Рішення

від 11.12.2013 по справі 919/1135/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року справа № 919/1135/13

За позовом приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 2628"

(вул. Шабаліна, буд. 19, м. Севастополь, 99029),

до комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №11"

(вул. Горпищенка, буд. 78, м. Севастополь, 99023)

про стягнення заборгованості у розмірі 5 864,82 грн

Суддя Плієва Н.Г.

за участю:

представника позивача - Шулепової В.М., довіреність № 12 від 15.10.2013

Алсуф'євої В.В., довіреність № 16 від 11.12.2013

представника відповідача - Михайлової Н.В., довіреність №45 від 15.01.2013

Суть спору:

Приватне акціонерне товариство "Автотранспортне підприємство 2628" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" про стягнення заборгованості за договором № 58/н про надання послуг з вивезення та захоронення побутового сміття від 01.01.2013 у розмірі 6 814,82 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.10.2013 позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та справу призначено до судового розгляду на 16.10.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

Під час розгляду справи представник позивача надала заяву про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач фактично зменшив розмір позовних вимог та просить стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги у розмірі 5 864,82 грн. Крім того, позивачем було уточено, що сума, яка підлягає стягненню є заборгованістю за квітень 2013 року, оскільки позивачем на підставі положень п 1.8 Договору саме у квітні 2013 надавались додаткові послуги відповідачу з вивозу та захороненню побутового сміття на суму 19 012,32 грн.

Враховуючи, що зменшення розміру позовних вимог це право позивача в розумінні статті 22 Господарського процесуального кодексу України, надана представником позивача заява прийнята судом до розгляду.

В судовому засіданні представники позивача зменшені позовні вимоги підтримали у повному обсязі, на задоволенні позову наполягали.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала, надала відзив на позов згідно якому вважає, що відповідач не має зобов'язань за договором перед позивачем, оскільки договір не відповідає типовим умовам договору, не відповідає суттєвим умовам, визначеним законом та не може бути укладеним в порядку частини восьмої статті 181 Господарського кодексу України. Крім того, на думку відповідача, позивачем безпідставно застосовані тарифи, які не затверджені безпосередньо для позивача.

11.12.2013 відповідачем було надано доповнення до заперечень на позов в яких відповідач зазначає, що сума, заявлена до стягнення, не може бути заборгованістю за квітень, та сума у розмірі 19 012,32 грн, яка нарахована позивачем за квітень 2013, є бездоговірним зобов'язанням.

Заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2013 між приватним акціонерним товариством "Автотранспортне підприємство 2628" (Виконавець) та комунальним підприємством "Ремонтне-експлуатаційне підприємство №11» Севастопольської міської Ради (Споживач) було укладено договір № 58/н (далі - Договір) (а.с. 9-10).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Виконавець за дорученням Споживача зобов'язується здійснювати послуги щодо вивезення сміття побутових відходів (далі ТПВ) на полігон для захоронення ТПВ в Первомайській балці м. Севастополя, які накопичено у Споживача, а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати послуги за встановленими тарифами в строки та на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з пунктом 1.2. Договору зобов'язання по захороненню ТПВ несе Споживач.

Відповідно до пунктів 1.3.-1.4. Договору вивезення побутового сміття здійснюється за умовою своєчасної та повної оплати Споживачем вартості наданих послуг, визначених в пункті 1.7. Договору. Тверді побутові відходи вивозяться по графіку та в строки, узгоджені зі Споживачем.

Пунктами 1.5., 1.7., 1.12. Договору передбачено, що Виконавець здійснює вивезення ТПВ із накопичувальних контейнерів за адресою: вул. Горпищенко, 98А, стандартних розмірів у справному вигляді, ємністю 0,8 куб.м, в кількості 8 шт.

За умовами пункту 1.7. Договору, орієнтований щомісячний обсяг та вартість вивозу, здійсненого Виконавцем складає:

34,79 куб.м * (19,56 грн) = 680,49 грн (у т.ч. ПДВ).

Орієнтований обсяг по договору: 417,48 куб.м * (19,56 грн) = 8165,88 грн (у т.ч. ПДВ).

