Постанова

від 04.12.2013 по справі 826/17545/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 грудня 2013 року № 826/17545/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Луцишин Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Форсервіс Україна" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві провизнання протиправними висновків акту № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 та зобов'язання вчинити дії

за участю:

представника позивача - Петроченка С.О. (довіреність б/н від 07.11.2013),

представника відповідача - Кальковця В.Л. (довіреність № 2284/9/26-55-10-02-109 від 25.09.2013),

на підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04.12.2013 проголосив вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсервіс Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві про визнання протиправними висновків акту № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 та зобов'язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач дійсно мав господарські правовідносини з контрагентами ТОВ "Віп Союз" за договором № 08-11/СП від 01.12.2011 та ТОВ "Юридична фірма "Твердиня" за договором № 01-12/СП від 27.02.2012, які мали реальний характер та за якими було сплачено, та отримано послуги, які було використано у власній господарській діяльності та з метою отримання прибутку, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства. Також позивач посилався на те, що в акті № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 не зазначено відповідно до якої норми права встановлено нікчемність укладених позивачем правочинів, як і не зазначено про наявність рішення суду, яким було б встановлено нікчемність зазначених правочинів.

Представник позивача у судовому засіданні 04.12.2013 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, у судовому засіданні 04.12.2013 надав суду письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що акт № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 був складений відповідно до вимог чинного законодавства та не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства та жодним чином на впливає на права та обов'язки позивача, з огляду на що не може бути предметом оскарження в адміністративній справі.

Також відповідач зазначив про те, що внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби само по собі не зумовлює для платника податків будь - яких юридичних наслідків.

Представник відповідача у судовому засіданні 04.12.2013 заперечив проти позовних вимог та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача суд , -

В С Т А Н О В И В:

22.08.2013 Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві складено акт № 883/26-55-22-07/35059063 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Форсервіс Україна" (код за ЄДРПОУ 35059063), з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37240791) та ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА"ТВЕРДИНЯ" (код ЄДРПОУ 35316617) за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року ".

У вступній частині зазначеного акту вказано наступне: "На юридичну адресу підприємства: 01042 М.КИЇВ, вул. Чигоріна, буд.18 було надіслано запит щодо надання пояснень та їх документального підтвердження. Відповідь від Товариства не надходила. Згідно інформаційних систем ДПС встановлено ТОВ «Форсервіс Україна» має 0 стан -ПЛАТНИК ПОДАТКІВ ЗА ОСНОВНИМ МІСЦЕМ ОБЛІКУ. Також було здійснено виїзд за юридичною та фактичною адресою Товариства (1042 М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ, ВУЛИЦЯ ЧИГОРІНА д.18, фактична адреса: ПОЗ М.КИЇВ, ПЕЧЕРСЬКИЙ, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ д.13) з метою вручення повідомлення від 22.08.2013р. №409 та копії наказу від 22.08.2013р. №1127 на проведення документальної виїзної позапланової перевірки. Товариство за юридичною та фактичною адресою не знаходиться про що складено акти від 22.08.2013р. за №596, №597 та передано до слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 22.08.2013р., №460/9/26-55-22-07. "

На сторінці 9 акту № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 зазначено наступне: "Перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у ТОВ "BІП Союз" (код ЄДРПОУ 37240791) та ТОВ "Юридична фірма "Твердиня" (код ЄДРПОУ 35316617) за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року. "

Товариство з обмеженою відповідальністю "Форсервіс Україна" вважаючи, протиправними висновки акту № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 щодо відсутності у нього об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у ТОВ "BІП Союз" та ТОВ "Юридична фірма "Твердиня" за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Таким чином судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Отже, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, та підставою для звернення особи до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому слід зазначити, що неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення можливості чи неможливість реалізації її законного права та\або виникнення додаткового обов'язку.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України встановлено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.

Згідно з пунктом 4.4 розділу 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок затверджених наказом державної податкової адміністрації України № 236 від 22.04.2011 у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Отже, акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання є лише формою документальної фіксації наявності факту неможливості проведення зустрічної звірки та не містить волевиявлення суб'єкта владних повноважень щодо виявлених фактів правопорушень, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сам по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2012 у справі № К/9991/30241/12.

У позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними висновки акту № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Форсервіс Україна" (код за ЄДРПОУ 35059063), з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" (код ЄДРПОУ 37240791) та ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА"ТВЕРДИНЯ" (код ЄДРПОУ 35316617) за період з 01.01.2012 року по 31.03.2012 року".

