Рішення

від 18.12.2013 по справі 912/1923/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 рокуСправа № 912/1923/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1923/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Владам-Юг"

до відповідача: Фермерського господарства "Золота бджола - Кіровоград"

про стягнення 21 779,67 грн,

представники сторін:

від позивача - Дудін Є.О. , довіреність № б/н від 01.12.13 ;

від відповідача - участі не брали.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Владам-Юг" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фермерського господарства "Золота бджола - Кіровоград" заборгованість за поставлений товар в сумі 20535,72 грн, три відсотка річних в сумі 1 243,95 грн відповідно до договорів поставки № Вла-00103 від 31.03.2011 та № Вла-00121.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав письмові пояснення щодо позовних вимог і документи на підтвердження своїх доводів.

Відповідач участі свого представника в засідання суду 18.12.2013 не забезпечив, витребуваних судом документів не подав. Водночас господарський суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвала суду від 25.11.2013) № 00903172.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/1923/13 в судовому засіданні 18.12.2013 за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами укладено договори поставки № Вла-00103 від 31.03.2011 (далі - Договір І) та № Вла-00121 від 14.04.2011 (далі - Договір ІІ) за умовами яких постачальник поставляє окремими партіями, а покупець приймає і сплачує на умовах, викладених в договорах наступний товар: насіння овочевих культур (п. 1.1).

Пунктом 3.1 Договору І передбачено, що розрахунки за товар здійснюються наступним чином: 3119,90 грн, тобто 70% від суми, становить передоплата та 1336,00 грн, тобто 30% від суми - відстрочка до 25.08.2011.

Відповідно до п. 3.1 Договору ІІ розрахунок здійснюється наступним чином : 29010,45 грн - відстрочка до 25.04.2011 року, 36684,75 грн - відстрочка до 25.08.2011 року,

Дані Договори відповідно до п. 11.1, вступає в законну сили з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2011. Якщо до закінчення строку договору жодна із сторін не заявить про своє бажання його припинити, дія договору автоматично пролонгується на один рік.

Договори підписано та скріплено печатками сторін.

Матеріалами справи підтверджено належне виконання позивачем умов Договору.

Постачальником поставлено покупцеві товар за Договором І на суму 4455,00 грн, що засвідчено видатковими накладними: РН-0001222 від 01.04.2011.

Відповідно до умов Договору І остаточний розрахунок в сумі 1336,50 грн відповідач мав здійснити не пізніше 25.08.2011.

На виконання умов Договору ІІ постачальником поставлено покупцеві товар на загальну суму 65198,40 грн, що засвідчено видатковими накладними:РН-0001437 від 14.04.2011 на суму 45031,20 грн; РН-0001583 від 13.05.2011 на суму 20167,20 грн.

За вказаний товар, враховуючи п. 3.1 Договору ІІ відповідач мав остаточно розрахуватися до 25.08.2011.

Проте, відповідачем у справі зобов'язання по Договорам в частині оплати отриманого товару належним чином не виконано.

Як вказує позивач у зв'язку з існуванням у відповідача передоплати в сумі 4446,98 грн, яка утворилась на підставі раніше існуючих між сторонами договірних відносинах та яка підтверджується наданими до матеріалів справи позивачем копіями видаткових накладних і банківських виписок, заборгованість відповідача за Договорами І і ІІ станом на день звернення до суду вкладає 20535,72 грн (1336,50 +23646,70 - 4446,98).

Факт існування вказаної заборгованості підтверджується, також складеним та підписаним сторонами актом звірки взаєморозрахунків станом на 19.06.2013 (а.с 13).

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача була направлена вимога № 302 від 10.10.2013, яка отримана відповідачем 26.10.2013, про що свідчить підпис голови ФГ "Золота бджола - Кіровоград" на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с 17).

Проте, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З урахуванням вказаних обставин, а також тої обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні про стягнення суми боргу в розмірі 20535,72 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за прострочку виконання зобов'язань за договорами три відсотків річних в сумі 1243,95 грн за період з 25.08.2011 по 02.09.2013.

У відповідності до вимог статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України відсотки річних та інфляційні втрати можуть нараховуватись кредитором до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання боржником.

Суд враховує, що вимога кредитора про сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору

Враховуючи наведені вище правові норми, правомірність визначення позивачем періоду для нарахування 3 % річних, господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 3% річних в сумі 1243,95 грн заявлені правомірно і підлягають задоволенню.

Відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності

Згідно статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу , господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивачем у справі дотримано зазначені вище процесуальні вимоги, відтак позовні вимоги господарським судом задовольняються в повному обсязі.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та норм Закону України "Про судовий збір" судові витрати на судовий збір покладаються на відповідача повністю.

На підставі вказаного та керуючись ст.ст. 33,34,44,49, 82-85 , 116, 117 ГПК України, Законом України "Про судовий збір" господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фермерського господарства "Золота бджола - Кіровоград" (52210, Кіровоградська обл., с. Грузьке, вул. Сабліна, 73, ідентифікаційний код 33083618) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Владам-Юг" (54029, м. Миколаїв, вул. Рюміна, 16, ідентифікаційний номер 24790656) заборгованість за поставлений товар в сумі 20535,72 грн, три відсотка річних в сумі 1 243,95 грн., а також судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Повне рішення складено 23.12.2013.

Суддя Т. В. Макаренко