Постанова

від 17.12.2013 по справі 901/687/13-г

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року Справа № 901/687/13-г

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Дмитрієва В.Є.,

Голика В.С.,

за участю представників сторін:

представник позивача, Тюрмарезова Олена Дмитрівна, довіреність № б/н від 18.02.13, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор";

представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Авіор"

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (головуючий суддя Медведчук О.Л., судді Лагутіна Н.М., Ейвазова А.Р.) від 18 червня 2013 року у справі № 901/687/13-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор" (вул. Крилова, 155, Сімферополь, 95000)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Авіор" (вул. Радянська, 18, кв.70, Бахчисарай, 98400; вул. Советська, 18, кв.70,Бахчисарай,98400)

про витребування майна

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Авіор» про витребування та передачу безпідставно збереженого майна: 1. Мішки поліетиленові упаков., в кількості 2754,00 тон; 2. Поліетилен LDPE у кількості 2245,00 тон; 3. Поліетилен ВД вторинний в кількості 5071,00 тон; 4. Поліетилен ВД вторинний в кількості 651,500 тон; 5. Поліетилен вторинний дроблений у кількості 3451,00 тон; 6. Регранулят у кількості 2996,00 тон; 7. С/К МЕ 66070 (синій) 19,320 тон, а у разі неможливості передачі майна в натурі, сплатити його загальну вартість в розмірі 145110,36 грн.

Позовні вимоги були зменшені за заявою сторони. Позивач просив витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Авіор» та передати товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» безпідставно збережене майно: 1. Мішки поліетиленові упаков., в кількості 2 754,00 кг; 2. Поліетилен ЬБРЕ у кількості 2 145,00 кг; 3. Поліетилен ВД у кількості 5 071,00 кг; 4. Поліетилен ВД вторинний у кількості 651,500 кг; 5. Поліетилен вторинний дроблений у кількості 3 451,00 кг; 6. Регранулят у кількості 2 996,00 кг; 7. С/К МЕ 66070 (синій) 19,320 кг.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2013 року у задоволенні позову відмовлено. Рішення мотивоване недоведеністю та необґрунтованістю позовних вимог.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор" звернулося до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що правова підстава для зберігання майна позивача у товариства з обмеженою відповідальністю „Авіор", якою був договір №04/02, відпала, а тому на підставі ст. 1212 майно збережено відповідачем безпідставно.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Оскільки явка в судове засідання, згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

За розпорядженням суду від 27 серпня 2013 року склад судової колегії змінений наступним чином: головуючий суддя Гоголь Ю.М., судді Балюкова К.Г., Видашенко Т.С.

За розпорядженням суду від 18 вересня 2013 року суддю Гоголя Ю.М. замінено у складі судової колегії на суддю Черткову І.В.

За розпорядженням суду від 22 жовтня 2013 року суддю Видашенко Т.С. замінено у складі судової колегії на суддю Голика В.С.

За розпорядженням суду від 26 листопада 2013 року суддю Балюкову К.Г. замінено у складі судової колегії на суддю Дмитрієва В.Є.

При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.

04.01.2011 між товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Авіор» (виконавець) був укладений договір №04/02 з переробки давальницької сировини.

Відповідно до пункту 1.1. договору предметом договору є виконання робіт з виготовлення продукції давальницької сировини замовника.

Згідно пункту 2 договору замовник зобов'язується здійснити поставку давальницької сировини на умовах, визначених договором. Не пізніше ніж за 3 календарних дні інформувати виконавця про дату відправки давальницької сировини з м. Сімферополь. Інформувати виконавця про кількість і якість відправленої сировини. В установлений цим договором строк здійснити розрахунок з виконавцем за надані їм послуги з переробки давальницької сировини.

Пунктом 3 договору встановлено, що виконавець зобов'язаний виготовити кількість готової продукції з давальницької сировини замовника згідно з технологічною схемою переробки. Виконавець зобов'язаний дотримуватись рекомендацій замовника для раціонального і якісного виготовлення готової продукції.

У пункті 4.4 договору зазначено, що на відвантажену давальницьку сировину представники сторін складають акт прийому-передачі.

За умовами договору постачання готової продукції здійснюється виконавцем (пункт 4.5. договору).

Приймання готової продукції за кількістю та якістю здійснюється в присутності представників виконавця та замовника (пункт 4.6. договору).

На відвантажену готову продукцію представники сторін складають акт прийому-передачі (пункт 4.8 договору).

У разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань, передбачених договором, винна сторона несе відповідальність, а також відшкодовує збитки другій стороні. Під збитками сторони розуміють ті втрати, які сторони зазнали у зв'язку з виконанням цього договору. (пункт 7.1 договору).

Пунктом 8 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2011.