Щомісячний обсяг утворення ТПВ і розташування його Споживачем в контейнерах, а також обсяг вивозу, захоронення ТПВ, здійсненого Виконавцем, визначається сторонами за фактичним утворенням та вивозу (п. 1.6 Договору).

Відповідно до п.п. 2.2.1. та 2.4.1. Договору, Споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість послуг за вивіз побутового сміття відповідно до п.1.6. даного Договору у порядку та умовах, передбачених цим Договором, а Виконавець зобов'язується вивозити побутове сміття в об'ємах, порядку та строки, обумовлені цим Договором.

У Розділі 3. Договору сторони обумовили порядок виставлення та направлення (отримання) рахунку та акту.

Так, згідно з пунктом 3.1. Договору, сторони щомісячно до закінчення поточного місяця підписують акт наданих послуг наступним чином: виконавець до 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому фактично надані послуги, складає акт в двох примірниках та надсилає його поштою або вручає представнику Споживача. Споживач зобов'язаний протягом п'яти календарних днів з моменту отримання акту наданих послуг підписати його, скріпити печаткою та один примірник акту повернути Виконавцю. За відсутністю письмових повідомлень про порушення графіку вивезення, а також у випадку, якщо у вказаний строк акт не буде повернутий Виконавцю, Сторони будуть вважати послуги, що були надані Виконавцем за даним Договором, прийнятими Споживачем без заперечень та у повному обсязі, незалежно від факту підписання акту наданих послуг. Рахунок виставляється виконавцем до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим та надсилається споживачу разом з актом.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що рахунок та акт вважаються отриманими своєчасно, якщо Споживач не повідомив письмово Виконавця про його неотримання до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У пункті 3.3. Договору сторони домовились, що за закінченням строку, вказаного у п. 3.1. Договору, претензії та заперечення щодо суми нарахування, заборгованості, а також доводи Споживача щодо ненадання послуг по вивезенню ТПВ - не приймаються.

Відповідно до пункту 3.4. акт звірки взаєморозрахунків складається у двох оригінальних примірниках, один з яких належно оформлений Споживачем (підпис уповноваженої особи, завірений печаткою підприємства) належить поверненню Виконавцю протягом 10 днів з моменту отримання.

Розділом 4. Договору сторони визначили порядок розрахунків.

Так, відповідно до пунктів 4.1. та 4.4 Договору, Споживач зобов'язаний до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, здійснити оплату наданих Виконавцем послуг, згідно пункту 1.7 Договору, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця. Платіж вважається простроченим при несплаті або неповній сплаті відповідної суми вартості наданих послуг відповідно до пункту 1.7. Договору в строки, вказані у п.4.1. Договору с 16 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Даний Договір набирає чинності з 01.01.2013 і діє до 31.12.2013 (Пункт 7.1. Договору).

Позивач зазначає, що ним на виконання умов Договору були надані послуги відповідачу по вивезенню побутового сміття, проте, відповідач свої зобов'язання з оплати наданих послуг належним чином не виконав та не сплатив у повному обсязі вартість наданих йому за Договором послуг.

16.09.2013 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію №143 разом з актом звірки взаємних розрахунків з вимогою погасити суму заборгованості (а.с. 19).

Вказана претензія була залишена відповідачем без розгляду, що і стало підставою для звернення позивача до суду із відповідною позовною заявою.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 74 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою та ознаками укладений між сторонами договір є договором про надання послуг.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України, встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтями 629, 610 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що у період з 01.01.2013 по 30.09.2013 позивачем були надані відповідачу послуги по вивезенню побутового сміття за на загальну суму 30 324,24 грн, що підтверджується актами надання послуг № 938 від 31.01.2013, №1842 від 28.02.2013, № 2846 від 31.03.2013, № 3947 від 30.04.2013, № 3818 від 30.04.2013, № 3977 від 31.05.2013, № 4344 від 31.05.2013, № 4788 від 30.06.2013, № 5334 від 31.07.2013, № 5987 від 31.08.2013, №6199 від 30.09.2013 підписаними позивачем та відповідачем по договору по вивезенню сміття №58/н.

Отримані послуги були оплачені відповідачем частково на суму 24 459,42 грн, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 71-91).

Отже, станом на день розгляду справи в суді у відповідача перед позивачем існує заборгованість у розмірі 5 864,82 грн (30 324,24 - 24 459,42).

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що вважає Договір неукладеним, тому немає підстав для стягнення суми боргу за Договором через відсутність договірних зобов'язань.

Проте, суд зазначає, що факт укладення Договору відповідачем в судовому порядку не оспорювався, зокрема, відповідач не звертався до суду з позовною заявою про визнання Договору недійсним. Договір є діючим, позивачем зобов'язання за Договором виконані, крім того, відповідачем частково сплачено позивачу грошові кошти за надані послуги.

Щодо доводів відповідача стосовно його незгоди з тарифами за надані послуги, судом вони відхиляються через те, що тариф у розмірі 19,56 грн за вивезення 1 куб.м ТПВ встановлено для суб'єктів господарювання незалежно від форми власності на підставі Рішення Севастопольської міської Ради від 22.07.2008 № 4888. Крім того, цей тариф закріплено у пункті 1.7. Договору, який підписано обома сторонами. Також визначення розміру тарифу виходить за межі позовних вимог та не є предметом розгляду цієї справи.

Щодо посилання відповідача на те, що акти надання послуг не містять зазначення на дату Договору, та в них зазначено лише його номер, суд зауважує, що відповідачем не доведено факту існування іншого договору на вивіз сміття, укладеного між сторонами, крім Договору від 01.01.2013 №58/н.

Стосовно твердження відповідача про відсутність заборгованості за квітень 2013 з урахуванням положень п. 1.7. Договору та проведених оплат за квітень 2013 року платіжним дорученням № 10 від 07.05.2013 на суму 1700,00 грн та № 11 від 07.05.2013 на суму 1 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Пунктом 1.8. Договору передбачено, що додатковий (понад встановлених лімітів або норм накопичення) обсяг ТПВ вивозиться виконавцем за попередньою письмовою заявкою споживача на одноразове вивезення ТПВ.

Як вбачається з матеріалів справи, КП "РЕП №11" СМР надавало позивачу заявки № 267а від 06.04.2013 та № 330а від 02.05.2013 на вивезення ТПВ у відповідності до п. 1.8. Договору з визначеним у дислокації обсягом.

Відповідно до акту наданих послуг № 3947 від 30.04.2013, який підписаний обома сторонами, на підставі договору № 58/н 2013 позивачем здійснено вивіз ТПВ у квітні 2013 (додаткові вивози) у кількості 972 м3 на суму 19 012,32 грн.

Таким чином, з урахуванням здійснених відповідачем оплат у нього утворилась заборгованість у розмірі 5 864,82 грн саме за квітень 2013 року.

Крім того суд вважає за необхідне зазначити, що факт отримання послуг за актом № 3947 від 30.04.2013 представником відповідача у судовому засіданні не спростовувався, а тому отримання відповідачем цих послуг є конклюдентною дією, яка породжує обов'язок їх оплати, незалежно від оформлення таких правовідносин відповідним договором.

Отже, враховуючи, відсутність з боку відповідача доказів оплати ним заборгованості за отримані послуги, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними належними та допустимими в розумінні статті 34 Господарського кодексу України доказами, а тому задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства "Ремонтно-експлуатаційне підприємство №11" (вул. Горпищенка, буд. 78, м. Севастополь, 99023, ідентифікаційний код 03360644, р/р 26002013013157, МФО 320627, АТ "Сбербанк России", ОКПО 03360644, або з іншого рахунку, виявленого державним виконавцем) на користь приватного акціонерного товариства "Автотранспортне підприємство 2628" вул. Шабаліна, буд. 19, м. Севастополь, 99029, ідентифікаційний код 03328698, р/р 26000962503220 в ПАТ "ПУМБ" в м. Севастополі, МФО 334851, ОКПО 03328698, або на інший рахунок, зазначений стягувачем) заборгованість у розмірі 5 864, 82 грн (п'ять тисяч вісімсот шістдесят чотири грн 82 коп), а також витрати зі сплати судового збору у розмірі 1720,50 грн (одна тисяча сімсот двадцять грн 50 коп).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.12.2013.

Суддя підпис Н.Г. Плієва