Рішення

від 17.12.2013 по справі 914/3810/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 р. Справа № 914/3810/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Лосик Ю.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу №189, м. Львів

про: стягнення 28 137,90 грн.

Представники :

Від позивача: Бекерська О.І. - представник (Довіреність б/н від 30.09.13р.)

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань в порядку ч. 6 ст. 81 1 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Львівського міського комунального підприємства "Львівтеплоенерго", м. Львів до відповідача - Житлово-будівельного кооперативу №189, м. Львів про стягнення 28 137,90 грн.

Ухвалою суду від 09.10.2013 р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 29.10.2013 р. З підстав, викладених в ухвалах суду розгляд справи відкладався.

18.11.2013 р. від відповідача в канцелярію суду поступила Заява № 57 від 18.11.2013 р., в якій відповідач вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних заперечив, вказавши, що державою в особі Шевченківського відділу соціального захисту УСЗ ДГП ЛМР не повертаються кошти за надані населенню субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. Також відповідач зазначає, що ЖБК є неприбутковою організацією, а тому не в змозі оплатити 3 % річних від суми заборгованості.

В судовому засіданні 17.12.2013 р. представник позивача подав Заяву б/н від 03.12.2013 р., в якій вказав, що під час розгляду справи відповідач сплатив суму основного боргу у повному обсязі. Таким чином станом на 03.12.2013 р. не оплаченими залишаються лише 3 % річних в розмірі 1 649,33 грн.

Відповідно до поданої заяви представник позивача просив суд провадження у справі в частині стягнення основного боргу припинити, позов в частині стягнення 3 % річних задоволити, судові витрати покласти на відповідача повністю.

Відповідач явку представника в судове засідання 17.12.2013 р. з невідомих причин не забезпечив.

Враховуючи те, що суду представлено достатньо доказів для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

05.10.2002 р. між сторонами у справі укладено Договір № 3621/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а відповідач у свою чергу зобов'язався отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

Пунктом 10.1. Договору передбачено, що Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.10.2003 р. Відповідно до п. 10.4. Договору, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

Як вбачається із матеріалів справи Договір № 3621/Ш від 05.10.2002 р. було пролонговано.

В процесі розгляду справи судом встановлено, що на виконання договірних зобов'язань позивачем у 2011-2013 р. надавались відповідачу послуги опалення житлового будинку за адресою: м. Львів, вул. Панча, 20, про що свідчить підписані сторонами Акти про включення системи теплоспоживання від 14.11.2011 р. та від 12.10.2012 р.

У п. 6.3. Договору сторони погодили, що вартість фактично спожитої теплової енергії відповідач сплачує до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

Проте, як встановив суд, договірних зобов'язань щодо оплати теплової енергії відповідач належно не виконав і станом на день подання позову сума боргу Житлово-будівельного кооперативу №189 перед позивачем становила 26 488,57 грн.

Наявність заборгованості за Договором № 3621/Ш від 05.10.2002 р. в сумі 26 488,57 грн. станом на 07.10.2013 р. сторонами підтверджено також в Акті звірки розрахунків за теплову енергію від 18.11.2013 р.

Згідно вищевказаного акту звірки розрахунків, а також наданої представником позивача виписки із банківського рахунку в період з 08.10.2013 р. по 28.11.2013 р. відповідач заборгованість в розмірі 26 488,57 грн. сплатив повністю.

За порушення строків оплати теплової енергії позивачем на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 1 649,33 грн. 3 % річних.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, при цьому зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Як встановлено судом спірні правовідносини між сторонами виникли на підставі Договору № 3621/Ш про постачання теплової енергії в гарячій воді від 05.10.2002 р., на виконання умов якого в опалювальних сезонах 2011/2012 та 2012/2013 р.р. відповідачу постачалась теплова енергія в гарячій воді.

Факт постачання теплової енергії підтверджується представленими суду Актами про включення системи теплоспоживання від 14.11.2011 р. та від 12.10.2012 р. із відтисками печаток та підписами повноважних представників сторін.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У п. 3.2.2. Договору передбачено обов'язок відповідача виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, передбачені Договором.

Згідно п. 6.3. Договору вартість фактично спожитої теплової відповідач зобов'язаний був сплачувати до 25-го числа місяця, наступного за звітним.

У ст. 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні судом встановлено що договірних зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії відповідач належно не виконав, у зв'язку з чим станом на день подання позову у Житлово-будівельного кооперативу №189 перед позивачем склалася заборгованість в розмірі 26 488,57 грн.

Під час розгляду справи у господарському суді вищезазначену суму боргу відповідач сплатив у повному обсязі, а тому суд прийшов до висновку, що провадження у справі в частині стягнення 26 488,57 грн. основного боргу слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Правова норма ч. 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Із врахуванням положень вищенаведених правових норм та з огляду на доведеність в судовому засіданні факту порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо оплати спожитої теплової енергії, суд вважає вимог позивача про стягнення 1 649,33 грн. 3 % річних обґрунтованими, а тому позов в цій частині слід задоволити.

Згідно приписів ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином викладені у Заяві № 57 від 18.11.2013 р. доводи відповідача вимоги позивача про стягнення 3 % річних не спростовують, оскільки невиконання державою зобов'язань щодо повернення коштів за надані населенню субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг не звільняють відповідача від виконання ним зобов'язань перед позивачем.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 526, 599, 610, 612, 617, 625 ЦК України, ст. ст. 4-3, 33, 43, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу №189 (79020, м. Львів, вул. Панча, 20, кв. 39. Ідентифікаційний код 20823689) на користь Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» (79040, м. Львів, вул. Д.Апостола, 1 Ідентифікаційний код 05506460) 1 649,33 грн. 3 % річних; 1 720,50 грн. судового збору.

3. В частині стягнення 26 488,57 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.12.2013 р.

Суддя Ділай У.І.