Рішення

від 19.12.2013 по справі 920/1996/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.12.2013 Справа № 920/1996/13 За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго», м. Суми

до відповідача: Приватного підприємства «Алмаз», м. Суми

про стягнення 69588 грн. 18 коп.

Суддя Лущик М.С.

Представники сторін:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

За участю секретаря судового засідання Кас'ян А.О.

Суть спору: позивач, згідно вимог позовної заяви, просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість у сумі 69588 грн. 18 коп., яка виникла за період з квітня 2011 по 10.10.2013 року, з них: 61355 грн. 13 коп. основного боргу, 4257 грн. 86 коп. пені, відповідно до договору про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води № 504-т від 01.10.2006 року та 3975 грн. 19 коп. - 3 % річних, а також судовий збір в розмірі 1720 грн. 50 коп.

Відповідач в засідання суду не з'явився, відзиву на позовну заяву не подав, інших доказів в обґрунтування своєї позиції щодо заявлених позовних вимог до суду також не подав.

Ухвалу про порушення провадження у справі № 920/1996/13 від 25.11.2013 року та ухвалу від 05.11.2013 року про відкладення розгляду даної справи не було повернуто на адресу господарського суду Сумської області.

Кореспонденція надсилалась на адресу відповідача, яка була зазначена в позовній заяві, а також на адресу, вказану на веб-сайті Єдиного державного реєстру, відповідно до якого Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз» знаходиться за адресою: 40031, м. Суми, вул. Ковпака, б. 85, кв. 16.

За змістом частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України, а також відповідно до правової позиції, викладеної у пункті 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., відповідач вважається повідомлений належним чином, зокрема, в разі надсилання ухвали про порушення провадження у справі за належною адресою (повідомленою суду стороною).

Тому, суд розглядає дану справу без участі уповноваженого представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.10.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Алмаз» укладено договір № 504-Т про надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, відповідно до пункту 1.1. якого позивач зобов'язується надавати відповідачу вчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, а відповідач зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1 укладеного договору розмір тарифів на послуги встановлюється органом місцевого самоврядування відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до п. 2.3 договору розмір щомісячної плати за надані послуги на момент укладання договору згідно з нормативами (нормами) споживання - договірними навантаженнями вказаний у додатку № 1, який є невід'ємною частиною цього договору.

У відповідності з положеннями п. п. 3.2-3.5 укладеного договору № 504-Т розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач (відповідач) до 15 числа розрахункового періоду сплачує виконавцю (позивачу) вартість зазначеної в договорі кількості теплової енергії, передбаченої на розрахунковий період. Щомісячно до 6-го числа споживач отримує від виконавця акт прийому-передачі теплової енергії, форма якого (додаток № 3) є невід'ємною частиною договору, та рахунок за спожиту теплову енергію. Несвоєчасне отримання рахунку не звільняє споживача від відповідальності щодо сплати за надані виконавцем послуги. Остаточний розрахунок за спожиту теплову енергію здійснюється до 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок місяця.

Обов'язок відповідача оплачувати послуги в установлені цим договором строки передбачений п. 4.2.1 договору № 504-Т від 01.10.2006.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 903 Цивільного кодексу України визначає, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору, а згідно вимог статті 610 цього ж Кодексу, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої обов'язки за договором не виконує і розрахунок за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води у встановлені договором строки та у встановленому розмірі не проводить.

Факт належного виконання умов договору позивачем за квітень 2011 року - грудень 2012 року підтверджується актами прийому-передачі наданих послуг від 31.12.2012, від 30.11.2012, від 30.04.2012, від 31.03.2012, від 29.02.2012, від 31.01.2012, від 31.12.2011, 30.11.2011, від 31.10.2011, від 30.04.2011 та рахунками на оплату наданих послуг № 504 від 30.04.2011, № 504 від 31.10.2011, № 504 від 30.11.2011, № 504 від 31.12.2011, № 504 від 31.01.2012, від № 504 від 29.02.2012, № 504 від 31.03.2012, № 504 від 30.04.2012, № 504 від 30.11.2012, № 504 від 31.12.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав свої зобов'язання щодо сплати вартості наданих позивачем послуг, у зв'язку з чим сума несплаченої заборгованості станом на дату звернення позивача з даним позовом до господарського суду становить 61355 грн. 13 коп.

Станом на дату судового розгляду заборгованість відповідача залишається несплаченою, а тому підлягає примусовому стягненню з нього у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 61355 грн. 13 коп. обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 4257 грн. 86 коп. пені за несвоєчасні розрахунки та 3% річних в сумі 3975 грн. 19 коп.

Умовами укладеного договору (пунктом 5.1.5) сторонами узгоджено, що у разі несвоєчасної сплати споживачем грошових коштів, які передбачені термінами цього договору, за послуги виконавця, споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ (яка діяла на момент прострочення виконання грошового зобов'язання споживачем) від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен календарний день (враховуючи вихідні і святкові дні) прострочення виконання грошового зобов'язання. Споживач, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу виконавця зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема у вигляді сплати винною особою неустойки (штрафу, пені).

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України, під пенею розуміється грошова сума, яка встановлюється у відсотковому відношенні до простроченої суми за кожен день прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 5 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі несвоєчасної сплати платежів за споживання теплової енергії споживач сплачує пеню за встановленими законодавством або договором розмірами.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи наведене, суд визнає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 4257 грн. 86 коп. пені за несвоєчасні розрахунки та 3% річних в сумі 3975 грн. 19 коп.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Алмаз» (40031, м. Суми, вул. Ковпака, 85, кв. 16; код 31209075) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумитеплоенерго» (40022, м. Суми, вул. 2-га Залізнична, 10; код ЄДРПОУ 33698892) 61355 грн. 13 коп. основного боргу, 4257 грн. 86 коп. пені, 3975 грн. 19 коп. суму 3% річних, 1720 грн. 50 коп. витрат позивача по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.12.2013.

Суддя М.С. Лущик