З огляду на викладене, враховуючи те, що зазначений акт, не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, оскільки він є виключно формою документальної фіксації наявності факту неможливості проведення зустрічної звірки, суд дійшов висновку про те, що у даному випадку позовні вимоги щодо визнання протиправними висновків акту № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вилучити інформацію про результати проведеної 22.08.2013 документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" та ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА"ТВЕРДИНЯ" за період з 01.01.2012 по 31.03.2012 за результатами якої складно акт № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013, суд зазначає наступне.

Пунктом 71.1 статті 71 Податкового кодексу України встановлено, що інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Статтею 74 Податкового кодексу України встановлено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Отже, податкова інформація може, зокрема, зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів.

Відповідно до пункту 1.2 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 інструкцією встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства (далі - платежі до бюджету).

Пунктами 3.1 та 3.6 зазначеної інструкції встановлено, що з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками. Форми карток особових рахунків мають лицьовий та зворотний боки. На лицьовому боці картки відображаються умови справляння платежу та дані про платника податків. Зворотний бік картки відображає стан розрахунків платників з бюджетом (суми нарахованого та сплаченого платежу, пені, штрафних (фінансових) санкцій, плати за кредит щодо розстрочених (відстрочених) податкових зобов'язань, суми податкового боргу, надміру та/або помилково сплачені, та суми, заявлені до відшкодування, й інше).

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 276 від 18.07.2005 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за № 843/11123 нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах.

Підпунктами 4.2.1 та 4.2.2 пункту 4.2 зазначеної Інструкції встановлено, що податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри. Податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум згідно з Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (у редакції наказу ДПА України від 27.05.2003 N 247).

Таким чином, з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки на яких відображається стан розрахунків платників з бюджетом, при цьому податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, розраховані органом державної податкової служби, обліковуються у картках особових рахунків за даними електронного реєстру податкових повідомлень у частині узгоджених сум.

Акт № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 було складено не за результатами документальної невиїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "ВІП СОЮЗ" та ТОВ "ЮРИДИЧНА ФІРМА"ТВЕРДИНЯ" за період з 01.01.2012 по 31.03.2012, як про те зазначає позивач, а про неможливість проведення зустрічної звірки позивача з зазначеного питання.

З огляду на зазначене, оскільки акт № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 може засвідчувати лише факт неможливості проведення відповідної зустрічної звірки позивача та внесення на підставі зазначеного акту даних до інформаційних баз відповідача не є підставою для здійснення будь - яких коригувань в особовій картці платника податків чи мати сам по собі будь - які інші юридичні наслідки для платника податків.

Позивачем доказів та обґрунтувань на підтвердження здійснення відповідачем на підставі акта № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 коригувань чи нарахувань податкових зобов'язань саме в обліковій картці платника податків суду надано не було, як і не було зазначено про наявність відповідного факту.

Таким чином у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем було здійснено коригування в обліковій картці платника податків позивача на підставі акта № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про те, що у даному випадку внесення або зміна інформації у базах інформаційних систем, які використовуються органами державної податкової служби, саме по собі не зумовлює для платника податків будь-яких юридичних наслідків у формі виникнення або зміни прав та обов'язків, оскільки внесення такої інформації не призвело до коригування (збільшення) податкових зобов'язань платника податків.

Позивачем не було надано суду доказів та обґрунтувань на підтвердження факту того, що дії відповідача, як суб'єкта владних повноважень, по внесенню в інформаційні бази даних змін на підставі акта № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 призвели до настання будь-яких юридичних наслідків, мали вплив на реалізацію його (позивача) прав, свобод, інтересів та призвели до їх порушення.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, поряд з тим, що на суб'єкта владних повноважень, у випадку, якщо він є відповідачем в адміністративній справі, покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, Кодексом адміністративного судочинства України на кожну сторону, в не залежності від того чи є вона суб'єктом владних повноважень, покладено обов'язок щодо доведення обставин на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на зазначене, враховуючи те, що підстави вважати, що відповідачем були внесені зміни до облікової картки платника податку на додану вартість позивача на підставі акта № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 у суду відсутні, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що внесення на підставі акта № 883/26-55-22-07/35059063 від 22.08.2013 інформації до інформаційних систем, які використовуються податковим органом не мало вплив на реалізацію позивачем його (позивача) прав, свобод, інтересів чи призвело до їх порушення.

З огляду на викладене керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Постанова складена в повному обсязі 11.12.2013.