Рішення

від 13.02.2009 по справі 54/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

54/170

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  54/170

13.02.09

За позовом  Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі

          Житомирської філії Концерну

до                  1) Національної телекомпанії України;

                     2) Державного комітету телебачення і радіомовлення  

про               стягнення 260 666,00 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:  

від позивача          Стащук В.А., за дов. б/н від 11.11.2008 р.

                                Солодуха С.В., за дов. б/н від 27.01.2009 р.

від відповідача-1  Курганова А.В., за дов. б/н від 31.12.2008 р.

від відповідача-2  Четверикова О.В., за дов. № 566/25/12 від 14.10.2008 р.

У судовому засіданні 13.02.2009 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.   

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Національної телекомпанії України про стягнення 260 666,00 грн. боргу за надані послуги з розповсюдження (трансляції) програм, вироблених для державних потреб.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не оплатив телекомунікаційні послуги, надані позивачем згідно з умовами державного контракту № 178-42 від 26.03.2007 р. з вересня по грудень 2007 р. на загальну суму 260 666,00 грн.  

Ухвалою суду від 31.12.2008 р. порушено провадження у справі № 54/170, розгляд справи призначено на 28.01.2008 р. Залучено до участі у справі іншого відповідача –Державний комітет телебачення і радіомовлення України.

Відповідач-1 у поданому відзиві на позовну заяву просить відмовити позивачу у задоволенні його вимог у повному обсязі, мотивуючи це тим, що державний контракт № 178-42 від 26.03.2007 р. укладений відповідачем від імені та за рахунок Державного комітету телебачення і радіомовлення України, який є головним розпорядником бюджетних коштів, що є джерелом фінансування виконання вказаного контракту. Крім того, позивач просить стягнути борг за надані послуги за період з вересня по грудень, в той час як умовами контракту передбачено надання послуг лише до 21.09.2007 р.

Відповідач-2 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи та зобов'язання позивача направити на адресу відповідача-2 копію позовної заяви із додатками. Клопотання судом задоволено, розгляд справ відкладено на 13.02.2009 р.  

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

26.03.2007 р. між Державним підприємством "Житомирський обласний радіотелевізійний передавальний центр" та Національною телекомпанією України був укладений державний контракт № 178-42 на виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, на 2007 рік. За умовами контракту позивач, як виконавець, за допомогою технічних засобів, зазначених в додатку № 1 до контракту, надає відповідачу, як замовнику, телекомунікаційні послуги з виконання державного замовлення на розповсюдження (трансляцію) телепрограм, вироблених для державних потреб, а саме, забезпечує здійснення трансляції телепрограм, а відповідач зобов'язується оплачувати надані послуги в порядку, передбаченому договором (п.п. 1.2., 2.1.3, 2.2.4. договору).

У зв'язку із реорганізацією підприємств Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення з 01.04.2007 р. всі права та обов'язки виконавця по контракту перейшли до Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, про що сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до контракту.

Відповідно до п. 4. Положення про державне замовлення на виробництво і розповсюдження теле- та радіопрограм, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 918 від 13.07.2004 р., державними замовниками виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм (далі –державний замовник) і виконавцями державного замовлення є:

Держкомтелерадіо –генеральний державний замовник виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм, який через державне замовлення забезпечує утримання, функціонування та розвиток державних телерадіоорганізацій, що належать до сфери його управління, а також координує діяльність державних замовників у сфері виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм;

органи державної влади, інші державні органи, установи, організації, визначені законодавством як розпорядники державних коштів, – державні замовники виробництва і розповсюдження теле- та радіопрограм, що відповідають їх напрямам діяльності, за умови визначення у державному бюджеті видатків на зазначені цілі.

Як передбачено п. 8  Постанови Кабінету Міністрів України № 266 від 29.02.1996 р. "Про Порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням", державні замовники у разі делегування частини своїх функцій щодо розміщення державного замовлення та укладення державних контрактів:

визначають підприємства, установи, організації, яким делегується право здійснювати ці функції;

укладають з визначеними підприємствами, установами, організаціями договори, в яких чітко визначено компетенцію, зобов'язання та відповідальність сторін;

контролюють виконання підприємствами, установами, організаціями делегованих їм функцій і несуть відповідальність перед державою за виконання державного замовлення.  

10.01.2007 р. між Національною телекомпанією України та Державним комітетом телебачення і радіомовлення України був укладений державний контракт № 202-14 на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007 рік, за умовами якого Державний комітет телебачення і радіомовлення України розмістив, а Національна телекомпанія України прийняла державне замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм у 2007 р. загальним обсягом мовлення 5 535,5 год.

12.03.2007 р. між відповідачем-1 та відповідачем-2 був укладений договір доручення   № 167-08, згідно з п. 1.2. якого Державний комітет телебачення і радіомовлення України як Генеральний державний замовник з виробництва і розповсюдження телепрограм делегував Національній телекомпанії України свої повноваження в частині закупівлі для державних потреб послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм в межах компетенції, визначеної цим договором.  

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ГК України державний контракт –це договір, укладений державним замовником від імені держави з суб'єктом господарювання – виконавцем державного замовлення, в якому визначаються економічні та правові зобов'язання сторін і регулюються їх господарські відносини.

Як передбачено ст. 183 ГК України, договори за державним замовленням укладаються між визначеними законом суб'єктами господарювання –виконавцями державного замовлення та державними замовниками, що уповноважені від імені держави укладати договори (державні контракти), в яких визначаються господарські зобов'язання сторін та регулюються відносини замовника з виконавцем щодо виконання державного замовлення.

Виходячи зі змісту наведених норм законодавства та змісту укладених між відповідачем-1 та відповідачем-2 договорів, суд дійшов висновку, що у відносинах із позивачем Національна телекомпанія України виступає замовником послуг з розповсюдження (трансляції) телепрограм, вироблених для державних потреб, та діє на підставі делегованих їй повноважень державного замовника.  

Таким чином, зобов'язаною особою за державним контрактом № 178-42 від 26.03.2007 року є Національна телекомпанія України, а тому майнові вимоги, що випливають з його виконання, повинні заявлятися до відповідача-1.  

Укладеним між позивачем та відповідачем-1 контрактом передбачено обсяг послуг, що надаються позивачем, та їх вартість, яка становить 618 047,70 грн., що відповідає вартості трансляції 4 008,3 годин мовлення. У разі належного бюджетного фінансування ціна контракту становить 877 671,70 грн., що відповідає 5 535,5 годинам мовлення. Зазначений обсяг відповідає загальному обсягу мовлення, передбаченому державним контрактом № 202-14 на виконання державного замовлення на виробництво і розповсюдження телепрограм на 2007 р. від 10.01.2007 р., укладеним між Державним комітетом телебачення і радіомовлення України та Національною телекомпанією України.    

Відповідно до п. 4.1. державного контракту, укладеного між позивачем та відповідачем-1, оплаті підлягають фактично надані послуги. Щомісячна оплата здійснюється замовником –Національною телекомпанією України протягом 10 банківських днів з дати отримання рахунку, виставленого на підставі узгоджених сторонами актів, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивача в межах плану асигнувань відповідно до фактично отриманого фінансування (п. 4.7. контракту).   

Позивач на виконання умов контракту надавав відповідачу послуги з розповсюдження (трансляції) програм, вироблених для державних потреб, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2.2.1. контракту на відповідача-1 покладався обов'язок виконувати розподіл фактичних обсягів послуг за контрактом у строк не пізніше 16 числа наступного за звітним місяця для складання актів здавання-приймання послуг.

Матеріалами справи підтверджується направлення відповідачем-1 позивачу листів щодо розподілу фактичних обсягів мовлення, які перевищують загальний обсяг мовлення, зазначений у контракті. На підставі цих документів позивачем складалися акти виконання за надані послуги з розповсюдження (трансляції) телепрограм Національної телекомпанії України згідно з контрактом № 178-42 від 26.03.2007 р. за вересень, жовтень, листопад та грудень 2007 р. Зазначені акти в порушення вимог п.п. 4.2., 4.3. договору не були підписані відповідачем-1 без надання останнім жодних зауважень або заперечень щодо складених актів.

Позивачем щомісяця виставлялися та направлялися рахунки на оплату наданих послуг за вересень, жовтень, листопад та грудень 2007 р., які не були оплачені відповідачем-1.      

Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України "Про телекомунікації" споживачі телекомунікаційних послуг зобов'язані виконувати умови договору про надання телекомунікаційних послуг у разі його укладення, у тому числі своєчасно оплачувати отримані ними телекомунікаційні послуги.

Відповідач-1 у своїх запереченнях посилався на те, що позивач відповідно до п. 7.1. контакту повинен був надавати послуги до 21.09.2007 р. Після закінчення цього строку відповідач-1 не замовляв телекомунікаційних послуг, а, отже, позивач не повинен був їх надавати.

Ці заперечення відхиляються судом з наступних міркувань.

Відповідно до п. 7.1. контракту він набуває чинності з дати його підписання сторонами, розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007 р. і діє до 21.09.2007 р. Пунктом 7.2. договору передбачено, що у разі належного бюджетного фінансування контракт розповсюджує свою дію на правовідносини між сторонами з 01.01.2007 р. і діє до 31.12.2007 р.

Абз. 3 п. 4 Порядку використання у 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для трансляції телерадіопрограм, вироблених для державних потреб, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 413 від 7 березня 2007 р., передбачено, що одержувач бюджетних коштів, яким є позивач, зобов'язаний забезпечити здійснення трансляції телерадіопрограм до закінчення календарного року.  

Крім того, відповідно до п. 467 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09.08.2005 р., оператор не має права відмовити у наданні телерадіоорганізаціям технічних засобів для користування каналами мовлення у разі наявності у нього технічної можливості.

Як зазначив позивач у наданих суду поясненнях, контракт виконувався у наступному порядку. Програма для трансляції формується в апаратно-студійних комплексах Національної телекомпанії України. Зі студії випуску, яка розміщується у м. Києві, сигнал по кабелю поступає в ЦКУ РТ Концерну РРТ. Далі сигнал модулюється і по радіорелейних лініях Концерну РРТ і ВАТ "Укртелеком" розповсюджується на радіотелевізійні передавальні центри, які розміщені у всіх областях. На радіотелевізійних передавальних станціях сигнал демодулюється, подається на вхід передавача і в подальшому перетворюється та подається на передавальну антену кінцевого споживача. У технічному відділі позивача ведеться щоденний облік роботи технічних засобів і саме на підставі цих даних визначається фактичний час роботи для формування актів.   

Враховуючи вищезазначені технічні особливості виконання контракту та з огляду на те, що відповідач-1 після 21.09.2007 р. не припинив трансляцію власних програм на передавачі позивача, суд робить висновок про те, що тим самим відповідач-1  продовжував замовляти у позивача телекомунікаційні послуги.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Всупереч вимогам законодавства та умовам контракту, відповідачем-1 на момент подання цього позову не сплачено борг за фактично отримані послуги на загальну суму     260 666,00 грн. Оскільки зазначений факт є документально підтвердженим і відповідає обліковим даним позивача, позовна вимога про стягнення основного боргу у вищевказаному розмірі визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.  

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач-1 не надав доказів, які б підтверджували наявність підстав для звільнення від розрахунків за фактично отримані послуги.

Посилання відповідача-1 на укладання сторонами додаткової угоди до контракту, якою було зменшено ціну контракту та обсяг мовлення, як на підставу для звільнення від оплати, відхиляються судом з огляду на передбачену ч. 3 ст. 632 ЦК України заборону зміни ціни договору після його виконання та фактичне замовлення відповідачем-1 телекомунікаційних послуг і фактичне їх надання позивачем після 21.09.2007 р. При цьому суд також виходить з того, що п. 4.1. контракту встановлено, що оплаті підлягають фактично надані послуги.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у сумі  260 666,00 грн.  

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.  

2.          Стягнути з Національної телекомпанії України  (04119, м. Київ, вул. Мельникова, 42, код ЄДРПОУ 23152907, п/р № 35223016000821 в УДК у м. Києві, МФО 820019, а у випадку відсутності  коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення в особі Житомирської філії Концерну (10001, м. Житомир, вул. Зв'язківців, 1, код ЄДРПОУ 34926630, п/р 26008055603424 у Житомирській філії КБ "ПриватБанк", МФО 311409) 260 666 (двісті шістдесят тисяч шістсот шістдесят шість) гривень 00 коп. боргу.

3.          У позові до Державного комітету телебачення і радіомовлення України відмовити.

4.   Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                             Т.С. Демченко

          Датою підписання повного тексту рішення є 18.02.2009 р.