без ПДВ.

Умовами договору, зокрема, розділом 4, сторони передбачили розмір та порядок здійснення розрахунків споживача за послуги з водопостачання та водовідведення. Так, оплата споживачем за послуги з водопостачання та водовідведення здійснюється протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту одержання Споживачем виставленого Виробником рахунку.

Пунктом 14.1 договору передбачено, що даний договір укладений строком до 04.05.2010 включно.

04.05.2011 між Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" та Підприємством "Кримська передвижна механізована колона № 6" укладено договір про внесення змін до договору № 3479 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації (а. с. 16-21).

Відповідно до пункту 4.1 договору розрахунки за воду здійснюються згідно тарифів, зокрема, за 1 куб. м відпущеної води у розмірі 2,45 грн. без ПДВ, за 1 куб. м відведення стоків у розмірі 0,63 грн. без ПДВ.

Даний договір укладений строком до 04.05.2010 включно (пункт 14.1 договору).

Станом на час укладення договору Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» знаходилось у стадії реорганізації.

09.04.2013 у виконання розпорядження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 95-р від 28.02.2012 «Про реорганізацію кримських республіканських підприємств водопровідно-каналізаційного господарства» та на підставі розпорядження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 179-р від 20.03.2013 «Про перейменування Кримського республіканського підприємства «Виробничого підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя»», підприємство перейменоване у Кримське республіканське підприємство «Вода Криму».

Згідно пункту 3 розпорядження Ради Міністрів Автономної Республіки Крим № 95-р від 28.02.2012, Кримське республіканське підприємство «Вода Криму» визначено як правонаступник Кримського республіканського підприємства «Виробничого підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя»» і кримських республіканських підприємств водопровідно-каналізаційного господарств.

На оплату спожитих відповідачем послуг з водопостачання за договором № 3479 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації від 04.05.2013 позивач, виставив рахунки до сплати на загальну суму 60883,81 грн., а саме: № 3479 від 15.02.2012 на суму 2590,90 грн., № 3479 від 15.02.2012 на суму 261,66 грн. № 3479 від 16.03.2012 на суму 2649,91 грн., № 3479 від 16.03.2012 на суму 280,51 грн., № 3479 від 17.04.2012 на суму 2817,62 грн., № 3479 від 17.04.2012 на суму 379.49 грн., № 3479 від 15.05.2012 на суму 2657,30 грн., № 3479 від 15.05.2012 на суму 376,27 грн., № 3479 від 14.06.2012 на суму 2645,28 грн., № 3479 від 14.06.2012 на суму 450,24 грн., № 3479 від 16.07.2012 на суму 2809,61 грн., № 3479 від 16.07.2012 на суму 492,05 грн., № 3479 від 15.08.2012 на суму 2745,48 грн., № 3479 від 15.08.2012 на суму 475,97 грн., № 3479 від 14.09.2012 на суму 2505,00 грн., № 3479 від 14.09.2012 на суму 475,97 грн., № 3479 від 15.10.2012 на суму 2521,03 грн., № 3479 від 15.10.2012 на суму 562,80 грн., № 3479 від 15.11.2012 на суму 2513,02 грн., № 3479 від 15.11.2012 на суму 517,78 грн., № 3479 від 17.12.2012 на суму 472,75 грн., № 3479 від 17.12.2012 на суму 2613,22 грн., № 3479 від 15.01.2013 на суму 2617,22 грн., № 3479 від 15.01.2013 на суму 427,73 грн., № 3479 від 15.02.2013 на суму 463,10 грн., № 3479 від 15.02.2013 на суму 2496,98 грн., № 3479 від 5.03.2013 на суму 389,14 грн., № 3479 від 15.03.2013 на суму 2328,65 грн., № 3479 від 15.04.2013 на суму 418,08 грн., № 3479 від 15.04.2013 на суму 2500,99 грн., № 3479 від 15.05.2013 на суму 466,32 грн., № 3479 від 15.05.2013 на суму 2557,10 грн., № 3479 від 15.06.2013 на суму 578,88 грн., № 3479 від 15.06.2013 на суму 2621,23 грн., № 3479 від 15.07.2013 на суму 2525,05 грн., № 3479 від 15.07.2013 на суму 392,35 грн., № 3479 від 15.08.2013 на суму 623,90 грн., № 3479 від 15.08.2013 на суму 2328,65 грн., № 3479 від 16.09.2013 на суму 781,49 грн., № 3479 від 16.09.2013 на суму 2549,09 грн. (а. с. 22-61).

Дані рахунки були одержані відповідачем, про що свідчить підпис про вручення уповноваженої особи Підприємства "Кримська передвижна механізована колона № 6" на рахунках.

Однак, у порушення норм законодавства, отримавши за період з 16.01.2012 по 16.09.2013 послуги на загальну суму 60883,81 грн., відповідач сплатив лише часткову суму заборгованості у розмірі 47603,81 грн., про що свідчить акт звірки № 3479 (а.с. 74-76), у зв'язку з чим, за Підприємством "Кримська передвижна механізована колона № 6" склалася заборгованість перед Кримським республіканським підприємством "Вода Криму" в розмірі 13280,00 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 04.10.2013 відповідач перерахував позивачу суму грошових коштів в розмірі 1037,62 грн., таким чином залишок заборгованості склав 12242,38 грн.

Неналежне виконання Підприємством "Кримська передвижна механізована колона № 6" своїх зобов'язань за договором № 3479 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості в примусовому порядку.

Оцінюючи подані учасниками судового процесу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

При цьому, у відповідності з частиною 2 вказаної норми, підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2)створення літературних, художніх творів, винаходів і інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) спричинення майнової (матеріального) і моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України, цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором.

Згідно статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 14 Цивільного кодексу України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу УкраїниГосподарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами Договору.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем грошових зобов'язань, що виразилось у несплаті грошових коштів у розмірі 12242,38 грн., згідно договору на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації № 3479, укладеного між сторонами 04.05.2009 та договору про внесення змін до договору № 3479 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації, укладеного між сторонами 04.05.2011, у зв'язку з чим сума заборгованості в розмірі 12242,38 грн. повинна бути стягнута з відповідача

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судовий збір покладається на відповідача згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення, повне рішення складено 20.12.2013.

Керуючись статями 32, 33, 34, 49, 75, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Підприємства "Кримська передвижна механіхована колона № 6" (вул. Зелена, буд. 7, м. Сімферополь, АРКрим, 95494, ЄДРПОУ 00914881) на користь Кримського республіканського підприємства «Вода Криму» (вул. Київська, 1А, м. Сімферополь, АР Крим, 95053, ЄДРПОУ 20671506) суму заборгованості в розмірі 12242,38 грн., судовий збір в розмірі 1720,50 грн.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.А. Іщенко