Рішення

від 04.12.2013 по справі 919/1155/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року справа № 919/1155/13 Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011)

до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма" "Надел"

(вул. Ів. Голубця, буд. 3, кв. 15, м. Севастополь, 99003)

про стягнення 15 626,58 грн,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача - не з'явився,

від відповідача - не з'явився,

Суть спору:

Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма" "Надел" про стягнення 15 626,58 грн неустойки.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що, оскільки відповідач безпідставно користувався майном після розірвання договору оренди за рішенням суду, останній повинен сплатити неустойку за час користування майном.

Ухвалою суду від 09.10.2013 прийнято позовну заяву до розгляду і порушено провадження у справі № 919/1155/13. Справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 04.11.2013.

Ухвалою суду від 04.11.2013 розгляд справи був відкладений на 04.12.2013.

Позивач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, однак до розгляду справи у судовому засіданні надав через канцелярію суду клопотання від 04.12.2013 про долучення додаткових документів до матеріалів справи, до якого додав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог.

Також до цього клопотання представник позивача додав письмові пояснення від 04.12.2013, в яких вказав на те, що позивачем у позовній заяві помилково вказано дату акта приймання-передачі повернення орендованого майна від 23.06.2013, у зв'язку з чим просив суд вважати вірною дату вказаного акта від 23.07.2013.

Відповідач явку уповноваженого представника у засідання суду 04.12.2013 вдруге не забезпечив, вимоги ухвал суду від 09.10.2013 та 04.11.2013 не виконав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином - рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Зі змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін - це їх право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (підпункт 3.9.2 підпункту 3.9 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи те, що матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини сторін, суд визнав можливим розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними у справі матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані позивачем докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.08.2002 між сторонами у даній справі був укладений договір оренди нерухомого майна № 193-02 (далі - договір).

Цей договір діє з моменту підписання договору до 04.07.2005.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору, зміненого протоколом від 15.11.2006 узгодження змін до договору оренди № 193-02 від 01.08.2002, з метою ефективного використання комунального майна і досягнення найвищих результатів господарської діяльності орендодавець (позивач) передав, а орендар (відповідач) прийняв в оренду нерухоме майно - вбудовані підвальні приміщення п'ятиповерхової жилої будівлі, загальною площею 181,83 кв.м, розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Толстого, 20, яке перебуває на балансі РЕП-1 (далі - об'єкт оренди), вартість якого складає, згідно зі звітом про експертну оцінку від 30.09.2006 - 180 153,00 грн.

Звіт про експертну оцінку є невід'ємною частиною цього договору (додаток № 1).

Пунктом 1.2 договору, з урахуванням протоколу від 15.11.2006 узгодження змін до договору оренди № 193-02 від 01.08.2002, передбачалось, що орендоване майно буде використовуватись під магазин з підакцизною групою, відділ "Кафетерій" з підакцизною групою, допоміжних приміщень, прокат більярдних столів.

У пункті 2.1 договору передбачалось, що передача майна в оренду не тягне за собою передачі орендатору права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається міська Рада, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Згідно з пунктом 2.4 договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акта приймання-передачі об'єкта оренди.

Орендодавець зобов'язувався передати об'єкт оренди орендарю на умовах розділу 2 цього договору (пункт 4.1 договору).

Факт передачі відповідачеві вищевказаного майна в оренду підтверджується відповідним актом приймання-передачі орендованого майна від 01.08.2002, належно завірена копія якого наявна у матеріалах справи (арк. справи 10).

Пунктом 3.1 договору, зміненим протоколом від 15.11.2006 узгодження змін до договору оренди № 193-02 від 01.08.2002, передбачено, що розмір орендної плати визначається відповідно до Методики, затвердженої рішенням сесії міської Ради № 344 від 13.11.2002, та складає 10 823,26 грн на рік.

Орендна плата складає 925,39 грн та перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця (пункт 3.2 договору, з урахуванням протоколу від 15.11.2006 узгодження змін до договору оренди № 193-02 від 01.08.2002).

Відповідно до пункту 3.3 договору сума орендної плати підлягає щомісячному коригуванню орендарем при внесенні чергового платежу згідно з індексом інфляції, визначеним Мінстатом України.

Пунктом 7.1 договору в редакції протоколу від 05.10.2005 узгодження змін до договору оренди № 193-02 від 01.08.2002 встановлено, що цей договір діє з моменту підписання договору до 04.07.2008. Тобто строк дії договору було продовжено ще на 3 роки.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 19.12.2008 у справі № 5020-11/472, яке набрало законної сили, встановлено, що договір № 193-02 від 01.08.2002 оренди нерухомого майна - вбудованих приміщень площею 181,83 кв.м, розташованих у підвалі будинку № 20 по вул. Толстого у м. Севастополі на час розгляду справи є продовженим (поновленим) на той же самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, тобто до 04.07.2011.

Повернення орендарем орендованого майна здійснюється протягом одного тижня після закінчення договору. Майно повинно бути повернуто в справному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу (пункт 2.5 договору).

Згідно з пунктом 4.12 договору орендар зобов'язувався повернути орендоване майно у разі припинення дії даного договору у належному стані з урахуванням його зносу.

Дія договору оренди припиняється, зокрема, за рішенням арбітражного суду (пункт 7.5 договору).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.12.2012, яке набрало законної сили 04.01.2013, у справі № 5020-1191/2012 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма" "Надел" про стягнення 14 633,90 грн, розірвання договору оренди нерухомого майна та зобов'язання звільнити і передати орендоване майно, позовні вимоги задоволені повністю.

Вказаним рішенням, зокрема, розірвано договір оренди нерухомого майна № 193-02 від 01.08.2002, укладений між сторонами у даній справі , а також зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма" "Надел" протягом семи календарних днів після набрання рішенням законної сили звільнити вбудоване приміщення (окремо стояча будівля) загальною площею 181,83 кв.м., що знаходиться у підвалі та розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Толстого, 20 та передати його Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради за актом приймання-передачі.

Проте у строк, встановлений вказаним рішенням суду, відповідач орендоване майно не повернув та впродовж тривалого часу жодних дій щодо повернення орендованого майна не вчиняв.

Повернення вищевказаного майна підтверджується відповідним актом приймання-передачі орендованого майна від 23.07.2013, належно завірена копія якого наявна у матеріалах справи (арк. справи 19).

Отже, відповідач безпідставно користувався вищезазначеним майном у період з 12.01.2013 по 22.07.2013, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу неустойки у розмірі 15 626,58 грн за користування цим майном та причиною звернення із відповідним позовом до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина перша статті 175 Господарського кодексу України).

Крім того, правові засади організаційних відносин, пов'язаних з передачею в оренду майна, яке перебуває у комунальній власності, та майнових відносин між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання даного майна, визначені Законом України "Про оренду державного та комунального майна" вiд 10.04.1992 № 2269-XII (у редакції чинній на час вчинення правовідносин).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджуються стаття 283 Господарського кодексу України та стаття 759 Цивільного кодексу України згідно з якими за договором найму (оренди) одна сторона (орендодавець/наймодавець) передає другій стороні (орендареві/наймачеві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 20 Господарського кодексу України передбачено, що захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Згідно зі статтею 610 та частиною першою статті 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 785 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідно до частини першої статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2.5 вищевказаного договору передбачений порядок повернення орендованого майна. Майно повинно бути повернуто в справному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.

Як зазначалося вище, відповідач безпідставно користувався вказаним майном у період з 12.01.2013 по 22.07.2013, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу неустойки у розмірі 15 626,58 грн, з урахуванням (за даними позивача) часткової сплати відповідачем за період з 12.01.2013 по 22.07.2013 - 6 428,94 грн.

Жодних доказів, в обґрунтування своїх заперечень проти позову, відповідачем суду надано не було.

Відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано 15 626,58 грн неустойки.

Перевіривши розрахунок неустойки, зроблений позивачем, суд дійшов висновку, що він є невірним, оскільки при здійсненні цього розрахунку позивачем були допущені арифметичні помилки, у зв'язку з чим судом було проведено власний розрахунок, відповідно до якого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15 625,72 грн неустойки.

Тому в частині стягнення з відповідача неустойки у розмірі 0,86 грн повинно бути відмовлено.

Контррозрахунку на розрахунок позивача щодо суми неустойки відповідачем суду надано не було.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма" "Надел" (вул. Ів. Голубця, буд. 3, кв. 15, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 16330828) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044 на п/р місцевого бюджету міста Севастополя № 33213870700001 у ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) 15 625,72 грн неустойки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма" "Надел" (вул. Ів. Голубця, буд. 3, кв. 15, м. Севастополь, 99003, ідентифікаційний код 16330828) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 25750044, п/р 37188003000416 в ГУ ДКСУ у місті Севастополі, МФО 824509, код в ЄДРПОУ 25750044, отримувач: ФКМ СМР) 1 720,41 грн. судового збору.

4. В іншій частині в позові відмовити.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2013.

Суддя С.М. Альошина