25.04.2011 між сторонами була укладена додаткова угода до договору з переробки давальницької сировини №04/01 від 01.01.2011, відповідно до умов якої було викладено пункт 5 договору в новій редакції: « 5.3. Вартість переробки давальницької сировини за 1 (один) кілограм складає - 1,70 грн., в тому числі ПДВ 20%, без урахування відходів (у кількості 20 тонн марки Поліетилен РL 10-2 quality).

На виконання умов договору, в період його дії, товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» було здійснено постачання товариству з обмеженою відповідальністю «Авіор» давальницької сировини у кількості 17 187,32 тон на загальну суму 145 110,36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом звіряння матеріалів надісланих на переробку, накладними, підписаними представниками обох сторін (№ -0344 від 02.07.2010, №-0360 від 12.07.2010, № ПМ-360/1 від 14.07.2010, № 0472 від 14.09.2010, № ПМ-0576 від 25.10.2010, №0019 від 26.01.2011, №0173 від 14.04.2011, № -0171 від 15.04.2011, №0262 від 31.05.2011, № -0277 від 06.06.2011, № -0525 від 18.10.2011, № -0494 від 06.10.2011) та підписаними сторонами актами (№2 від 27.03.2012, №3 від 02.04.2012, №4 від 03.05.2012, №5 від 14.05.2012, №6 від 21.05.2012, №3 від 31.05.2011, №6 від 10.10.2011, №11 від 27.12.2011, №22 від 06.12.2011). Згідно наданих позивачем пояснень сировина частково перероблена та повернута.

У зв'язку з тим, що відповідач не повернув сировину, яка була передана йому на перероблення, умови договору не виконав, а строк дії договору сплив, позивач вважає, що його права порушені та на підставі статей 1212 , 1213 Цивільного кодексу України просить суд, з рахуванням зменшення позовних вимог, витребувати у товариства з обмеженою відповідальністю «Авіор» та передати товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок заводу «Сізакор» безпідставно збережене майно: 1. Мішки поліетиленові упаков., в кількості 2 754,00 кг; 2. Поліетилен ЬБРЕ у кількості 2 145,00 кг; 3. Поліетилен ВД у кількості 5 071,00 кг; 4. Поліетилен ВД вторинний у кількості 651,500 кг; 5. Поліетилен вторинний дроблений у кількості 3 451,00 кг; 6. Регранулят у кількості 2 996,00 кг; 7. С/К МЕ 66070 (синій) 19,320 кг.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач наполягає на задоволенні позову на підставі вимог статей 1212 , 1213 Цивільного кодексу України .

Відповідно до ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, обов'язково має бути відсутня правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Мова йде про помилку, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України .

Стаття 11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

З підстав, встановлених даною статтею виникають зобовязання, тобто, відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України , правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 525 , 526 Цивільного кодексу України , зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту, при чому одностороння відмова від виконання не допускається.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином у відповідності до закону, правових актів, договору, а також у разі відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору з переробки давальницької сировини №04/02 від 04.01.2011, яким передбачені взаємні зобов'язання сторін.

На правовідносини, що склались між сторонами, поширюються положення глави 61 Цивільного кодексу України.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Саме на виконання умов зазначеного договору позивачем передавалась відповідачу давальницька сировина у кількості 17 187,32 тон на загальну суму 145 110,36 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актом звіряння матеріалів, надісланих на переробку, відповідними актами прийому передачі та накладними, підписаними представниками обох сторін.

Враховуючи, що між сторонами існують правові відносини та той факт, що сировину передали саме під час дії договору, суд робить висновок про помилкове застосування позивачем статі 1212 Цивільного кодексу України.

Що стосується доводу апеляційної скарги про закінчення терміну дії договору, слід зазначити наступне. Факт закінчення дії договору не свідчить про те, що підстава, на якій сировина була набута, відпала та не звільняє сторони від виконання зобов'язань за договором. Позивач має право вимагати виконання відповідачем переробки або витребувати сировину чи грошову суму у разі втрати інтересу за договором на підставі статті 840 Цивільного кодексу України.

Втім, позивач в якості правового обґрунтування позову зазначив саме норми ст. 1212, Цивільного кодексу України , застосування яких до спірних правовідносин є неправомірним.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доводи заявника апеляційної скарги щодо незаконності рішення не ґрунтуються на нормах права, не підтверджені відповідними доказами та дослідженими обставинами справи, судова колегія погоджується з висновком господарського суду Автономної Республіки Крим щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, рішення господарського суду Автономної Республіки Крим залишається без змін.

Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18 червня 2013 року у справі № 901/687/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді В.Є. Дмитрієв

В.С. Голик

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок заводу "Сізакор" (вул. Крилова, 155, Сімферополь,95001)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіор" (вул. Радянська, 18, кв.70,Бахчисарай,98400;

вул. Советська, 18, кв.70,Бахчисарай,98400) з повідомленням