Постанова

від 16.12.2013 по справі 812/9664/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2013 року Справа № 812/9664/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Пляшкової К.О.,

при секретарі: Шибаєвій Т.В.,

за участю представників

позивача: Ганзія С.В. (довіреність № 89/8/10 від 01.07.2013),

відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до приватного підприємства «Лісовичок плюс» про стягнення коштів з рахунків у банках у сумі 27 537,77 грн., -

ВСТАНОВИВ:

21 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до приватного підприємства «Лісовичок плюс» про стягнення коштів з рахунків у банках у сумі 27 537,77 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що приватне підприємство «Лісовичок плюс» зареєстроване виконавчим комітетом Новопсковської районної державної адміністрації Луганської області 25.062007 за № 1 370 102 0000 0008322 та знаходиться на податковому обліку в Старобільській ОДПІ Головного управління міндоходів у Луганській області і є боржником по сплаті податків до бюджету.

Станом на 14.11.2013 за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати за землю на загальну суму 27 537,77 грн., з яких: основний борг у сумі 27 341,15 грн., пеня у сумі 196,62 грн.

Податковий борг виник за відповідачем за період з червня по жовтень 2013 року та складається з податкових зобов'язань нарахованих платником самостійно, у поданій ним податковій декларації від 20.02.2013.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, відповідачу нарахована пеня у розмірі 196,62 грн.

З метою погашення податкового боргу відповідача податковим органом направлено на адресу приватного підприємства «Лісовичок плюс» податкову вимогу № 5 від 18.12.2012 року.

Враховуючи, що самостійно податковий борг приватного підприємства «Лісовичок плюс» не сплатило, позивач просить стягнути його в судовому порядку.

Ухвалою суду від 22 листопада 2013 року відкрито провадження у справі за вказаним позовом та призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Відповідач явку свого повноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі. Правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався (а.с.27).

З огляду на положення ст.128 КАС України, суд ухвалив розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з огляду на таке.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно п.п.9.1.10 п.9.1 ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних податків та зборі, зокрема, належить і плата за землю.

У відповідності із ст.14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.п.14.1.39 п.14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (п.п.14.1.156 п.14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1).

Згідно із ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (п.п.16.1.2 п.16.1); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (п.п.16.1.3 п.16.1); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (п.п.16.1.4 п.16.1).

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п.п.49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (п.п.49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (п.п.49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п.49.18.5).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 01 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із п.286.1 ст.286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і до 01 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (п.п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п.286.3 ст.286 Податкового кодексу України).

У відповідності із п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (п.287.4 ст.287 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що приватне підприємство «Лісовичок плюс» зареєстровано виконавчим комітетом Новопсковської районної державної адміністрації 25.06.2007 за № 1 370 102 0000 000322, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.15).

Відповідача взято на облік як платника податків у Старобілській об'єднаній державній інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області 27.06.2007 за № 2461, що підтверджено довідкою про взяття на облік платника податків (а.с.16).

Відповідачем до Старобільської ОДПІ подано податкову декларацію з плати за землю на 2013 рік від 20.02.2013 на загальну суму 63354,49 грн., зі сплатою рівними частками щомісяця протягом року у розмірі 5279,54 грн. (а.с.18-19).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Через несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов'язань, за відповідачем утворився податковий борг із плати за землю за період з червня по жовтень 2013 року у розмірі 27 341,15 грн., що підтверджується податковою декларацією з плати за землю (а.с.18-19).

Згідно із п.п.«а» п.п.129.1.1 п.129.1 ст.129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Відповідно до п.129.4 ст.129 Податкового кодексу України пеня, визначена п.п.129.1.1 п.129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Через несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань відповідачу нарахована пеня у розмірі 196,62 грн., розмір якої підтверджено розрахунком пені (а.с.9).

Відповідно до ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (п.п.20.1.27 п.20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (п.п.20.1.28 п.20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (п.п.20.1.18 п.20.1).

Пунктом 95.1 статті 95 ПК України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п.95.2 та 95.3 ст.95 ПК України).

У відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України 18 грудня 2012 року податковим органом винесено податкову вимогу № 5, яку отримано уповноваженим представником відповідача 18.12.2012, що підтверджується його особистим підписом на корінці податкової вимоги (а.с.10).

Оскільки податкова вимога є чинною (доказів про відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з адміністративним позовом про стягнення коштів за податковим боргом дотримані вимоги п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що відповідач станом на дату розгляду справи податковий борг з плати за землю не сплатив, вимоги податкового органу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.94 КАС України, а також те, що позивач відповідно до ст.5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України у судовому засіданні 16 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 20 грудня 2013 року, про що згідно вимог ч.2 ст.167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 57, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до приватного підприємства «Лісовичок плюс» про стягнення коштів з рахунків у банках у сумі 27537,77 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути кошти приватного підприємства «Лісовичок плюс» (місцезнаходження: 92345, Луганська область, Новопсковський район, с. Осинове, вул. Октябрська, 20, ідентифікаційний код 34870012) з рахунків у банках, обслуговуючого такого платника податків, за податковим боргом із плати за землю за період з червня по жовтень 2013 року у сумі 27537,77 грн. (двадцять сім тисяч п'ятсот тридцять сім гривень сімдесят сім копійок) на р/р 33211812700225, код 37942461, одержувач - УДКСУ у Новопсковському районі, призначення платежу - орендна плата з юридичних осіб (13050200), МФО 804013.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 20 грудня 2013 року.

Суддя К.О. Пляшкова