Постанова

від 17.12.2013 по справі 826/17961/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 грудня 2013 року 10:15 № 826/17961/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Троценко Я.М. (довіреність від 22.07.2013 р. № 22/07)

від відповідача: Шевченко Я.А. (довіреність від 22.08.2013 р. № 14.1/6-16/3670)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬРАВЕН» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬРАВЕН» з позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 02.10.2013 № 100270000/2013/300361/2 та картки відмови від 02.10.2013 № 100270000/2013/01834.

Позивач зазначає, що за контрактом з нерезидентом придбав товари (профілі з вуглецевої сталі, оцинковані; країна виробник - Нідерланди) та при митному оформленні визначив митну вартість товарів за ціною угоди, тобто за першим методом, надавши при цьому необхідний перелік документів на підтвердження заявленої митної вартості.

Не зважаючи на це, як зазначає позивач, митницею було прийнято спірне рішення про коригування митної вартості та про її визначення за резервним методом, а також прийнято Картку відмови.

У той же час, як вважає позивач, митниця безпідставно прийняла оскаржуване рішення про коригування митної вартості, оскільки позивачем надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості, визначеної позивачем за першим методом.

У зв'язку з цим, позивач вважає зазначене рішення, а також прийняту на його підставі картку відмови, протиправними та просить їх скасувати.

Митниця з підстав, визначених у запереченнях на позов та в оскаржуваних рішеннях, вважає спірні рішення митниці законними та обґрунтованими, оскільки за висновком митниці позивач не підтвердив заявлену митну вартість, у зв'язку з чим митниця просить у задоволенні позову відмовити.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 17.12.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між позивачем та приватним товариством з обмеженою відповідальністю J.van Walraven B.V. укладено контракт № 4/2013 від 01.07.2013 р. на поставку товарів.

Згідно з п. 1.1. контракту продавець продає та відвантажує, а покупець придбаває та приймає системи для кріплення та монтажу систем водопостачання, опалення, каналізації, сантехніки, кондиціювання повітря та комплектуючі до даного обладнання на умовах EXW Мідрехт, Нідерланди (Mijdrecht, thi Netherlands).

Датою відвантаження є дата експортної декларації.

Згідно з п. 5.3. контракту документами, що додаються до контракту є: інвойс, CMR, сертифікат походження, пакувальний лист, експортна декларація, сертифікат якості.

Перевезення товару, згідно з. 6.1. контракту, здійснюється транспортом покупця (позивача).

Згідно з додатковою угодою від 01.07.2013 р. № 1 змінено п. 3.1. контракту щодо оплати та зазначено, що оплата здійснюється протягом 30 днів з дати перетину товаром кордону, якщо на конкретну поставку не будуть обумовлені сторонами інші строки оплати поставленого товару.

Згідно з додатковою угодою від 01.08.2013 р. № 2 сторони обумовили, що встановлюються спеціальні ціни на товар: МС6505000-профіль оцинк.сталь Micra 00, 2м 27*18 - 14 000 м - 42,00 євро за 100 метрів; МС6505000-профіль оцинк.сталь Micra 15, 2м 27*30 - 17 000 м - 78,00 євро за 100 метрів.

Обумовлено також, що навантажувальні роботи виконуються за рахунок продавця, вартість робіт включена у вартість продукції .

Товар представлений до митного оформлення 02.10.2013 р. за МД № 100270000/2013/ 179507 за інвойсом № 13005564 від 20.09.2013 р. При цьому, разом надано вищевказаний додаток № 2 до контракту.

Зокрема, до митного оформлення за кодом 72166110000 пред'явлений товар - профілі з вуглецевої сталі, оцинковані С-подібні: арт. 6505000, арт. 6505015, виробник J.van Walraven B.V., торгівельна марка - «Walraven», країна виробник NL (Нідерланди). Умови поставки - EXW Mijdrecht . Вартість товару згідно інвойсу 19 140 євро та, з урахуванням вартості упаковки та зберігання 211,50 євро , загальна вартість товару визначена у розмірі 19 351,50 євро.

Разом з МД подано декларацію митної вартості (далі - ДМВ) № 100270000/2013/ 179507 .

В декларації митної вартості відображено вартість транспортування до - UA п/п. Ягодин-Дорохуск - 19 500 грн.

