Рішення

від 17.12.2013 по справі 914/4538/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 р. Справа № 914/4538/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання Л.Боржієвській, розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Консорціум «Агентство економічної безпеки», м. Львів;

до відповідача: Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України «Армія України», м. Львів;

про: стягнення 17 228 грн. 07 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: Заваленко І.В. - помічник генерального директора.

Обставини розгляду справи. Ухвалою господарського суду від 02.12.2013 року порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Консорціум «Агентство економічної безпеки» до Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України «Армія України» про стягнення 17 228 грн. 07 коп. Розгляд справи призначено на 17.12.2013 року.

У судове засідання 17.12.2013 позивач явки представника не забезпечив, подав клопотання про відкладення розгляду справи. Представник відповідача проти позову не запеерчив, подав клопотання про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представнику відповідача, що брав участь у судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник сторони відмовився.

У судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договору про надання послуг в частині оплати послуг. Товариство з обмеженою відповідальністю «Консорціум «Агентство економічної безпеки» (надалі по тексту рішення - позивач, виконавець згідно з договором) звернулося до суду з позовом до Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України «Армія України» (надалі по тексту рішення - відповідач, замовник згідно з договором) про стягнення 17 228 грн. 07 коп. заборгованості.

Відповідно до договору відповідач доручив, а позивач прийняв на себе виконання обов'язків по наданню послуг з охорони об'єкта замовника. Надані послуги замовник зобов'язався щомісячно оплачувати. Однак, всупереч умовам договору замовник не здійснював оплату протягом липня-вересня 2013 року, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 17 228 грн. 07 коп.

Відповідач проти позову не заперечив, відзиву на позовну заяву не подав.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 08.07.2013 року між сторонами укладено договір про надання послуг по охороні приміщення та майна № 01-КА/07-13 (надалі по тексту рішення - договір).

Згідно з п. 1 договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання обов'язків по наданню послуг з охорони об'єкта замовника - приміщення ДВ ВПП МОУ «Армія України» за адресою м. Львів, вул. Тернопільська, 38 (надалі по тексту рішення - об'єкт охорони).

Відповідно до п. 2.1 договору замовник зобов'язався протягом 10-денного терміну з дня підписання договору провести передачу об'єкта охорони на підставі двостороннього акта приймання-передачі, підписаного повноважними представниками сторін; своєчасно і в повному обсязі проводити оплату за надання послуг по охороні об'єкта охорони.

Відповідно до п. 2.2 договору виконавець зобов'язався протягом 10-денного терміну з дня підписання договору провести прийом об'єкта охорони на підставі двостороннього акта приймання-передачі, підписаного повноважними представниками сторін; не допускати заподіяння шкоди майну, що охороняється.

Сторони визначили порядок розрахунків за надані послуги. Зокрема, п. 3 договору визначено, що замовник щомісячно перераховує виконавцю оплату в розмірі 10 000 грн., про що зазначено в додатку 2 до договору. Оплата здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця не пізніше 10 числа кожного наступного місяця згідно з виставленими рахунками та актами виконаних робіт за місяць. Замовник не пізніше дводобового терміну після отримання акту виконаних робіт (наданих послуг), зобов'язаний підписати вказаний акт або надати мотивовану письмову відмову від підписання даного акту.

Згідно з п. 7.2 договору у випадку, якщо замовник без попереднього погодження з виконавцем не буде здійснювати оплату протягом двох календарних місяців, виконавець має право в односторонньому порядку припинити виконання обов'язків, передбачених цим договором.

Позивач належним чином виконував взяті на себе зобов'язання, що підтверджується актами надання послуг № 310 від 31.07.2013 року на суму 7 894 грн. 74 коп., № 373 від 31.08.2013 року на суму 10 000 грн., № 424 від 30.09.2013 року на суму 7 333 грн. 33 коп., підписаними обома сторонами.

Не отримуючи оплати за липень та серпень 2013 року, позивач надіслав відповідачу повідомлення вих. № 232-КА від 23.09.2013 року про розірвання договору, копія якого знаходиться в матеріалах справи. Відповіді, зауважень чи заперечень на розірвання договору відповідач не висловив. Крім цього, 24.09.2013 року відповідачу було надіслано претензію про наявність у нього заборгованості в розмірі 17 228 грн. 07 коп. Відповідаючи на вказану претензію, відповідач визнав заборгованість у повному розмірі і зазначив про неможливість її погашення у зв'язку з важким фінансовим становищем.

Станом на момент прийняття рішення відповідач визнав борг у повному розмірі, про що зазначив у заяві від 17.12.2013 року.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що між сторонами виникли взаємні зобов'язання на підставі укладеного договору про надання послуг по охороні приміщення та майна.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як зазначено в ст. 907 Цивільного кодексу України, договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У договорі сторони визначили умови надання послуг, права та обов'язки сторін, порядок їх оплати, підстави для розірвання договору.

Матеріалами справи, зокрема, актами надання послуг, актом звірки розрахунків, претензією та відповіддю на неї, підтверджено, а представником відповідача не заперечено факт належного надання позивачем послуг, обумовлених договором, та невиконання відповідачем обов'язку по оплаті за надані послуги. Відтак відповідачем порушено п. п. 2.1.5, 3.1, 3.2 договору.

У статті 610 Цивільного кодексу України зазначається, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з договором, замовник зобов'язаний оплачувати надані послуги не пізніше 10 числа кожного наступного місяця згідно з виставленими рахунками та актами виконаних робіт за місяць. Проте, як встановлено судом вище, належним чином замовник взятих на себе зобов'язань не виконав.

Відповідач доказів погашення боргу під час розгляду справи судом не подав.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи відсутність доказів спростування боргу та доказів його погашення, суд вважає право позивача на оплату наданих послуг порушеним, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Видавничо-поліграфічне підприємство Міністерства оборони України «Армія України» (79034, Львівська обл., місто Львів, Сихівський район, вул. Тернопільська, будинок 38, код ЄДРПОУ 24975953) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консорціум «Агентство економічної безпеки» (79025, Львівська обл., місто Львів, Залізничний район, вул. Папоротна, будинок 10, квартира 7, код ЄДРПОУ 31978094) 17 228 грн. 07 коп. заборгованості та 1 720 грн. 50 коп. у рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 23.12.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв