cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/19446/13 16.12.13
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АВН-2008»
до: Фізичної особи-підприємця Педченко Катерини Дмитрівни
про : стягнення 57.100,00 грн
Суддя Балац С.В.
Представники:
позивача: Литвиненко Л.В. - за довіреністю від 26.09.2013 № б/н;
відповідача: не з`явилися.
О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :
Товариство з обмеженою відповідальністю «АВН-2008» звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до фізичної особи-підприємця Педченко Катерини Дмитрівни про стягнення з останньої заборгованості в сумі 57.100,00 грн.
Суть спору: позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов'язання щодо оплати поставлених йому позивачем товару на підставі договору укладеного між сторонами спору у спрощений спосіб. У зв'язку із наявною у відповідача перед позивачем заборгованості в сумі 57.100,00 грн, останнім заявлено позовну вимогу про стягнення вказаного боргу в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2013 прийнято вказаний вище позов до розгляду та порушено провадження у справі № 910/19446/13.
Ухвали, які виносилися судом у даній справі, надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, у матеріалах справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення відповідачеві поштових відправлень суду, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений судом про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.
Повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, відповідач про поважні причини нез'явлення його представника суд не повідомив.
Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні 16.12.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -
В С Т А Н О В И В :
Згідно досягнутих між фізичною особою-підприємцем Педченко Катериною Дмитрівною, як покупцем, (далі - відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «АВН-2008», як постачальником, (далі - позивач) домовленостей з приводу поставки борошна вищого гатунку (далі - товар), останнім поставлено, а відповідачем отримано товар загальною вартістю 1.270.500,00 грн. Зазначений факт підтверджується видатковими накладними, які підписані з обох сторін даних правовідносин та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії накладних наявні у матеріалах справи).
Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача його грошових зобов'язань за договірними правовідносинами, останній отриманий товар оплати на користь позивача частково, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість, яка складає 57.100,00 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Статтею 638 Цивільного кодексу України та частини другої статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Факт поставки позивачем товару відповідачеві та прийняття його останнім свідчить про виникнення між сторонами спору правовідносин з поставки товару укладеного останніми у спрощений спосіб, відтак, згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору поставки є предмет та ціна, які узгоджені сторонами спору у наявних у матеріалах справи видаткових накладних.
Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу (ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення ч. 2 ст. 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (постанова Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. № 5002-8/481-2011).
При цьому, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, ст. 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. № 9/252-10).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).
Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту погашення відповідачем перед позивачем заборгованості в сумі 57.100,00 грн, сторонами судового процесу до суду не подано.
Отже, з урахуванням всіх обставин справи та в їх сукупності, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов до висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача боргу за поставлений йому, але не оплачений у повному обсязі товар, а саме в сумі 57.100,00 грн.
Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Таким чином, з огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Педченко Катерини Дмитрівни (03067, м. Київ, провулок Машинобудівний, буд. 25, квартира 25; ідентифікаційний номер 1791903182, з будь-якого її рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АВН-2008» (40030, Сумська обл., місто Суми, Ковпаківський район, площа Привокзальна, буд. 9, кімната 31; ідентифікаційний код 35539580, на будь який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 57.100,00 (п'ятдесят сім тисяч сто) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20 грудня 2013 року.
Суддя С.В. Балац
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 16.12.2013 |
Оприлюднено | 23.12.2013 |
Номер документу | 36204659 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Балац С.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні