Рішення

від 18.12.2013 по справі 910/20594/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20594/13 18.12.13

за позовомБориспільської міжрайонної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роолта" простягнення 90 449,28 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від прокуратуриКарман В.В. - за посвідченням; від позивача Коліденкова Н.О. - представник за довіреністю № 2-10-1349 від 03.12.13; від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 18.12.13. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Бориспільської міжрайонної прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Роолта" про стягнення 90 449,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умовам укладеного між позивачем та відповідачем договору оренди № 376 від 22.03.2012 та додаткового договору до нього від 03.05.2012, відповідачем неналежно виконувались зобов'язання щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість по орендній платі за період з квітня 2013 по вересень 2013 у розмірі 84 904,98 грн. та пеня з квітня 2012 по вересень 2013 у розмірі 5 544,30 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2013 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/20594/13 та призначено розгляд справи на 20.11.2013.

20.11.2013 через канцелярію господарського суду надійшли документи позивача на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі та заява про зменшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 20.11.2013 з'явились прокурор та представник позивача. Представником позивача підтримана подана заява, в якій останній просить суд зменшити суму позовних вимог, у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості по орендній платі. Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 73904,98 грн. заборгованості з орендної плати та 5544,30 грн. пені.

Відповідно до п.17 Листа Вищого господарського суду від 20.10.2006, № 01-8/2351 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року" відповідно до частини четвертої статті 22 ГПК позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог. Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Враховуючи викладене, судом приймається вказана заява позивача про зменшення розміру позовних вимог до розгляду, тобто у справі має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Представник прокуратури заяву про зменшення позовних вимог підтримав та надав витяг про внесення відповідача до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, якого вбачається, що станом на 07.11.2013 місцезнаходженням відповідача є: м. Київ, вул. Тургенєвська 82-А, в той час як позовна заява та ухвала про порушення провадження у справі були надіслані на адресу: м. Київ, вул. Тургенєвська 28-А. Отже, відповідач не був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

У зв'язку з неналежним повідомленням відповідача про дату та час судового засідання, спір не може бути розглянутий у даному судовому засіданні, тому, керуючись ст.. 77 ГПК України, суд відклав розгляд справи на 04.12.13.

У судове засідання, призначене на 04.12.13, представники учасників процесу з'явились, надали пояснення по суті спору. Відповідач надав заперечення на позов, відповідно до яких позовні вимоги визнав частково в сумі 5043,11 грн., в іншій частині позовних вимог просив відмовити. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на листи від 18.10.12, 27.08.13, 07.11.12, 19.03.12, відповідно до яких відповідач звертався до Бориспільського міськвиконкому з проханням врахувати в орендну плату 50 % кошторисних витрат при здійснені ремонтних робіт та переглянути орендну плату в бік зменшення. У зв'язку з викладеним, відповідачем починаючи з листопада 2012 року сплачувалась орендна плата в розмірі 50% від суми, що виставлялась позивачем в актах здачі-прийняття наданих послуг.

Представник відповідача заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з можливістю мирного врегулювання спору. Представники прокуратури та позивача проти клопотання не заперечували. В судовому засіданні було оголошено перерву до 18.12.13.

В судове засідання 18.12.13 представники прокуратури та позивача з'явились, позовні вимоги підтримали. Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, про що свідчить наявна в матеріалах справи розписка про оголошення перерви до 18.12.13, яка містить підпис керівника відповідача.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

22 березня 2012 року між ТОВ "Роолта" (далі - орендар, відповідач) та Головним управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (далі - орендодавець, позивач) був укладений договір оренди № 376 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя (далі - договір).

Відповідно до п.1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно комунальної власності територіальної громади м. Борисполя, площею 186,9 кв.м. за адресою: вул. Дзержинського, 1, на першому поверсі будівлі гуртожитку, яке перебуває на балансі КП «Житлове ремонтно-експлуатаційне управління», ринковою вартістю станом на 01.01.12 - 716 790,00 грн.

Згідно з п.1.2 договору майно передається в оренду для розміщення кафе з продажем товарів підакцизної групи.

