Постанова

від 16.12.2013 по справі 826/14352/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 грудня 2013 року № 826/14352/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного підприємства "Форумтрансбізнеспроект" до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, заступника начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві Вєлєви Ліни Володимирівни провизнання дій протиправними

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Форумтрансбізнеспроект" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві, заступника начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві Вєлєви Ліни Володимирівни про визнання дій протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачами було внесено завідомо неправдиву інформацію в офіційний документ, а саме, лист № 3896/10/26-53-22-01-11 від 27.08.2013, оскільки в них відсутні правові підстави для висновку про "встановлення сумнівності у факті здійснення операцій", щодо операцій які здійснювались позивачем.

Представник позивача у судовому засіданні 10.10.2013 позовні вимоги підтримав повністю, надав додаткові усні пояснення та просив задовольнити адміністративний позов у повному обсязі.

Відповідач 1 проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду 10.10.2013 надав письмові заперечення, у яких просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що письмовий запит № 3896/10/26-53-22-01-11 від 27.08.2013 було складено у зв'язку з отриманням податкової інформації від ГВПМ ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС, а саме, висновку № 04/06-13/88 від 18.06.2013 щодо відсутності факту реального здійснення господарської діяльності позивачем за квітень 2013 року. Також відповідач 1 зазначив про те, що наказом № 5-0 від 17.06.2013 за Вєлєвою Ліною Володимирівною закріплено обов'язки заступника начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у місті Києві

У судове засідання 10.10.2013 представники відповідачів не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

У відповідності до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З урахуванням наведеного суд, заслухавши у судовому засіданні представника позивача ухвалив продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

Підчас судового розгляду справи, суд,

В С Т А Н О В И В:

27.08.2013 Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві на ім'я Приватного підприємства "Форумтрансбізнеспроект" складено запит № 3896/10/26-53-22-01-11 "Про надання письмових пояснень та їх документального підтвердження".

В абзаці 1 зазначеного запиту вказано наступне: "Державна податкова інспекція у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі п.п. 20.1.6 п. 20.1 ст.20 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) із встановленням сумнівності у факті здійснення операцій просить надати протягом десяти робочих днів з дня, що настає за днем надходження запиту за адресою м.Київ, Харківське Шосе, 4-А, к. 234 письмові пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин із ПП "ВІКОС-ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 36556151) за період квітень 2013 року, на підставі пп.78.1.1, п.78.1, ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями, відповідно до укладених первинних документів, а саме :"

Приватне підприємство "Форумтрансбізнеспроект" вважаючи протиправними дії Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві що полягають у стверджуванні про "встановлення сумнівності у факті здійснення операцій", які здійснювались ПП "Форумтрансбізнеспроект" та дії заступника начальника Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Вєлєвої Ліни Володимирівни що полягають у внесенні до листа № 3896/10/26-53-22-01-11 від 27.08.13 завідомо неправдивої інформації про "встановлення сумнівності у факті здійснення операцій" звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частинами першою та другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 8 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду

Частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Отже судовому захисту в адміністративних судах України підлягає лише порушене право, а отже предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Таким чином до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, водночас відповідно до зазначених норм право особи на звернення до адміністративного суду обумовлено суб'єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень є такими, що порушують права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення, дія чи бездіяльність прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а по-друге, оспорюванні рішення, дія чи бездіяльність є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.

Пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту. Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктами 9 та 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 встановлено, що органи державної податкової служби мають право звернутися до суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації. В окремих випадках зазначений запит може надсилатися з використанням засобів телекомунікаційного зв'язку з накладенням електронного цифрового підпису органу державної податкової служби. Запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника) зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Згідно з пунктом 16 зазначеного Порядку у разі коли запит складено з порушенням вимог, визначених у пунктах 9 і 10 цього Порядку, суб'єкт інформаційних відносин звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Таким чином, єдиним правовим наслідком складання та направлення митним органом на адресу позивача письмового запиту про подання інформації є виникнення обов'язку в останнього подати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження, при цьому у випадку, якщо коли запит складено з порушенням вимог чинного законодавства відповідний обов'язок у платника податків не виникає.

З огляду на зазначене діяльність податкового органу та його посадових осіб, зокрема, заступника керівника податкового органу, щодо складання та направлення запиту на адресу платника податків, зокрема, його змістового наповнення, є лише службовою діяльністю таких осіб спрямованою на отримання інформації необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та документального підтвердження такої інформації, з огляду на що, не створює жодних правових наслідків для суб'єкта господарювання та не змінює стану його суб'єктивних прав, оскільки сама по собі не породжує настання будь-яких юридичних наслідків та не впливає на права та обов'язки суб'єкта господарювання.

Позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправними дії відповідача 1 що полягають у стверджуванні про "встановлення сумнівності у факті здійснення операцій", які здійснювались позивачем та дії заступника начальника відповідача 2 що полягають у внесенні до листа № 3896/10/26-53-22-01-11 від 27.08.2013 завідомонеправдивої інформації про "встановлення сумнівності у факті здійснення операцій".

З аналізу змісту листа № 3896/10/26-53-22-01-11 від 27.08.2013 вбачається, що ним оформлено запит про подання інформації та позивачем фактично оскаржуються дії відповідачів щодо змістового наповнення зазначеного запиту.

З огляду на викладене, враховуючи те, що позивачем фактично оскаржуються дії відповідачів щодо змістового наповнення запиту про подання інформації, а також те, що зазначені дії самі по собі не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на права та обов'язки позивача, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача 1 що полягають у стверджуванні про "встановлення сумнівності у факті здійснення операцій", які здійснювались позивачем та дії заступника начальника відповідача 2 що полягають у внесенні до листа № 3896/10/26-53-22-01-11 від 27.08.2013 завідомо неправдивої інформації про "встановлення сумнівності у факті здійснення операцій" не спрямовані на захист та відновлення порушених прав та інтересів позивача.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити повністю .

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя О.П. Огурцов

Справа №826/14352/13-а