Головуючий у 1 інстанції - Волгіна Н.П.
Суддя-доповідач - Карпушова О.В.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 грудня 2013 року справа №805/14332/13-а
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Василенко Л.А., Гімона М.М., секретар судового засідання Білоцерковець Д.О., за участю сторін: представник позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Єдність", про зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
07.10.2013р. позивач звернувся до суду з позовною заявою до Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Єдність" про зобов'язання скласти акт про відшкодування товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Єдність» за власний кошт збитків у вигляді неодержаних доходів в сумі 23000,00грн. ОСОБА_3, яка є власницею земельної ділянки площею 0,1 га за адресою АДРЕСА_1, пов'язаних з неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим заняттям товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Єдність» її земельної ділянки.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_3 є власницею вищезазначеної земельної ділянки, яка була товариством з обмеженою відповідальністю «Єдність» зорана і засіяна, у зв'язку з чим їй заподіяно збитки у вигляді неодержаних доходів в сумі 23000,00 грн. Позивач вважає, що відповідачем безпідставно відмовлено їй у складанні акту про відшкодування збитків.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.10.2013 року у задоволені позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем доведено правомірність відмови позивачу у складанні акту про відшкодування їй товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Єдність» збитків.
Не погодившись з таким рішенням, представником позивача подано апеляційну скаргу, в якій зазначив, що постанова судом першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги покази свідків, а також порушено вимоги Конвенції про захист прав людини та основних свобод, Цивільного кодексу України та Конституції України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 0,3568 га, яка розташована на території с. Улянівка, Красноармійського району, Донецької області та земельної ділянки площею 0,1068 га., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Остання земельна ділянка є землями сільськогосподарського призначення для ведення підсобного сільського господарства. (а.с. 5-7).
04.02.2013 р. між Селянським господарством «Утро» у формі приватного підприємства (далі - СГ «Утро») та ОСОБА_3 укладено договір підряду. Відповідно до п. 5.1 вказаного договору, за виконання умов договору СГ «Утро» сплачує ОСОБА_3 грошову винагороду у розмірі 23000,00 грн. протягом двох днів з моменту підписання акту передачі врожаю картоплі (а.с. 8-9).
02.04.2013 р. ОСОБА_3 надіслала на адресу СГ «Утро» лист незгоду з приводу засіяння її земельної ділянки невідомою культурою (а.с. 14).
10.04.2013 року СГ «Утро» повідомило ОСОБА_3 про відмову від виконання договору підряду від 02.02.2013 року (а.с. 15).
17.06.2013 р. ОСОБА_3 звернулась до Красноармійської районної державної адміністрації із заявою про складання акту про відшкодування їй товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Єдність» збитків у вигляді неодержаних доходів в сумі 23000,00 грн., спричинених їй неодержанням доходів у зв'язку із тимчасовим заняттям товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Єдність» її земельної ділянки (а.с. 16).
08.07.2013 р. товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Єдність», розглянувши заяву ОСОБА_3, повідомив, що не засіювало земельну ділянку позивача (а.с. 24).
10.07.2013 р. представником позивача до Красноармійської районної державної адміністрації подано заяву по факту самочинного зайняття ТОВ «Агрофірма «Єдність» земельної ділянки позивача (а.с. 22).
10.07.2013р. комісією у складі першого заступника голови райдержадміністрації Богославського В.Г., начальника юридичного відділу райдержадміністрації Зима Л.О., головного спеціаліста юрисконсульта управління агропромислового розвитку РДА Авєдікової І.О., Улянівського сільського голови Рой Л.М., за участю представника заявниці звернення за довіреністю - ОСОБА_2, у присутності сусідки ОСОБА_8, проведено обстеження земельної ділянки ОСОБА_3 Згідно вказаного акту земельна ділянка площею 0,1068 га засіяна вівсом (а.с. 17-21).
14.09.2013 р. ОСОБА_3 на адресу Красноармійської районної державної адміністрації надано вимогу про складання акту про відшкодування їй товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Єдність» збитків, спричинених їй неодержанням доходів в сумі 23000,00 грн. у зв'язку із тимчасовим заняттям товариством її земельної ділянки (а.с. 26).
