Рішення

від 18.12.2013 по справі 908/3216/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 7/86/13-32/103/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 Справа № 908/3216/13

За позовом: Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" (71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Комсомольська,11)

до відповідача: Дніпрорудненського індустріального технікуму (71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, 23)

про стягнення 67887,86 грн.

Суддя Н.А. Колодій

Представники:

Від позивача: Гайдай О.І., довіреність № 01/2518 від 21.11.2012 р.

Від відповідача: Хабренко О.А. - директор, наказ № 429-к від 03.10.2013 р.

Глумов Є.В., довіреність № 360 від 21.10.2013 р.

Суть спору:

Розглядається позовна заява Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" до Дніпрорудненського індустріального технікуму про стягнення 67887,86 грн. основного боргу за договором поставки теплової енергії № 38-Т від 01.11.2003 р.

Згідно Протоколу перерозподілу справи між суддями від 04.12.2013 р. справу № 908/3216/13 призначено до розгляду суді Колодій Н.А.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2013 р. справу № 908/3216/13 прийнято до розгляду суддею Колодій Н.А., справі присвоєно номер провадження 7/86/13-32/103/13, справа призначена до розгляду на 18.12.2013 р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Позивач в судовому засіданні 18.12.2013 р. підтримує вимоги, викладені в позовній заяві та обґрунтовує їх ст.ст. 193, 216-218, 275-277 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 16, 525, 530, 612, 714 Цивільного кодексу України та умовами договору поставки теплової енергії № 38-Т від 01.11.2003 р.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує, вважає що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

У засіданні суду 18.12.2013 р., на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини між Комунальним підприємством "Дніпрорудненські теплові мережі" (учасник, позивач у справі) та Дніпрорудненським індустріальним технікумом (замовник, відповідач у справі) врегульовані договором на поставку теплової енергії № 38-Т від 01.11.2003 р. відповідно до умов якого, позивач зобов`язався поставити відповідачу теплову енергію в необхідних йому обсягах, а відповідач зобов'язався оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами в строк, передбаченим договором (п. 1.1.).

Пунктом 10.1 сторони узгодили, що Договір складається терміном на 3 роки та набуває чинності з 01.11.2003 р. і діє до 31.10.2006 р. У випадку, якщо за один місяць до закінчення строку дії договору жодна зі сторін не заявить про закінчення його дії, договір вважається продовженим на наступний строк.

Згідно п. 3.2.1 договору відповідач зобов'язався виконувати умови і порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах та в терміни, які передбачені договором.

Відповідно до п. 5.9 договору, щомісячно, не пізніше 4 числа місяця, наступного за розрахунковим відповідач з'являється до енергопостачальної організації для оформлення і підписання акта на відпуск теплової енергії. У разі неявки відповідача акт вважається дійсним за підписом тільки представника позивача.

Пунктами 6.1 - 6.2 договору з урахуванням додаткової угоди передбачено, що розрахунки за спожиту теплову енергію складаються на підставі актів на відпуск комунальним послуг, винятково в грошовій формі у відповідності до встановлених тарифів. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Відповідач зобов'язався проводити оплату в повному розмірі на розрахунковий рахунок позивача до 25 числа поточного місяця.

Рішеннями Виконавчого комітету Дніпрорудненьскої міської ради № 204 від 17.08.2010 р. та № 06 від 19.01.2010р. було змінено тарифи на послуги теплопостачання.

На виконання умов Договору в грудні 2011 р. позивачем надані відповідачу обумовлені Договором послуги по постачанню теплової енергії

Факт надання цих послуг підтверджується Актами про надання комунальних послуг та рахунками для оплати за спожиту теплову енергію, а саме: № 2729 від 31.12.2011 р. на суму 14549,54 грн., № 2730 від 31.12.2011 р. на суму 46499,59 грн., № 2667 від 22.12.2011 р. на суму 11640,47 грн.

Зазначені рахунки були направлені на адресу відповідача, у підтвердження чого позивачем надано суду реєстр на відправлення кореспонденції за спірний період.

Відповідач плату за надані послуги по постачанню теплової енергії за грудень 2011 р. здійснив частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 67887,86 грн., яка до теперішнього часу не погашена.

У зв'язку з цим, позивач на адресу відповідача надіслав претензію (вих. № 05/718 від 04.04.2013 р.) з вимогою погасити існуючу заборгованість.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд вважає, що відповідач необґрунтовано залишив без задоволення вимогу позивача про оплату наданих послуг, доказів оплати за договором на постачання теплової енергії не надав.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Дніпрорудненського індустріального технікуму 67887,86 грн. заборгованості документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про відсутність відповідного бюджетного фінансування судом відхиляються, оскільки це не є підставою для звільнення замовника від обов'язку оплатити отримані ним послуги.

Згідно з ч.1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а ст. 525, ст. 526 названого Кодексу і ст. 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Суд також вважає за необхідне зазначити про наступне. Відповідно до Бюджетного кодексу України розпорядник бюджетних коштів - це бюджетна установа в особі її керівника, уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення витрат бюджету. Відповідно ж до ст. 51 даного кодексу розрядники бюджетних коштів забезпечують у повному обсязі проведення розрахунків за електричну та теплову енергію, водопостачання, водовідведення, природний газ та послуги зв'язку, які споживаються бюджетними установами, та укладають договори за кожним видом енергоносіїв у межах встановлених відповідним головним розпорядником бюджетних коштів обґрунтованих лімітів споживання. Крім того, ст. 55 Бюджетного кодексу України визначено, що оплата комунальних послуг та енергоносіїв є захищеними видатками Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір доведено до суду внаслідок не виконання останнім своїх зобов'язань за договором.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" до Дніпрорудненського індустріального технікуму про стягнення 67887,86 грн. задовольнити.

Стягнути з Дніпрорудненського індустріального технікуму (71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Ентузіастів, буд. 23, код ЄДРПОУ 00193594) на користь Комунального підприємства "Дніпрорудненські теплові мережі" (71630, Запорізька область, м. Дніпрорудне, вул. Комсомольська, буд. 11, код ЄДРПОУ 32597943) суму 67887 (шістдесят сім тисяч вісімсот вісімдесят сім) грн. 86 коп. основного боргу, суму 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат зі сплати судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "19" грудня 2013 р.

Суддя Н.А. Колодій

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.