Рішення

від 16.12.2013 по справі 910/18699/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18699/13 16.12.13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕП"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПРОЦЕНТР"

про : стягнення 23.839,47 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: не з`явилися;

відповідача: не з`явилися.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕП" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПРОЦЕНТР" про стягнення з останнього заборгованості в сумі 23.839,47 грн, яка складається з такого: 21.967,13 грн - основна заборгованість; 1.491,84 - пеня; 380,50 грн - три відсотки річних.

Суть спору: позивач свої позовні вимоги мотивує тим, що останній, на виконання укладеного між сторонами даного спору договору поставки від 06.11.2012 № 611/1, поставив відповідачеві товар, який останній отримав, але оплатив його частково у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем утворилася заборгованість за отриманий, але не оплачений товар в сумі 21.967,13 грн.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача суму заборгованості в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2013 прийнято вказану вище позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/18699/13.

Ухвала про порушення провадження у справі судом надсилалися відповідачеві на адресу, зокрема, місцезнаходження останнього, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Більш того, у матеріалах справи містяться повідомлення поштового зв'язку про вручення відповідачеві поштових відправлень суду, якими надсилалися йому копії ухвал, винесені у даній справі. Таким чином, відповідач, у розумінні ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, вважається таким, що повідомлений судом про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином.

Повноважний представник відповідача у судові засідання не з'явився, відповідач про поважні причини нез'явлення його представника суд не повідомив.

Крім того, відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Таким чином, відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшли клопотання позивача, згідно із якими останній просив суд розглянути справу по суті на підставі наявних у матеріалах справи доказів, а також за відсутністю його представника.

В судовому засіданні 16.12.2013 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні докази у матеріалах даної справи, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В :

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕП", як продавцем, (далі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "РЕПРОЦЕНТР", як замовником, (далі - відповідач) укладено договір поставки від 06.11.2012 № 611/1 (далі - Договір), у відповідності до п. 1.1 якого позивач зобов'язується поставляти, а відповідач приймати поліграфічні матеріали (далі - товар) і оплачувати їх вартість в строки та порядку, визначених Договором.

Як сторони визначили у п. 1.2 Договору,кожна окрема партія товару в рамках Договору поставляється після попереднього узгодження сторонами і оформлення довіреностей на отримання товарно-транспортних цінностей встановленого зразка та видаткових накладних, які відповідають за юридичною силою Додаткам до Договору і становлять його невід'ємну частину.

Ціна і загальна вартість партії товару визначається сторонами у накладних, що є невід'ємною частиною Договору (п. 2.1 Договору).

Сторони погодилися, що поставка товару здійснюється на умовах відстрочення платежу. При цьому відповідач зобов'язується здійснити оплату на розрахунковий рахунок позивача кожної партії поставленого товару не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту її отримання (п. 5.1 Договору).

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку прострочення відповідачем зазначеного у п. 5.1 Договору терміну оплати, він сплачує позивачеві неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання взятих на себе зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив, а відповідач отримав товар загальною вартістю 29.839,18 грн, що підтверджується видатковими накладними, які підписані з обох сторін спору та скріплені відбитками їх печаток (засвідчені копії накладних наявні у справі).

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення з боку відповідача строку оплати товару, який закріплений у п. 5.1 Договору, відповідач вартість отриманого товару на користь позивача сплатив частково у зв'язку із чим, у відповідача виникла перед позивачем заборгованість в розмірі 21.967,13 грн. Крім того, факт порушення з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності, тягне за собою застосування до останнього штрафної санкцій у вигляді пені, а також відповідальності за прострочення відповідачем грошового зобов'язання шляхом стягнення з останнього 3 відсотків річних.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю з урахуванням такого.

За приписами ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду (ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України).

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості в розмірі 21.967,13 грн, сторонами судового процесу до суду не подано.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 21.967,13 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням того, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення у його зобов'язані за Договором, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем позовна вимога про застосування до відповідача штрафної санкції у вигляді пені в сумі 1.491,84 грн, а також вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 380,50 грн - підлягають задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "РЕПРОЦЕНТР" (02169, м. Київ, Дніпровський район, проспект Генерала Ватутіна, буд. 26, кв. 269; ідентифікаційний код 30678721, з будь-якого його рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕП" (79013, Львівська обл., м. Львів, Галицький район, вул. Архітекторська, буд. 7, квартира 5; ідентифікаційний код 19332414, на будь який його рахунок виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду) основну заборгованість в сумі 21.967,13 (двадцять одна тисяча дев'ятсот шістдесят сім) грн 13 коп; пеню в сумі 1.491,84 (одна тисяча чотириста дев'яносто одна) грн 84 коп.; 3 % річних в сумі 380,50 (триста вісімдесят) грн 50 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1.720,50 (одна тисяча сімсот двадцять) грн 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20 грудня 2013 року.

Суддя С.В. Балац