Рішення

від 18.12.2013 по справі 910/21737/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21737/13 18.12.13

За позовом Дочірнього підприємства «Управління експлуатації будинків» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форс Інжиніринг»

про стягнення 7 360,79 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Коломієць Н.М. - представник за довіреністю № 5з/257 від 05.11.2013 р.

від відповідача: не з'явились

В судовому засіданні 18.12.13. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Управління експлуатації будинків» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Форс Інжиніринг» про стягнення 7 360,79 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору оренди нерухомого майна № 156 ор від 01.11.2012, відповідачем неналежно виконувались зобов'язання щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість у розмірі 7 360,79 грн., з яких: 6 115,96 грн. - основний борг з орендної плати; 900,89 грн. - пеня та 343,94 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 12.11.2013 порушено провадження у справі № 910/21737/13 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 04.12.2013.

У судове засідання, призначене на 04.12.2013, представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 04.12.13 розгляд справи відкладався до 18.12.13.

У судове засідання, призначене на 18.12.13 з'явився представник позивача вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового відправлення № 0303507324803. Клопотання про відкладення від відповідача не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 листопада 2012 року між Дочірнім підприємством «Управління експлуатації будинків» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (орендодавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Форс Інжиніринг» (орендар, відповідач) було укладено договір оренди № 156 ор нерухомого майна (далі договір), на підставі якого, орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, площею 47,0 кв.м. на 2 поверсі (кімн. 205, 215) за адресою: м. Київ, вул.. Горького, 51, що перебуває у господарському відданні ДП «Ексбуд» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України». Майно передається в оренду з метою розміщення офісу (п.1.1. договору).

Згідно з п. 2.1 договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору, згідно з актом приймання-передачі вказаного майна.

На виконання умов договору сторонами 01.11.2012 року було підписано акт приймання-передачі в оренду нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Горького, 51.

Відповідно до п. 2.5 договору для забезпечення виконання даного договору сторони встановлюють такий вид забезпечення як гарантійний платіж. Гарантійним платежем за цим договором є грошова сума у розмірі орендної плати за базовий місяць. Гарантійний платіж перераховується орендарем на банківський рахунок орендаря не пізніше трьох банківських днів з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення за цим договором. Не перерахування гарантійного платежу в повному обсязі в даний строк є порушенням даного договору.

У п. 3.1 договору сторони передбачили, що орендна плата визначається на підставі незалежної експертної оцінки і становить за базовий місяць розрахунку жовтень 2012 р. - 5 242,75 грн. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до першого місяця оренди та на індекс інфляції за перший місяць оренди.

Орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця у розмірі 100,0% щомісяця не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до наданих орендодавцем рахунків (п. 3.3. договору).

У розділі 4 договору сторони визначили порядок нарахування та сплати оплати за утримання орендованого приміщення та комунальні платежі, відповідно до яких орендар зобов'язався оплачувати платежі на утримання до 15 числа поточного місяця відповідно до наданих орендодавцем рахунків.

Відповідно до п. 5.2 орендар зобов'язався вчасно та в повному обсязі перераховувати на поточний рахунок орендодавця оренду плату до 10 числа місяця, наступного за завітним та плату за утримання до 15 числа поточного місяця та інші обумовлені договором платежі.

У п. 5.3 договору визначено, що орендар зобов'язаний отримати, підписати та повернути підписані акт виконаних робіт по наданню послу до 15 числа поточного місяця, а акт по наданню послуг з оренди приміщення до 10 числа місяця, наступного за звітним. У разі, якщо орендар не повернув своєчасно підписані акти по наданню послуг з оренди приміщення та виконаних робіт по наданню послуг, і відсутні письмові зауваження до них, то такі акти вважаються погодженими і оспорюванню не підлягають.

Відповідно до п. 10.1. договору цей договір набирає чинності з 01.11.2012 року та діє до 30 вересня 2015 року.

За доводами позивача, що підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору позивач передав, а відповідач отримав об'єкт оренди про що свідчить акт приймання-передачі від 01.11.2012 р. підписаний сторонами та скріплений печатками.

Крім цього, відповідачем на виконання п. 2.5. договору сплачено гарантійний платіж на суму 6 292,50 грн, що підтверджується платіжним дорученням 95 від 06.11.2012 р. (належним чином завірена копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

А відтак, як стверджує позивач, сторони приступили до виконання зобов'язань за договором оренди № 156 ор нерухомого майна від 01.11.2012 р.

За доводами позивача, на виконання умов договору відповідачу було виставлені рахунки-фактури № 964 від 15.11.2012 р. на суму 6 122,22 грн (плата за утримання орендованого мана) та № 1013 від 30.11.2012 р. на суму 6 286,24 грн (орендна плата). Дані рахунки не були оплачені відповідачем повністю. На підставі листа відповідача № 07-10 від 07.09.2013 р. позивачем було зараховано гарантійний платіж на суму 6 292,50 грн як оплату орендної плати за листопад 2012 року на суму 6 286,24 та частково зарахував погашення рахунку № 964 від 15.11.2012 р. у сумі 6,26 грн. Відтак неоплаченим залишився рахунок № 964 від 15.11.2012 р. на суму 6 115,96 грн (6 122,22 грн - 6,26 грн) (плата за утримання орендованого мана).

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно із ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи (акт приймання-передачі від 01.11.2012 р, довідка за підписом директора підприємства та головного бухгалтера про наявність заборгованості відповідача станом на 03.12.2013 р., акт виконання робіт по наданню послуг № 740 від 30.12.2012 підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками) підтверджується факт передачі нерухомого майна в оренду, користування ним відповідачем у спірний період та існування за відповідачем станом на момент звернення позивача до суду заборгованості зі сплати платежів за утримання майна у розмірі 6 115,96 грн., яка утворилась за листопад 2012 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частинами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п. 5.5 договору оренди виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті орендних та комунальних платежів за Договором на момент розгляду справи настав.

Позивач звертався до відповідача з листом від 03.06.2013 в яких просив погасити існуючу заборгованість.

Факт наявності суми основної заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів повної сплати вказаної заборгованості відповідачем суду не надано.

Частиною 3 ст. 285 Господарського кодексу України визначено, що одним із основних обов'язків орендаря є внесення орендної плати своєчасно і в повному обсязі.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті платежів за утримання майна у розмірі 6 115,96 грн., яка утворилась за листопад 2012 року, а тому позовна вимога в цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 900,89 грн. пені, та 343,94 3% річних за неналежне виконання вимог договору.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням зобов'язань, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів.

Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2. договору оренди сторони погодили, що у разі затримки внесення орендної плати, плати за утримання та інших платежів, орендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 900,89 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача, з яким погоджується суд.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Перевіривши розрахунки позивача, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 3% річних, що складає 343,94грн., обґрунтованими та такими, що підлягає задоволенню.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Форс Інжиніринг» (03035 м. Київ, вул. Сурікова, буд. 3, кор. 8-б, літера Г, ідентифікаційний код 38138190) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Дочірнього підприємства «Управління експлуатації будинків» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03150 м. Київ, вул. Горького, буд. 51, ідентифікаційний код 21582733) суму заборгованості у розмірі 6 115 (шість тисяч сто п'ятнадцять) грн. 96 коп., пеню у розмірі 900 (дев'ятсот) грн 89 коп., 3 % річних в розмірі 343 (триста сорок три) грн. 94 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.