Красноармійською районною державною адміністрацією 30.09.2013 р. надано відповідь № Ч-137-1.1, в якій зазначено, що Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284, не передбачено визначення розміру збитків внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки. Також зазначено, що листом від 15 липня 2013 року № Ч-082-1.1 їй повідомлялось, що шкода, заподіяна внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, визначається та стягується згідно з Методикою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963. Розрахунок розміру шкоди проводиться територіальними органами Держсільгоспінспекції. Запропоновано звернутись до Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області та до суду (а.с. 29).
Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.
Спірним питанням у цій справі є правомірність відмови відповідача скласти акт про відшкодування позивачу збитків, спричинених неодержанням доходів у зв'язку із тимчасовим заняттям певною особою її земельної ділянки за відсутності факту встановлення цієї особи.
Відповідно до чч. 2,3 ст. 1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 9 квітня 1999 року № 586-XIV, місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади. Місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
Згідно ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань: 1) забезпечення законності, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян; 2) соціально-економічного розвитку відповідних територій; 3) бюджету, фінансів та обліку; 4) управління майном, приватизації, сприяння розвитку підприємництва та здійснення державної регуляторної політики; 5) промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту і зв'язку; 6) науки, освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури і спорту, сім'ї, жінок, молоді та неповнолітніх; 7) використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля; 8) зовнішньоекономічної діяльності; 9) оборонної роботи та мобілізаційної підготовки; 10) соціального захисту, зайнятості населення, праці та заробітної плати. Місцеві державні адміністрації вирішують й інші питання, віднесені законами до їх повноважень.
Частиною першою ст. 27 Закону № 586-XIV визначено, що місцева державна адміністрація, зокрема, забезпечує виконання Конституції та законів України, рішень Конституційного Суду України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів державної влади; забезпечує розгляд звернень громадян та їх об'єднань, контролює стан цієї роботи в органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в організаціях і установах, розташованих на відповідній території (пункти 1 та 3 цієї частини).
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 року № 284 «Про порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (далі - Порядок №284) затверджено порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.
Відповідно до ч.1 вищевказаного Порядку, власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Згідно ч. 2 Порядку №284, розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад. До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки. Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
Відповідно до п. 5 Порядку, збитки відшкодовуються власникам землі і землекористувачам, у тому числі орендарям, підприємствами, установами, організаціями та громадянами, що їх заподіяли, за рахунок власних коштів не пізніше одного місяця після затвердження актів комісій, а при вилученні (викупі) земельних ділянок - після прийняття відповідною радою рішення про вилучення (викуп) земельних ділянок у період до видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку підприємства, установи, організації або громадянина.
Таким чином, з урахуванням вищезазначених обставин та норм закону, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що акт про відшкодування певною особою за власний кошт власнику (користувачу, орендарю) земельної ділянки збитків у вигляді неодержаних доходів, у зв'язку із тимчасовим заняттям цією особою зазначеної ділянки, має складатись тільки за умови встановлення певної особи, яка здійснила заняття земельної ділянки. Повноважень органу державної влади щодо встановлення цієї особи, в тому числі, використовуючи при цьому показання певних осіб, зазначеним Порядком не передбачено.
Доводи апелянта не заслуговують уваги, оскільки не спростовують правильних висновків суду першої інстанції. Позивач не зверталась до правоохоронних органів із заявою про встановлення особи, яка здійснила відносно її майна, зокрема земельної ділянки, дії, які стали підставою для заподіяння їй збитків.
На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.
Повний текст ухвали виготовлений 17.12.2013 року.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 р., залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2013 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Красноармійської районної державної адміністрації Донецької області, третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Єдність", про зобов'язання вчинити певні дії, залишити без змін.
Ухвалу суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.
Колегія суддів О.В. Карпушова
Л.А. Василенко
М.М. Гімон
Суд | Донецький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.12.2013 |
Оприлюднено | 24.12.2013 |
Номер документу | 36227494 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький апеляційний адміністративний суд
Карпушова О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні