Рішення

від 18.12.2013 по справі 914/4397/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2013 р. Справа № 914/4397/13

За позовом: Приватного підприємства «Парафармація плюс», с.Чистеньке Сімферопольського району АР Крим

до відповідача: Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс», м.Рава-Руська Львівської області

про: стягнення 39 248,65 грн.

Суддя М.Король

Представники:

від позивача: Лотоцька О.О. - представник (довіреність №7 від 31.05.13р.);

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 18.12.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Приватне підприємство «Парафармація плюс» (с.Чистеньке Сімферопольського району АР Крим) звернулось до господарського суду з позовною заявою до Приватного торговельно-посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (м.Рава-Руська Львівської області) про стягнення 39 248,65 грн.

Ухвалою суду від 20.11.2013 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2013 р. Розгляд справи відкладався з підстав, зазначених в ухвалі суду.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач, отримавши від позивача товарно-матеріальні цінності згідно договору № 3 на поставку товару від 04.05.2010р., не сплатив їх повної вартості, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 39 248,65 грн.

Позивач участь повноважного представника в судові засідання забезпечив, вимоги ухвали суду від 20.11.2013року виконав, позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Відповідач участь повноважного представника в судові засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, витребовуваних судом документів не подав, з клопотаннями та заявами до суду не звертався, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення №79014 0854014 6.

Ухвала суду надсилалась відповідачам на юридичну адресу згідно відомостей Єдиного державного реєстру реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців наявний в матеріалах справи).

В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце наступного судового засідання. (Постанова пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р.).

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

04 травня 2010 року між Приватним підприємством «Парафармація плюс» та Приватним торговельно-посередницьким малим підприємством фірма «Едельвейс» було укладено договір №3 на поставку товару (далі-договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець прийняти і оплатити товар. Найменування продукції, одиниця виміру, груповий асортимент, кількість та ціна продукції, що постачається, визначаються сторонами у відповідності до прайс - листів постачальника і оформляються видатковими накладними, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідач отримав від позивача товар згідно договору № 3 від 04.05.2010р. на суму 49807,00 грн. на підставі видаткових накладних №3 від 16.01.2012 р. на суму 6250,00 грн, №5 від 24.01.2012 р. на суму 9520,00 грн., №7 від 31.01.2012 р. на суму 13 707,00 грн., №15 від 15.03.2012 р. на суму 6250,00 грн., №19 від 28.03.2012 р. на суму 6 160,00 грн., №20 від 04.04.2012 р. на суму 2820,00 грн., №24 від 25.04.2012 р. на суму 5100,00 грн. (копії накладних містяться в матеріалах справи).

08.11.2012 р. сторонами підписано акт звірки розрахунків.

Станом на 14.12.2012 року сума боргу складала 49 807,00 грн., тобто заборгованість за товар який був отриманий у 2012 році,

У відповідності до п.2.1. даного договору, постачальник зобов'язаний поставити товар протягом 3 днів з моменту узгодження між сторонами асортименту, ціни та кількості товару.

Згідно п.2 додаткової угоди від 01.03.2012 р. до договору, внесено зміни в п.4.1 договору №3 від 04.05.2010 р. та викладено його наступним чином: „Строк оплати за поставлений товар наступає на 60-й календарний день від дати підписання покупцем видаткової накладної на його отримання".

У зв'язку з тим, що відповідач не виконував свого зобов'язання по оплаті поставленого товару, позивач 13.03.13р.. звернувся до відповідача з претензією про сплату боргу в сумі 49 807,00 грн. Відповідач жодної відповіді не надав, однак 10.04.2013 року перерахував 15 000,00 грн.

Відповідач не здійснив остаточний розрахунок за отриманий товар у повному обсязі, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 34 807,00 грн.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.3.3. даного договору сторонами не встановлено строк оплати за отриманий товар. За загальним правилом, строк оплати товару визначається договором. Однак, якщо договором не встановлено строк здійснення платежу покупцем, в силу ч.1 статті 692 ЦК України покупець повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів.

Як встановлено ч.3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу положень ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як встановлено ч.3 ст. 509 ЦК України, зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У відповідності до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України закріплено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач свої зобов'язання за договором №3 від 04.05.2010 року виконав повністю, а відповідач свій обов'язок щодо остаточного розрахунку за отриманий товар вчасно не виконав, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за вказаним договором згідно накладних, копії яких містяться в матеріалах справи, у розмірі 34807,00 грн.

За прострочення виконання зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 2 617,68 грн., посилаючись на п.5.3. даного договору, у відповідності до якого, у випадку порушення строку оплати за товар, що поставляється, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від простроченого платежу, за кожний день порушення строку.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Відповідно до ст. ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунками пені в розмірі 2 617,68 грн. та 3% річних в сумі 1 823,97 грн., наданими позивачем.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Жодних доказів на спростування позовних вимог відповідачем не надано.

Позовні вимоги належним чином доведені, документально підтверджені, у зв'язку чим суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а отже такими, що підлягають повному задоволенню.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути Приватного торговельно - посередницького малого підприємства фірми «Едельвейс» (80316, Львівська область, Жовківський район, м. Рава - Руська, вулиця Калнишевського, будинок 5, код ЄДРПОУ 13808034) на користь Приватного підприємства «Парафармація плюс» (97570, АР Крим, Сімферопольський район, село Чистеньке, вулиця Совєтська, 22, код ЄДРПОУ 36972825) 34807,00 грн. основного боргу, 2 617,68 грн. пені, 1 823,97 грн. - 3% річних та 1720,5 грн. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повне рішення складено 20.12.2013 р.

Суддя Король М.Р.