У довідці про транспортні витрати від 30.09.2013 р., яка видана ПП «Приват Транс», визначено, що страхування не проводилось, навантажувальні роботи проводились за рахунок постачальника ), що кореспондується з даними додатку № 2 до контракту.

У ДМВ митницею вчинено запис - в поданих документах наявні розбіжності та відсутня інформація про складові митної вартості - при умовах поставки EXW до вартості товарів додають транспортні витрати та витрати на навантаження . В зазначеній МД, як зазначено митницею, навантаження відсутнє .

Зазначено у зв'язку з цим про необхідність надання додаткових документів: договір із третіми особами, пов'язаними з договором про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних з виконанням умов договору; виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.

Декларантом вчинено запис - ознайомлена 02.10.2013 р.

При цьому, у ДМВ також зазначено перелік додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: виписка ТПП Королівства Нідерланди від 02.07.2013 р.; інформація біржових організацій, наявна у мережі Інтернет у вільному доступі про вартість сировини; копія видаткової накладної; копії платіжних доручень на оплату вартості раніше поставлених товарів; копія статуту позивача; лист ТОВ «Вальравен» про відсутність виплат дивідендів засновнику; витяг з каталогу продукції виробника, розміщеного на офіційному сайті постачальника; копії МД країни відправлення.

Декларантом вказано, що висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, розрахунок ціни-калькуляцію), довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів протягом 10 днів надати не має можливості.

Митницею прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості № 100270000/2013/ 300361/2 від 02.10.2013 р.

Згідно із зазначеним рішенням: фактурна вартість 19140,00 + 211,50 євро; заявлені декларантом складові митної вартості (нарахування до ціни договору) - 19 500 грн. Ціна товару - 19351 євро, розрахована декларантом митна вартість - 21151,44 євро, у гривнях - 229 148,58 грн.

Коригування : вартість за одиницю 1,6400 євро, та при кількості 21900 кг. (нетто), скоригована митна вартість склала 35 916,00 євро. Скоригована митна вартість визначена за резервним (шостим) методом.

Щодо обставин, які зумовили прийняття спірного рішення та джерел інформації, що використані митним органом, зазначено , що коригування митної вартості здійснено відповідно до положень ст. 55 МКУ у зв'язку з тим, що надані документи містять неповні відомості та розбіжності (на умовах EXW - при розрахунку митної вартості товару необхідно враховувати вартість навантаження). Зазначено про витребування додаткових документів та про проведення консультацій. Крім того, зазначається, що перший метод не може бути прийнятий у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені документально. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з ідентичними товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не може бути прийнятий у зв'язку з відсутністю даних щодо вартості операцій з подібними (аналогічними) товарами, скоригованими відповідно до комерційних умов поставки та партії товару (кількості). Методи визначення митної вартості на основі віднімання/додавання не можуть бути використані у зв'язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків.

Зазначено у спірному рішенні, що митну вартість скориговано із застосування резервного методу відповідно до ст. 64 МКУ. Визначена митна вартість ґрунтується на митній вартості товару, подібного за якісними характеристиками, митне оформлення якого вже здійснено за МДВ від 27.06.2013 р. № 100270000/2013/168126, від 14.06.2013 р. № 100270000/2013/165520, від 14.05.2013 р. № 100270000/2013/162020, від 27.06.2013 р. № 100270000/2013/168126, від 23.07.2013 р. № 125130000/2013/217484.

На підставі зазначеного рішення про коригування митної вартості митницею прийнято Картку відмови у митному оформленні № 100270000/2013/01834.

У зв'язку з прийняттям спірного рішення про коригування 02.10.2013 р. позивачем подано нову МД № 100270000/2013/ 179571 де вартість товару визначено з урахуванням рішення митниці та відповідно до скоригованої митної вартості додатково сплачено ввізне мито та ПДВ.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 257 МК України (в редакції на час подання позивачем МД) декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Митна декларація реєструється та приймається органом доходів і зборів у порядку, що визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (ч. 1 ст. 264 МК України).

З моменту прийняття органом доходів і зборів митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації (ч. 8 ст. 264 МК України).

Згідно ст. 49 МК України (2012) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відомості про митну вартість застосовуються для: 1) нарахування митних платежів ; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (ст. 50 МК України).

Згідно із ч. 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Так, згідно з положеннями глави 9 МК України, зокрема, згідно з ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні, зокрема: ґ) резервний .

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (ч. 2 ст. 57 МК України).

Відповідно ч. 4 ст. 58 МК України митною вартістю товарів , які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари , якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5. ст. 58 МК України, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів , які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Відповідно до п. 5 та 6 ч. 10 цієї статті 58 МК України «Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)» при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості ), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження , вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

У взаємозв'язку з наведеним, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно із ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи , зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності , наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари , декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи : 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 3 ст. 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи , зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі , якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (ч. 3 ст. 57 МК України).

У свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України (в редакції на час прийняття спірного рішення) рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, крім іншого: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Слід додати, що згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, на яку міститься посилання у вищезгаданій ч. 1 ст. 55 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів , у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В даному випадку , виходячи з наведених вище норм законодавства та оцінивши досліджені під час розгляду справи матеріали, які надавались позивачем митниці, під час розгляду справи судом не встановлено та відповідачем не доведено : неповноти чи недостатності наданих позивачем з первинною МД документів та наведених в них відомостей для цілей застосування 1 методу та, відповідно, підстав для витребування додаткових документів; наявності визначених ч. 1 ст. 58 та ч. 2 ст. 58 МК України обмежень для застосування першого методу та наявності обставин, визначених ч. 6 ст. 54 МК України для відмови у митному оформленні товару із застосуванням першого методу, а отже і підстав для застосування положень ч. 3 ст. 57 та ч. 3 ст. 58 МК України, а саме - підстав для застосування шостого методу при недоведеності неможливості застосування попередніх методів.

Зокрема, надані позивачем для митного оформлення документи кореспондуються між собою та містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну товару, складові митної вартості, які у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості.

Виходячи з оцінки наданих позивачем для митного оформлення документів, слід зазначити, що наведені в них відомості не дають підстав для сумніву щодо повноти та обґрунтованості числових значень митної вартості товару.

В контексті наведеного, слід зазначити, що виходячи з аналізу норм митного законодавства, за умови не наведення митним органом доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності, витребування цим органом переліку додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити , а також у разі ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування з боку митниці неможливості визначення митної вартості за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості, ніж перший, та, відповідно, для прийняття рішення про коригування митної вартості.

Слід зазначити , що доводи митниці, на яких ґрунтувалась вимога про витребування додаткових документів та прийняття оскаржуваних рішень, по суті зводяться до того, що відсутня інформація про складові митної вартості - при умовах поставки EXW до вартості товарів додають, зокрема, витрати на навантаження . У той же час, як зазначається митницею, у МД/ДМД навантаження відсутнє.

Інших підстав для сумніву щодо заявленої позивачем за першим методом митної вартості, митницею під час митного оформлення не наведено.

В контексті наведеного слід зазначити, що згідно правил Інкотермс базис поставки EXW (... named place) франко-завод (... назва місця) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання щодо поставки, в момент, коли він надав товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі і т. ін.), без здійснення митного очищення товару для експорту та завантаження його на будь-який приймаючий транспортний засіб. Таким чином, цей термін покладає мінімальні обов'язки на продавця, а покупець несе всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площ продавця до місця призначення. Продавець зобов'язаний надати товар у розпорядження покупця в названому місці поставки, без завантаження на будь-який приймаючий транспортний засіб.

Однак, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо завантаження товару в місці відправлення та всі ризики й витрати такого вантаження , це має бути чітко обумовлено шляхом включення відповідного застереження до договору купівлі-продажу .

В даному випадку, такі умови були передбачені додатковою угодою від 01.08.2013 р. № 2, відповідно до якої було внесено зміни до п. 6.3. контракту та обумовлено, що навантажувальні роботи виконуються за рахунок продавця, вартість робіт включена у вартість продукції .

Зазначена додаткова угода була надана митниці під час первинного звернення до митниці з МД та надалі з новою МД (код документу - 4103).

Відтак, оскільки вартість робіт по навантаженню включена до ціни товару, вбачається відсутність підстав, які б зумовлювали виникнення під час прийняття первинної МД обґрунтованого сумніву щодо заявленої позивачем митної вартості, зокрема, її складових, а отже, за відсутності під час подання первинної МД інших претензій з боку митниці щодо заявленої митної вартості, суд приходить до висновку про безпідставність витребування додаткових документів.

При цьому, витребовуючи додаткові документи митниця не зазначила, на підтвердження яких саме обставин необхідно надати цю документацію та яку, зокрема, бухгалтерську документацію, слід додати, що у свою чергу обмежувало позивача у можливості виконання цих вимог митниці та створювало штучні умови для необґрунтованого виникнення обставин ненадання додаткових документів та на підставі цього - прийняття оскаржуваних рішень.

З наведеного у сукупності не вбачається обставин та відомостей, які б зумовлювали виникнення об'єктивного сумніву у задекларованій позивачем митної вартості.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами недостатності наданих під час подання первинної МД позивачем відомостей та документів, наявності у поданих позивачем документах неповних відомостей, розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документах або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

При цьому, відносно зауважень, заявлених вже під час розгляду справи у суді відносно поданих позивачем з первинною МД документів, слід зазначити наступне.

Так, митниця у запереченнях на позов зазначає, що згідно з п. 2.2. контракту вартість упаковки входить в ціну товару, але разом з тим до митного оформлення не подано інформації про вартість упаковки. Щодо наведеного слід зазначити, що митниці під час митного оформлення надано інвойс в якому зазначено, що вартість товару - 19 140 євро та, з урахуванням вартості упаковки та зберігання 211,50 євро , загальна вартість товару визначена у розмірі 19 351,50 євро. Наведене вказує на наявність у митниці під час подання первинної МД відомостей, які під час розгляду справи заявлені як такі, що були відсутні.

Що стосується заявлених зауважень митниці відносно того, що митна декларація країни відправлення не містить відміток митних органів Нідерландів, слід зазначити, що вказана декларація оформлена в електронному вигляді та для цілей її ідентифікації як офіційного документу містить штрих-код (штриховий ідентифікатор), що вказує на необґрунтованість зауважень митниці.

Відносно заявлених вже під час розгляду справи зауважень відносно того, що надана до митного оформлення довідка про транспортні витрати видана іншим перевізником, ніж зазначений в CMR, слід зазначити, що довідка видана ПП «Приват-Транс». Відносно відносин з експедитором позивачем під час митного оформлення надано договір № 186 від 27.08.2013 р. укладений з цією особою. Окрім того, під час митного оформлення також надано договір № 43 від 04.01.2013 р., укладений між ПП «Приват-Транс» та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3, яким і оформлено CMR. Наведені документи та наявні в них відомості у повній мірі ідентифікують експедитора та перевізника, пов'язують їх для цілей підтвердження організації перевезення та власне перевезення імпортованого товару та, відповідно, пов'язують довідку про транспортні витрати із ввезенням спірної партії товару, що, у свою чергу, вказує на необґрунтованість зауважень митниці щодо вказаної довідки.

Відтак, переконливих аргументів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, відповідачем не наведено (у т.ч. у спірному рішенні), а інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару чи вказували на її заниження, судом не встановлено.

Враховуючи наведене, недоведеність з боку митниці неможливості застосування першого методу визначення митної вартості, суд приходить до висновку про необґрунтованість та протиправність рішення про коригування митної вартості товарів.

Враховуючи безпідставність прийняття рішення про коригування митної вартості, суд відповідно приходить до висновку про протиправність прийнятої на підставі зазначеного рішення картки відмови у зв'язку з недоведеністю обставин, визначених ч. 6 ст. 54 МК України.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1. ст. 29 МК України рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.

Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, як приходить до висновку суд виходячи із вищевикладеного, відповідачем не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними та скасування спірних рішень відповідача.

Керуючись вимогами статей 11, 69 - 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛЬРАВЕН» (код з ЄДР 35692562; адреса: 01103, м. Київ, б-р Дружби Народів, 10, літера «А») задовольнити повністю .

Визнати протиправними та скасувати: Рішення про коригування митної вартості від 02.10.2013 р. № 100270000/2013/300361/2 та Картку відмови у митному оформленні від 02.10.2013 р. № 100270000/2013/01834.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови суду складено та підписано 20.12.2013 р.