Ухвала

від 16.12.2013 по справі 276/8/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №276/8/13-ц Головуючий у 1-й інст. Сульженко Л.П.

Категорія 27 Доповідач Григорусь Н. Й.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Григорусь Н.Й.

суддів Талько О.Б., Косигіної Л.М.

секретаря

судового засідання Трохимчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів за договором позики

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на ухвалу Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2013 року, -

встановила:

Ухвалою Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2013 року було частково задоволено заяву представника позивача щодо забезпечення позову по справі, відповідно до якої накладено арешт в розмірі позовних вимог 33 075 000,00 грн. на пакети акцій будь-якого типу, виду та форми у Статутних капіталах господарських товариств та автомобілі «Mersedes Benz G-500», 2011 року випуску та «Mitsubishi Outlander 2.4», 2008 року випуску.

Не погоджуючись із цією ухвалою суду, представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_5 подано апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати. Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що вказана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, а відтак підлягає скасуванню. Зокрема, суд першої інстанції, постановляючи ухвалу про забезпечення позову, не врахував, що автомобілі є спільною сумісною власністю подружжя, частки яких не визначені. Крім того, при накладенні арешту на акції господарських товариств не враховано, що частина статутного фонду даних товариств належить третім особам, належна відповідачам частка також не визначена.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача просив в якості забезпечення позову накласти арешт на майно та пакети акцій, що належать відповідачам-як подружжю в межах заявлених позовних вимог, враховуючи ненадійний фінансовий стан останніх, що може утруднити або взагалі стане неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до вимог ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд за заявою осіб, які беруть участь у розгляді справи, може вжити заходи забезпечення позову. Одним із видів забезпечення позову є накладення арешту на майно або кошти, що належать відповідачу і знаходяться у нього або в інших осіб.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяви про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову, особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам, тощо. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В абзаці 2 п. 5 зазначеної Постанови прямо вказано, що суд не повинен вживати таких заходів забезпечення позову, які пов'язані із втручанням у внутрішню діяльність господарських товариств (наприклад, забороняти скликати загальні збори товариства, складати список акціонерів, що мають право на участь у них, надавати реєстр акціонерів та приміщення для проведення зборів, підбивати підсумки голосування з питань порядку денного, тощо).

На підставі цього пункту з метою забезпечити виконання судового рішення в майбутньому можна накласти арешт також на випущені у будь-якій формі акції, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, оскільки такий арешт не зупиняє та не обмежує інші права учасників товариства, у томі числі право на участь в управлінні останнім, на одержання інформації про його діяльність і дивідендів.

Суд (суддя) зазначених вимог не дотримався, з метою забезпечення позову постановив ухвалу про накладення арешту на майно - автомобілі та пакети акцій у статутних капіталах господарських товариств, не вказавши їх власника.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Таким чином, ухвала Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2013 року підлягає скасуванню, а заява представника позивача про забезпечення позову частковому задоволенню, оскільки набуття права власності на майно відповідачів іншими особами, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, щодо стягнення на користь позивача коштів за договором позики.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Ухвалу Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області від 19 вересня 2013 року скасувати, ухваливши нову про часткове задоволення заяви про забезпечення позову.

Накласти арешт на майно ОСОБА_3, ОСОБА_4 в межах суми заявлених позовних вимог на загальну суму 33 075 000 грн. (тридцять три мільйони сімдесят п'ять тисяч гривень 00 копійок), а саме:

- автомобіль «Mersedes Benz G-500», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3

- автомобіль «Mitsubishi Outlander 2.4», 2008 року випуску, д.н.з. НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4

частки (та/або пакети акцій) у Статутних капіталах господарських товариств:

- ТОВ «Мирон-Адіс», код ЄДРПОУ -35744091;

- ТОВ «Музей дорогоцінного каміння», код ЄДРПОУ -38063140;

- ТОВ «Керуюча компаніяі «Едельвейс», код ЄДРПОУ -35744222;

- ТОВ Клірінговий дім «Інтегровані транспортні системи», код ЄДРПОУ -36593392;

- ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва», код ЄДРПОУ -32983278;

- ТОВ «Кредитне товариство № 1», код ЄДРПОУ -35648089;

- ТОВ «Дрінкс дістрібушн Україна», код ЄДРПОУ -38464655.

В задоволення решти вимог відмовити.

Ухвала касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: