Рішення

від 17.12.2013 по справі 905/7850/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.2013 Справа № 905/7850/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Державного підприємства « Підприємство Мічурінської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№57)», м. Горлівка Донецької області

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Електротехмаш», м. Горлівка Донецької області

про стягнення заборгованості у розмірі 6072,82 грн,-

За участю представників сторін:

від позивача: Бондарев Е.Г., за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство «Підприємство Мічурінської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№57)», м. Горлівка Донецької області (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Електротехмаш», м. Горлівка Донецької області (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 6072,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати вартості поставленого Позивачем товару за за накладними №282 від 03.09.2012р.; №298 від 14.09.2012р.;№303 від 21.09.2012р.; №307 від 25.09.2012р.; №265 від 20.08.2012р.; №281 від 03.09.2012р. внаслідок чого утворилась заборгованість - 6072,82грн.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ч.1,2 ст.205, ст.ст.509, 525, 526, ч.1 ст.692, ч.1 ст.901,ч.1 ст.903 ЦК України, ст. ст.1,2, 12, 54, 57, 64, 174, ч.1 ст.175,ст. 193 ГПК України.

На підтвердження своїх вимог надав: накладні (в копіях) №282 від 03.09.2012р.; №298 від 14.09.2012р.;№303 від 21.09.2012р.; №307 від 25.09.2012р.;№265 від 20.08.2012р.; №281 від 03.09.2012р., акт взаємних розрахунків на 01.06.2013р.,претензію №10/209 від 27.06.2013р.,правоустановчі документи Позивача, правоустановчі документи щодо Відповідача.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 08.11.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду,порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 03.12.2013р.

У судовому засіданні 03.12.2013р. Представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав заяву "про уточнення позовних вимог", у зв'язку з помилкою у розрахунковому рахунку Позивача, у якій наводиться вірний розрахунковий рахунок.

Враховуючи нез'явлення представника Відповідача у судове засідання, ненадання сторонами витребуваних документів у повному обсязі та необхідність витребування нових документів, суд Ухвалою від 03.12.2013р. відклав розгляд справи на 17.12.2013р.

Відповідач в судове засідання не з`явився, відзив на позовну заяву не надав, своїми процесуальними правами відповідно ст.22 ГПК України не скористався. Про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений (повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.11.2013р.).

Враховуючи вищенаведене , суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача згідно із ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Представник Позивача клопотання щодо фiксацii судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здiйснювався без застосування техничного фiксування судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК Украiни.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебiчно i повно з'ясувавши всi фактичні обставини справи, об'ективно оцiнивши докази, якi мають значення для вирiшення справи, суд:

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Підприємство Мічурінської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№57)», м. Горлівка Донецької області, на підставі усної домовленості, здійснило поставку товару Товариству з обмеженою відповідальністю «Завод Електротехмаш», м. Горлівка Донецької області за накладними №282 від 03.09.2012р. на суму 290,04грн.; №298 від 14.09.2012р.на суму 870,12 грн.; №303 від 21.09.2012р. на суму 1160,16 грн.; №307 від 25.09.2012р. 244,92 грн.; №265 від 20.08.2012р. на суму 1450,20 грн.; №281 від 03.09.2012р. на суму 2057,38 грн.

Товар був отриманий уповноваженим представником Відповідача.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що дії сторін, зокрема, передача Позивачем товару Відповідачу за накладними, прийняття товару Відповідачем, свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Згідно ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Здійснення Позивачем поставки товару та прийняття його Відповідачем підтверджується за накладними №282 від 03.09.2012р. на суму 290,04грн.; №298 від 14.09.2012р.на суму 870,12 грн.; №303 від 21.09.2012р. на суму 1160,16 грн.; №307 від 25.09.2012р. 244,92 грн.; №265 від 20.08.2012р. на суму 1450,20 грн.; №281 від 03.09.2012р. на суму 2057,38 грн. підписаними повноважними представниками сторін. Згідно цих накладних, Позивач відвантажив, а Відповідач отримав товар загальною вартістю 6072,82 грн.

Наявність заборгованості підтверджується актом взаємних розрахунків на 01.06.2013р.,мiж Позивачем та Вiдповiдачем станом на 01.06.2013р. Згідно цього Акту, підписаного та скріпленого печатками Позивача та Вiдповiдача без зауважень, борг Вiдповiдача перед Позивачем складає 6072,82 грн.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Враховуючи наведені норми та обставини, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Продавцем в частині розрахунку за прийнятий товар не виконав у повному обсязі. Вартість товару у сумі 6072,82 грн. не сплачена.

Позивачем 27.06.2013р. на адресу Відповідача направлено претензію №10/209, з вимогою сплатити суму боргу у розмірі 6072,82 грн., натомість Відповідач, у встановлений строк не відреагував на претензію Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.222 Господарського кодексу України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення боргу у сумі 6072,82 грн.не надав, тому суд вважає позовні вимоги доведеними, обгрунтованими, та такими, що підлягають задоволеню.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства «Підприємство Мічурінської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№57)», м. Горлівка Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Електротехмаш», м. Горлівка Донецької області про стягнення заборгованості у розмірі 6072,82 грн.,- задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод Електротехмаш», м. Горлівка Донецької області на користь Державного підприємства « Підприємство Мічурінської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№57)», м. Горлівка Донецької області суму основного боргу в розмірі 6072,82 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720,50грн.

У судовому засіданні 17 грудня 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 грудня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик. Татькова Н.Г.

тел.(387-59-08)

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу