Постанова

від 16.12.2013 по справі 812/2543/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2013 року Справа № 812/2543/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Кисельової Є.О.,

при секретарі судового засідання Гришиній О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до державного закладу «Міська дезінфекційна станція міста Луганська» про стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 37195,16 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного закладу «Міська дезінфекційна станція міста Луганська» про стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 37195,16 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що з листа УПФУ у Жовтневому районі м. Луганська стало відомо, що державний заклад «Міська дезінфекційна станція м. Луганська» ліквідується у зв'язку з рішенням засновників.

Відділенням виконавчої дирекції Фонду в м. Луганську були продовженні страхові виплати потерпілій ОСОБА_1, працівнику ДЗ «Міська дезінфекційна станція м. Луганська».

Відповідно до прийнятих постанов відділення виконавчої дирекції Фонду в м. Луганську призначило страхові виплати по вказаній особовій справі та згідно реєстру потерпіла ОСОБА_1 перебуває на обліку в відділенні по теперішній час та отримує страхові виплати.

На підставі викладеного повинна була бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат ОСОБА_1 потерпілій на підприємстві, протягом її життя.

У зв'язку з вищевикладеним голові ліквідаційної комісії підприємства Півторапавло Г.О. була надіслана заява від 29.11.2012 за вих. № 5813/06 відділенням виконавчої дирекції Фонду в м. Луганську про визнання права з капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємства відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян. Дана заява головою ліквідаційної комісії була отримана 30.11.2012.

Відповідь відділенням Фонду в м. Луганську отримана не була. У зв'язку з чим 05.02.2013. за вих. № 587/06 був надісланий лист про визнання права з капіталізації платежів, який був отриманий 12.02.2013.

Станом на 12.03.2013 відповідь про визнання права з капіталізації платежів відділенням виконавчої дирекції Фонду в м. Луганську не отримано.

Посилаючись на положення Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 із змінами від 16.05.2007 та Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або признання його банкрутом» позивач просить стягнути з державного закладу «Міська дезінфекційна станція міста Луганська» на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 37195,16 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним у позові, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з огляду на таке.

В судовому засіданні встановлено, що державний заклад «Міська дезінфекційна станція міста Луганська» як платника страхових внесків взято до обліку до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Луганську (а.с.19), тобто підприємство як страхувальник повинно дотримуватись вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Працівники відповідача, у зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасних випадків на виробництві, які сталися під час робіт у відповідача, мають право на страхові виплати, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» № 1105 від 23.09.99р. (надалі Закон № 1105).

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2012 року №176-О «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я України» прийнято рішення про ліквідацію державного закладу «Міська дезінфекційна станція міста Луганська». В пункті 3 даного наказу зазначено, що створено ліквідаційну комісію.

29.11.2012 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Луганську направило до відповідача заяву про визнання права з капіталізації платежів, що виникли із зобов'язань підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян.

Згідно до ст.ст. 15, 46 Закону № 1105 Фонд соціального страхування від нещасних випадків це некомерційна самоврядна організація, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників роботодавців (юридичних та фізичних осіб).

За приписами ст. 46 цього Закону України фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок:

- внесків роботодавців: для підприємств - з віднесенням на валові витрати виробництва, для бюджетних установ та організацій - з асигнувань, виділених на їх утримання та забезпечення;

- капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.45 Закону України № 1105 роботодавець як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженою Постановою правління Фонду №36 від 12.07.20007 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.2007 року № 867/14134 (надалі Інструкція), пунктом 5.9 якої встановлено, що для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником згідно з Порядком капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N765 (далі - Порядок).

Відповідно до ч.2 п.1 наведеного Порядку капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Відповідно до п.3 Порядку, капіталізація платежів нараховується за період, що визначається, з різниці між середньої тривалості життя для чоловіків і жінок і їхнім віком на момент проведення капіталізації.

Згідно до п.5.9 Інструкції, яка є чинною, для покриття витрат Фонду потерпілим на виробництві, які працювали на підприємствах, що ліквідовані (якщо вони не мають правонаступника), кошти до Фонду сплачуються страхувальником саме згідно з зазначеною постановою.

Відповідно до положень Порядку, ним не прописано механізм капіталізації платежів по підприємствам, які знаходяться в стадії ліквідації.

За приписами п.7 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

За таких обставин, суд до даних правовідносин вважає необхідним застосувати норми, прописані в постанові Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N765.

Згідно до вимог ст.112 Цивільного кодексу України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Як вбачається з матеріалів справи, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України для капіталізації платежів по задоволенню вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоду життю та здоров'ю звернувся з запитом до Державної служби статистики України, в якому просило надати інформацію про середню очікувану тривалість життя для чоловіків та жінок в Україні у 2011 році.

На даний запит Державною службою статистики України було надано відповідь, що середня очікувана тривалість життя по Україні, розрахована за 2011 рік, для чоловіків у віці 66 років становила 12,07 років, для жінок у тому ж віці - 15,73 років.(а.с.33-35).

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про інформацію» статистична інформація це офіційна документована державна інформація, яка дає кількісну характеристику масових явищ та процесів, що відбуваються в економічній, соціальній, культурній та інших сферах життя.

Система статистичної інформації, її джерела і режим визначаються Законом України "Про державну статистику" та іншими правовими актами в цій галузі.

Статтею 24 Закону України "Про державну статистику" встановено, що для забезпечення потреб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших юридичних, а також фізичних осіб у статистичній інформації та доступу до неї, в органах державної статистики створюються спеціальні інформаційні служби.

Доступ до статистичної інформації забезпечується шляхом:

- систематичної публікації її в друкованих виданнях;

- поширення її засобами масової інформації;

- безпосереднього її надання органам державної влади та органам місцевого самоврядування, іншим юридичним, а також фізичним особам.

В даному випадку суд вважає необхідним допустити у якості належного доказу інформацію про середню очікувану тривалість життя для жінок в Україні надану Державною службою статистики України на офіційний запит Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

Відповідно до матеріалів справи підприємство відповідача на час звернення Фонду з вимогами та на час розгляду справи не виключено з Єдиного державного реєстру, а тому вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

На підставі вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з капіталізованих платежів знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 88, 94, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську до державного закладу «Міська дезінфекційна станція міста Луганська» про стягнення заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 37195,16 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з державного закладу «Міська дезінфекційна станція міста Луганська» (місце знаходження: 91024 м. Луганськ, пл.. Оборони, 14а, р/р 35228006000454 у банку ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 01983401) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Луганську (місце знаходження: 91055, м. Луганськ, вул.. Карла Маркса, 45, р/р 37175412001284 у банку ГУДКСУ Луганської області, МФО 804013, код ЄДРПОУ 25938888) заборгованості з капіталізованих платежів в сумі 37195,16 грн. (тридцять сім тисяч сто дев'яносто п'ять гривень 16 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 20 грудня 2013 року.

Суддя Є.О. Кисельова