Рішення

від 19.12.2013 по справі 910/21055/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21055/13 19.12.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/21055/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ТІКИЧ»;

до товариство з обмеженою відповідальністю «Управляюча

компанія «Метрополія»;

про стягнення 100 000,00 грн.

Представники сторін:

від позивача: Третьякова Л.М., довіреність № 23 від 01.10.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ТІКИЧ» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (надалі - відповідач) про стягнення 100 000,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 08/б-01 від 19.08.2013р. у визначений строк не надав передплачені позивачем у сумі 100 000,00 грн. послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2013р. порушено провадження у справі № 910/21055/13 та призначено її розгляд на 05.12.2013р.

Ухвалою від 05.12.2013р. суд відклав розгляд справи на 19.12.2013р. за клопотанням відповідача.

Присутнім у судовому засіданні 19.12.2013р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте через загальний відділ господарського суду від останнього надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю забезпечити в судове засідання явку повноважного представника товариства, у зв'язку з перебуванням останнього у відпустці.

Представник позивача заперечив щодо відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що відповідач навмисно затягує розгляд справи.

Судом відхилено клопотання відповідача про відкладення розгляду справи з наступних підстав.

У відповідності до п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського сулу України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів, у розумінні ст. 34 ГПК України, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання 19.12.2013р.

Крім того, статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.2011р., у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Незважаючи на те, що представник відповідача в судове засідання не з'явився і не скористався правами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а неявка вказаного учаснику судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

19.08.2013р. між позивачем (за договором - замовник) та відповідачем (за договором - виконавець) було укладено договір № 08/б-01, у відповідності з п.1.1. якого відповідач зобов'язується надати послуги щодо розрахунків мережі 10кв та зміни точки приєднання трансформаторної підстанції, що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, 8, 10, 12, 40, шляхом внесення відповідних змін в технічні умови ПАТ «Київобленерго», а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього договору.

Відповідно до п.2.1 договору, вартість послуг за цим договором склала 336 000,00 грн. з ПДВ.

Умовами п.2.2 договору встановлено, що протягом 2 банківських днів з моменту підписання цього договору, позивач здійснює авансовий платіж у розмірі 50% від вартості послуг за цим договором, що становить 168 000,00 грн. з ПДВ.

На виконання умов п.2.2 договору, позивач оплатив авансовий платіж у сумі 100 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 41 від 20.08.2013р., належним чином завірена копія якої містяться в матеріалах справи.

Строк надання послуг - 30 календарних днів з моменту отримання авансового платежу згідно з п.2.2 цього договору (п.1.2 договору).

Однак, відповідач у встановлені строки послуг не надав, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з листом вих. № 16/9 від 16.09.2013р. (який було отримано відповідачем 16.09.2013р. нарочно) про розірвання договору та повернення перерахованого авансу в сумі 100 000,00 грн.

В подальшому, 01.10.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено Угоду про розірвання договору № 08/б-01 від 19.08.2013р., відповідно до умов якої, у зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань та неможливістю виконання робіт, передбачених п.1.2 договору, сторони дійшли згоди про розірвання договору № 08/б-01 від 19.08.2013р. Також, в умовах даної угоди сторони встановили зобов'язання відповідача щодо повернення сплаченого позивачем авансу в сумі 100 000,00 грн. у триденний строк з моменту підписання цієї угоди.

Однак, відповідач в порушення умов договору та угоди про розірвання договору, станом на час розгляду справи в суді, не перерахував на користь позивача 100 000,00 грн.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить 100 000,00 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 907 Цивільного кодексу України встановлено, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору в господарському суді відповідачем не заперечений факт неповернення передплачених позивачем грошових коштів у сумі 100 000,00 грн., та не надано доказів перерахування позивачу грошових коштів у сумі 100 000,00 грн., відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача передплачених грошових коштів у розмірі 100 000,00 грн. підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія «Метрополія» (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75; код ЄДРПОУ 38567668) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТІКИЧ» (юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Щорса, 27; фактична адреса: 01004, м. Київ, вул. Горького, 20-б, оф. 21; код ЄДРПОУ 32309874) грошові кошти у сумі 100 000 грн. 00 коп. та 2000 грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.12.2013р.

Суддя А.І. Привалов