Рішення

від 19.12.2013 по справі 909/1214/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 р. Справа № 909/1214/13 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С. М., при секретарі судового засідання Савчин Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор",

вул.Кременецька, 38, м.Луцьк, Волинська область, 43010;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рогатинська

нафтобаза", вул. Стуса,10,м.Рогатин, Рогатинський район,

Івано-Франківська область,77000;

про: стягнення заборгованості в сумі 71 522,07грн., з яких: 50 000,00грн. - основний борг,

3 827,54грн. - пеня, 12 500,00грн. - штраф, 5 194,53грн. - річних.

Представники сторін:

від позивача: не з"явилися;

від відповідача: не з"явилися.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТзОВ "Золотий екватор", звернувся до господарського суду Івано-Франківської області з позовом, в якому просить суд, стягнути з відповідача - ТзОВ "Торговий дім "Рогатинська нафтобаза" заборгованість в сумі 71 522,07грн., з яких: 50 000,00грн. - основний борг, 3 827,54грн. - пеня, 12 500,00грн. - штраф, 5 194,53грн. - 19% річних.

Представник позивача, в судовому засіданні 21.11.13р., подав клопотання вх№18263/13, в якому зазначив, що станом на 21.11.13р., відповідачем повністю оплачено заборгованість за поставлений товар в сумі 50 000,00грн., у зв"язку з чим, позивач просить суд, припинити провадження у справі в частині стягнення основного боргу та стягнути з відповідача 3 827,54грн. - пені, 12 500,00грн. - штрафу, 5 194,53грн. - річних.

Представник позивача, в судове засідання 19.12.13р. не з"явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений ухвалою суду від 05.12.13р. Позовні вимоги, позивач виклав у позовній заяві, вказуючи при цьому на:

- укладення між сторонами Генерального договору поставки нафтопродуктів №Н05102 від 08.04.13р., згідно умов якого, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача по видатковій накладній №5042 від 16.07.13р., товар (дизельне паливо) на загальну суму 213 304,46грн.;

- неналежне виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 50 000,00грн. (163 304,46грн. відповідачем сплачено);

- звернення до відповідача з вимогою №44 від 02.10.13р., про погашення заборгованості, яка залишилась без належного реагування з боку відповідача;

- п. п. 6.2.1, 6.2.2. Договору, на підставі якого, відповідачу нараховано 3 827,54грн. - пені, 12 500,00грн. - штрафу;

- п. 6.2.3. Договору та приписи ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, згідно яких, позивачу нараховано 5 194,53грн. - 19% річних;

- приписи ст.ст. 625, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Представник відповідача в судові засідання жодного разу не з"явився, про причини неявки суду не повідомив. Будь-яких заперечень в спростування заявлених позовних вимог, відповідач суду не подав. Ухвали суду від 24.10.13р., 05.11.12р., 21.11.13р., 05.12.13р., з відомостями про дату, час та місце розгляду справи, направлені відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві та свідоцтві про ДРЮО Серія АОО №669825 (вул. Стуса, 10, м.Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область,77000), повернулась на адресу суду підприємством зв"язку з відмітками "організація не працює ", "адресат відсутній".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

За таких обставин, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, враховуючи той факт, що позивач та відповідач, відповідно до законодавства, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представників сторін за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню.

Між ТзОВ "Золотий екватор" (Продавець/позивач) та ТзОВ "Торговий дім "Рогатинська нафтобаза" (Покупець/відповідач) укладено Генеральний договір поставки нафтопродуктів № Н05102 від 08.04.13р.

Згідно п. п. 1.1., 1.2., 2.2. Договору, Продавець зобов"язується поставити та передати у власність Покупця нафтопродукти в кількості та асортименті, що передбачені в Додатках до даного Договору, а Покупець зобов"язується прийняти товар від Продавця та оплатити його загальну вартість на умовах даного Договору. Одиниця виміру кількості товару, об"єми та строки поставок кожної партії товару, визначається сторонами в Додатках, що є невід"ємними частинами даного Договору.

Додатком №12 від 15.07.13р. до Договору, визначено асортимент товару - дизельне паливо, кількість - 24 631л., ціна з ПДВ - 8,66грн., загальна сума - 213 304,46грн. Продавець зобов"язується поставити товар в термін до 16.07.13р. Вантажоодержувач даної партії товару - ТзОВ "Торговий дім "Рогатинська нафтобаза". Розрахунки за дану партію товару Покупець здійснює у безготівковій формі протягом 6 банківських днів з моменту поставки товару.

Дослідженням матеріалів справи, судом встановлено, що на виконання умов договірних відносин, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача по видатковій накладній №5042 від 16.07.13р., товар (дизельне паливо) на загальну суму 213 304,46грн.

При цьому, підписання відповідачем, без жодних зауважень, видаткової накладної (а.с. 20), яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідає вимогам ст. 9 цього Закону та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, фіксує факт здійснення господарської операції, в даному випадку, поставку товару Продавцем Покупцю та є підставою для виникнення у відповідача обов"язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Однак, відповідач неналежно виконав взяті на себе договірні зобов"язань, в частині здійснення розрахунків за отриманий товар. При цьому, судом встановлено, що відповідачем 30.08.13р., здійснено оплату товару в сумі 335 701,48грн. (банківська виписка від 02.09.13р., а.с.57), з яких: 163 304,46грн. - зараховано позивачем як часткова оплата поставленого товару по видатковій накладній №5042 від 16.07.13р., а залишок коштів зараховано позивачем як оплата попередніх поставок. Станом на дату подання позову (14.10.13р.), заборгованість відповідача перед позивачем, по видатковій накладній №5042 від 16.07.13р., складає 50 000,00грн.

Наявність заборгованості за поставлений позивачем товар, обумовлений Договором в сумі 50 000,00грн., визначено самим відповідачем у підписаному сторонами акті звірки розрахунків за період з 01.07.13р. по 26.09.13р. (а.с. 21).

Позивач звертався до відповідача з вимогою №44 від 02.10.13р., про погашення заборгованості (а.с.18-19). Однак, дана вимога залишилась без належного реагування з боку відповідача.

Позивачем доведено перед судом, факт наявності у відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 50 000,00грн.

Разом з тим, як вбачається з поданого позивачем клопотання вх№18263/13 від 21.11.13р., відповідачем, станом на 21.11.13р., повністю оплачено заборгованість за поставлений товар в сумі 50 000,00грн.

Враховуючи вище наведене, наявність в матеріалах справи листа відповідача №25 від 28.10.13р. (а.с.60), з проханням зарахувати кошти в сумі 2 320,97грн., сплачені по Договору №С05132 від 01.04.11р., як оплату товару за Договором №Н05102 від 08.04.13р., накладної на повернення товару №118 від 06.11.13р. на суму 21 225,66грн. (а.с. 58), банківської виписки від 12.11.13р., на суму 26 400,46грн. (а.с.59), в т.ч. 52,91грн. - комісія банку (зараховано позивачем як коригування боргу), якими підтверджено сплату відповідачем основного боргу в сумі 50 000,00грн., суд прийшов до висновку, про припинення існування між сторонами предмету спору, що в свою чергу, в силу п. 1 1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України (господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору) є підставою для припинення провадження у справі в цій частині.

Генеральний договір поставки нафтопродуктів № Н05102 від 08.04.13р., укладений між сторонами в межах чинного законодавства України - є правомірним, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом та він не визнаний судом недійсним (ст.204 Цивільного кодексу України).

В силу ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України).

В силу положень ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Як вказує ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Нормою ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

Пунктами 6.2.1, 6.2.2. Договору, встановлено, що за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов даного Договору Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. А у випадку якщо термін прострочення Покупцем проведення взаєморозрахунків перевищує 15 календарних днів, Покупець зобов"язаний сплатити штраф у розмірі 25 % від суми заборгованості, протягом 5 робочих днів із дня одержання письмової вимоги Продавця.

Враховуючи вище зазначену правову норму та п.5.2. Договору, позивачем нараховано відповідачу 3 827,54грн. - пені, 12 500,00грн. - штрафу (розрахунок а.с.19). При цьому, матеріали справи містять письмову вимогу №44 від 02.10.13р., адресовану відповідачу, про оплату боргу та штрафних санкцій (а. с. 18-19).

Судом здійснено перевірку правильності нарахування позивачем пені за період вказаний позивачем у розрахунку. Згідно перерахунку, здійсненого судом за допомогою інформаційно - пошукової системи "Законодавство", стягненню підлягає пеня в розмірі 3 659,33грн., оскільки, розбіжність в сумі нарахованої пені, виникла внаслідок методологічної помилки позивача при здійсненні розрахунку. При цьому, розрахунок штрафу (50 000, 00грн. х 25% = 12 500,00грн. ) визнається судом арифметично вірним.

Крім того, ч. 3 ст. 692 ЦК України встановлено, що у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 536 ЦК України).

Пунктом 6.2.3. Договору встановлено, що за несвоєчасне проведення розрахунків у відповідності до умов Договору Продавець має право стягнути з Покупця проценти за користування чужими коштами в розмірі 19% річних від неоплаченої вартості товару. Проценти підлягають сплаті за весь період прострочення Покупцем зобов"язання.

На підставі п. 6.2.3. Договору, позивачем нараховано відповідачу 5 194,53грн. - 19% річних (розрахунок а.с.19).

Суд, здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем процентів за користування чужими грошовими коштами, встановив, що стягненню підлягають останні у розмірі 5 194,00грн.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, на основі вище вказаного, обґрунтованими є позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 659,33грн. - пені, 12 500,00грн. - штрафу, 5 194,00грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 19% річних та наявність підстав для задоволення позову в цій частині. В частині стягнення 168, 21грн. - пені, 0,53грн.- процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 19% річних - відмовити. В частині стягнення основного боргу в сумі 50 000,00грн. - провадження у справі припинити.

Враховуючи приписи ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст. 204, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 612, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов ТзОВ "Золотий екватор" до відповідача ТзОВ "Торговий дім "Рогатинська нафтобаза" про стягнення заборгованості в сумі 71 522,07грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рогатинська нафтобаза", вул. Стуса, 10, м.Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область,77000 (ідентифікаційний код 32632029) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Золотий екватор", вул.Кременецька, 38, м.Луцьк, Волинська область, 43010 (ідентифікаційний код 37425075) 3 659,33грн. (три тисячі шістсот п"ятдесят дев"ять грн. 33 коп.) - пені, 12 500,00грн. (дванадцять тисяч п"ятсот грн. 00коп.) - штрафу, 5 194,00грн. (п"ять тисяч сто дев"яносто чотири грн. 00коп.) - процентів за користування чужими грошовими коштами, 1 716, 37грн. (одну тисячу сімсот шістнадцять грн. 37коп.) - судового збору.

Видати наказ.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рогатинська нафтобаза", вул. Стуса, 10, м.Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область,77000 (ідентифікаційний код 32632029) 168, 21грн. - пені, 0,53грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами - відмовити.

В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Рогатинська нафтобаза", вул. Стуса, 10, м.Рогатин, Рогатинський район, Івано-Франківська область,77000 (ідентифікаційний код 32632029) заборгованості в сумі 50 000,00грн. - провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення складено 23.12.2013р.

Суддя С.Кобецька