Відповідно до п. 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та ата приймання-передачі майна.

22.03.12 на виконання умов договору між сторонами було підписано акт передачі-приймання нежитлових приміщень площею 186,9 кв.м. за адресою: вул. Дзержинського, 1.

Відповідно до п.3.1 договору орендна плата становить за перший базовий місяць оренди (без ПДВ) - 12 747,34 грн.

03.05.2012 року сторони уклали Додатковий договір до договору оренди № 376 від 22.03.12, відповідно до якого внесли зміни в п. 3.1 договору та встановили розмір орендної плати на рівні 9608,36 грн. без ПДВ. Відповідно до п. 4 додатковий договір діє до 31.12.12.

Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п.3.6 договору орендна плата перераховується до головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету у розмірі 100% щомісяця, не пізніше 5 числа, наступного за звітним.

Пунктом 5.2 Договору визначено обов'язок орендаря своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п.10.1 договору останній діє з 22.03.12 по 18.03.15 включно.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку органу прокуратури та позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Укладений між позивачем та відповідачем договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності

Згідно з ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи (акт передачі-приймання нежитлових приміщень від 22.03.12) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 73 904,98 грн., яка утворилась за період з квітня по вересень 2013 у зв'язку із неналежним виконанням зобов'язання зі сплати орендних платежів.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 3.6 Договору оренди строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Доказів сплати вказаної заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем суду не надано.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи орендодавець належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за договором оренди № 376 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 22.03.12, в той час як наявні в матеріалах справи докази свідчать про порушення відповідачем зобов'язання щодо внесення орендних платежів своєчасно та в повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка станом на день вирішення спору складає 73 904,98 грн.

Заперечення відповідача щодо зменшення орендної плати до 50% від суми, що виставлялась позивачем в актах здачі-прийняття наданих послуг не приймаються судом до уваги, оскільки відповідно до п. 10.3 договору зміни до умов цього договору допускаються за взаємної згоди сторін. Доказів внесення змін до договору оренди № 376 індивідуально визначеного нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Борисполя від 22.03.12 в частині зменшення розміру орендної плати відповідачем не надано, так само не надано доказів прийняття Бориспільською міською радою (власником майна) рішення про встановлення орендної ставки на рівні 10% від ринкової вартості нерухомого майна, що є об'єктом оренди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення основної заборгованості з орендної плати в сумі 73 904,98 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 5544,30 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 224 Господарського процесуального кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.7 Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується на користь орендодавця з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 5544,30 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно з п. 6 частини другої ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Стаття 36-1 Закону України "Про прокуратуру" передбачає, що представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Формами представництва є, зокрема, звернення до суду з позовами, коли порушуються інтереси держави та участь у розгляді судами справ. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Абзац 3 ч. 1 та ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України визначають, що господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави; прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 р. у справі № 1-1/99 зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Згідно із п. 2.1 Положення «Про головне управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради» завдання забезпечення на території міста реалізації державної політики у сфері житлово-комунального господарства та управління майном комунальної власності покладено на головне управління житлово- комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

Таким чином, органом уповноваженим здійснювати відповідні функції щодо управління комунальним майном, до складу якого входить майно, розташоване по вул. Дзержинського, 1, у м. Борисполі є головне управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради.

Враховуючи викладене, Бориспільська міжрайонна прокуратура Київської області згідно діючого законодавства наділена правом звертатись до суду з даною позовною заявою для захисту інтересів держави.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 29, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роолта» (04050 м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А; ідентифікаційний код 37356871) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Головного управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Бориспільської міської ради (08300 Київська обл.., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 72, ідентифікаційний код 36359583) заборгованість по орендній платі в сумі 73 904 (сімдесят три тисячі дев'ятсот чотири) грн. 98 коп., пеню в сумі 5 544 (п'ять тисяч п'ятсот сорок чотири) грн. 30 коп..

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Роолта» (04050 м. Київ, вул. Тургенєвська, 82-А; ідентифікаційний код 37356871) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Державного бюджету України судовий збір в сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.