Рішення

від 16.12.2013 по справі 918/1757/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р. Справа №918/1757/13

Господарський суду Рівненської області в складі судді Політики Н.А. розглянувши матеріали справи

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНДА ЛТД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК Рейт - Авто"

про стягнення заборгованості в сумі 11 200 грн.

За участю представників сторін:

від позивача - Мазур Р.В. довіреність №б/н від12 листопада 2013 року;

від відповідача - не з'явився.

В судовому засіданні 16 грудня 2013 року, відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

18 листопада 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАНДА ЛТД" (далі - ТОВ "Панда ЛТД") звернулося до господарського суду Рівненської області із позовом про стягнення з Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК Рейт - Авто" (далі - ТОВ "ТК Рейт-Авто") заборгованості в розмірі 11 200 грн.

Ухвалою суду від 18 листопада 2013 року позовну заяву від 17 жовтня 2013 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №918/1757/13.

02.12.2013 року від позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла довідка від 29 листопада 2013 року про підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи з даного спору між даними сторонами, про даний предмет із даних підстав, а також немає рішення цих органів з даного спору.

Ухвалою суду від 02 грудня 2013 року розгляд справи відкладено на 16 грудня 2013 року у зв'язку із неявкою відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 16 грудня 2013 року позовні вимоги підтримав з підстав зазначених у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

У судові засідання 02 грудня та 16 грудня 2013 року відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, витребуваних судом документів не надав, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи із зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що за змістом цієї норми, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду про порушення провадження у даній справі від 18 листопада 2013 року та ухвала про відкладення розгляду справи від 02 грудня 2013 року, були надіслані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а саме: 35700, Рівненська обл., Здолбунівський р-н., м. Здолбунів, вул. Шевченка, буд. 6, однак повернуті до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання". (а.с.27, 35).

При поданні до господарського суду Рівненської області даної позовної заяви позивачем було надано докази направлення цієї заяви та доданих до неї документів відповідачу. Так, з долученого опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку, який підтверджує надання позивачу послуг поштового зв'язку, вбачається, що матеріали позовної заяви з усіма доданими до неї документами були направлені відповідачу у справі 17 жовтня 2013 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля, проставлений працівником відділення поштового зв'язку на вказаному описі вкладення, та відповідні відомості про дату проведення операції, відображені у вищезазначеному розрахунковому документі. (а.с.4-5).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що у відповідача було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи та надання відповідного відзиву на позовну заяву позивача.

Частиною 1 статті 77 ГПК України встановлено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

З огляду на викладене та зважаючи на те, що відповідач не направив на адресу суду будь-яких заяв чи клопотань, зокрема, про відкладення розгляду даної справи на іншу дату, а явка його уповноваженого представника у судове засідання обов'язковою не визнавалася, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними матеріалами без участі відповідача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

15 листопада 2013 року між позивачем (далі - перевізник) та відповідачем (далі -експедитор) укладено Договір-експедиційно-транспортну заявку №1511 від (далі - Договір).

Згідно з умовами Договору перевізник взяв на себе зобов'язання в період з 20 по 24 грудня 2012 року надати послуги перевезення автомобілем Scania 07891АА/АЕ3785ХХ товару-пакувального матеріалу до 20000 кг., з Польщі (43-109 Tychy, ul. Strefowa 4) до України (Київ, бульвар Лепсе, 8).

Відповідно до умов Договору експедитор зобов'язався оплатити перевізнику фрахт у розмірі 12000 євро по курсу НБУ протягом 10 банківських днів після доставки оригіналів документів.

На виконання умов вказаного договору перевізник надав експедитору послуги перевезення товару, що стверджується наявною у матеріалах справи, належним чином завіреною копією міжнародної товарно-транспортної накладної №0808280 (CMR) (а.с. 11).

Вказані послуги з перевезення було виконано позивачем в повному обсязі та без будь-яких зауважень з боку відповідача, що стверджується відсутністю зауважень та претензій з боку відповідача.

У зв'язку з наданням позивачем послуг по перевезенню вантажу згідно умов Договору №1511 від 15 листопада 2012 року, останнім було виставлено рахунок №207 від 28 грудня 2012 року на суму 11 200 грн.

Однак, як зазначає позивач, відповідачем оплата за надані позивачем послуги перевезення за Договором №1511 від 15 листопада 2012 року здійснена не була, у зв'язку з чим, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 11 200 грн., що стало підставою звернення позивача з позовом до суду.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України визначено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір укладений сторонами суд прийшов до висновку про те, що за своєю правовою природою Договір на транспортно-експедиційне обслуговування №1511 від 15.11.2013 року є договором транспортного експедирування.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч.1 ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із Договором №1511 від 15 листопада 2012 року позивач зобов'язався сплатити суму фрахту в розмірі 12 000 євро, після отримання оригіналів документів на протязі 10 днів.

04 січня 2013 року позивач надіслав відповідачу оригінали документів, а саме: Договір від 15 листопада 2012 року, акт надання послуг №212 від 28 грудня 2012 року, рахунок №207 від 28 грудня 2012 року та податкову накладну №18 від 28 грудня2012 року.

відповідачем.

Позивачем на підтвердження направлення відповідачу документів на підставі яких здійснюється розрахунок за надані послуги по організації перевезення, передбачених Договором №1511 від 15 листопада 2012 року, до матеріалів справи долучено належним чином завірену копію ТТН №59000001404557 від 04 січня 2013 року. Крім того, в матеріалах справи наявна інформація з сайту «Нова пошта» за ТТН № 59000001404557 від 04 січня 2013 року.

Враховуючи нормативні строки пересилання поштових відправлень, встановлених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів" №1149 від 12.12.2007 року, документи, на підставі яких здійснюється розрахунок за надані послуги по організації перевезення, було отримано відповідачем не пізніше 09 січня 2013 року.

З огляду на те, що відповідачем вказані документи було отримано не пізніше 09 січня 2013 року, відповідач з врахуванням умов Договору №1511 від 15 листопада 2012 року, повинен був оплатити надані позивачем послуги в термін до 20 січня 2013 року.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору №1511 від 15 листопада 2012 року ним були повністю проведені розрахунки з позивачем.

Отже, враховуючи те, що позивачем були надані послуги згідно умов Договору №1511 від 15 листопада 2012 року на суму 11 200 грн., доказів оплати відповідачем суду не надано, на час розгляду спору сума боргу відповідача склала 11 200 грн.

14 травня 2013 року позивач направив відповідачу претензію, що стверджується копією фіскального чеку №3120 від 14 травня 2013 року, яка отримана останнім 16 травня 2013 року, про що свідчить копія поштового повідомлення з датою отримання відповідачем 16 травня 2013 року та інформація з сайту Укрпошти (а.с. 13).

Враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем за надані послуги підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною №0808280, актом надання послуг №212 від 28 грудня 2012 року та приймаючи до уваги те, що відповідачем в порядку ст. 4-3 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані позивачем послуги перевезення у розмірі 11 200 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст.1, 12, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТК РЕЙТ - АВТО" (35700, Рівненська область, місто Здолбунів, вулиця Шевченка, будинок 6, код ЄДРПОУ 37326648) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАНДА ЛТД" (49044, місто Дніпропетровськ, вулиця Гоголя, будинок 15-а, код ЄДРПОУ 13444589) - 11 200 (одинадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. основного боргу та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано "20" грудня 2013 року

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Гоголя, 15-а);

3 - відповідачу рекомендованим (35700, Рівненська обл., Здолбунівський р-н., м. Здолбунів, вул. Шевченка, буд. 6).