Постанова

від 20.11.2013 по справі 826/14264/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 листопада 2013 року 11:29 № 826/14264/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., при секретарі судового засідання Білоус А.С., за участю представників: позивача - Цірат Г.В., відповідача - Кешелєвої А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН» доМіжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000273720 від 29.08.2013 року, - На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 20 листопада 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 вересня 2013 року до Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН» (далі - ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН», позивач) з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі - Міжрегіональне ГУ Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування ВП, відповідач) № 0000273720 від 29.08.2013 року.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем під час проведення перевірки протиправно зроблено висновки щодо зменшення суми бюджетного відшкодування за грудень 2010 року, січень, лютий, березень та вересень 2011 року та про порушення позивачем вимог пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 186, оскільки останні не відповідають обставинам справи та наявним доказам. Зокрема, позивач зазначає, що укладені господарські договори з суб'єктами господарювання: ПП «Югтрансагро», ТОВ «Ценфінторг-Юг», ТОВ «Агромарин-М», ПП «Влада Плюс», ТОВ «Шер-К» відповідають вимогам чинного законодавства. Податкові накладні, сформовані на підставі укладених договорів, відповідають вимогам п. 201.1 та п. 201.8 Податкового кодексу України. А, в акті, відповідач не висуває жодних претензій щодо податкових накладних, наданих йому на перевірку.

Окрім того, позивач зазначає, що всі здійсненні позивачем дії щодо віднесення сум сплачених в ціні товару податку на додану вартість до податкового кредиту та коригування податкових зобов'язань з податку на додану вартість були здійснені правомірно та повністю відповідали закону, а тому у відповідача не було підстав для коригування податкових зобов'язань з ПДВ та заявленого ПДВ до відшкодування в сумі 2 949 623, 00 грн. та нарахування штрафної санкції в сумі 57 080, 30 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі та у відповідності до норм податкового законодавства, а тому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН» (ідентифікаційний код юридичної особи 30577181) зареєстровано 03 листопада 1999 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 455282). Вказане товариство розташоване за адресою: 01054, м. Київ, вулиця Тургенєвська, будинок 15.

ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН» взято на податковий облік в органах державної податкової служби 25 листопада 1999 року за № 11936, на час перевірки товариство перебувало на обліку в Міжрегіональному ГУ Міндоходів - Центральному офісі з обслуговування ВП.

Згідно з Свідоцтвом № 100327491 (форма № 2-ПДВ) від 11 березня 2011 року ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН» є платником податку на додану вартість з 15 грудня 1999 року (індивідуальний податковий номер 305771826598).

Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування ВП проведена документальна позапланова невиїзна перевірка правомірності нарахування ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН» (код ЄДРПОУ 30577181) від'ємного значення між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ в наступних звітних податкових періодах: за грудень 2010 та січень, лютий, березень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2011 року, за результатами якої складено акт № 939/40-50/37-20/30577181 від 09.08.2013 року.

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення наступних вимог:

- пп.7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6. п.7.2., пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, - п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІV, із змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми податкового кредиту в розмірі 1 677 779, 00 грн., а саме по періодах: листопад 2010 року у сумі 228 274, 00 грн., грудень 2010 року у сумі 15 987, 00 грн., січень 2011 року у сумі 287 047, 00 грн., лютий 2011 року у сумі 1 106 630, 00 грн., березень 2011 року у сумі 39 819, 00 грн., серпень 2011 року у сумі 22, 00 грн.;

- п.1.8 ст. 1, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, - п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІV, із змінами та доповненнями, пп. 14.1.18 п.14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІV, із змінами та доповненнями, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на загальну суму ПДВ в розмірі 4 372 895, 00 грн., а саме по періодах: грудень 2010 року у сумі 229 738, 00 грн., січень 2011 року у сумі 15 987, 00 грн., лютий 2011 року у сумі 287 047, 00 грн., березень 2011 року у сумі 2 949 623, 00 грн., вересень 2011 року у сумі 890 227, 00грн., грудень 2011 року у сумі 273, 00 грн.

29 серпня 2013 року Міжрегіональним ГУ Міндоходів - Центральним офісом з обслуговування ВП, на підставі Акта перевірки 939/40-50/37-20/30577181 від 09.08.2013 року, прийнято податкове повідомлення-рішення форми «В1» № 0000273720, яким згідно з п. 54.3 ст. 54 та п. 58.1 ст. 58, п. 78.1.8 ст.78, розділом ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІV, за порушення вимог п. 1.8 ст. 1, пп. 3.1.1 п. 3.1. ст. 3, п. 4.1 ст. 4, пп.7.2.3, пп. 7.2.4, пп. 7.2.6. п.7.2., пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.5.1 п.7.5 ст. 7, пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, п.198.3, п.198.6 ст. 198, пп. 14.1.18 п.14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІV, із змінами та доповненнями, зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в розрахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) податку на додану вартість в наступних періодах: грудень 2010 року у сумі 228 274, 00 грн., січень 2011 року у сумі 15 987, 00 грн., лютий 2011 року у сумі 287 047, 00 грн., березень 2011 року у сумі 2 949 623, 00 грн., вересень 2011 року у сумі 22, 00 грн.

Незгода з вказаним податковим повідомленням-рішенням відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закон № 168/97-ВР), Податковим кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до визначення частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР (який діяв на момент вчинення правочинів до 01.01.2011 року) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Приписами пункту 1.8 статті 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Водночас, відповідно до пункту 1.1 статті 1 ПК України (який набрав чинності з 01.01.2011 року) визначено, що податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. 200.17 ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що в періоді, що перевірявся, контролюючим органом встановлено взаємовідносини між позивачем та ПП «Югтрансагро» по купівлі сої, виробництва України, врожаю 2010 року.

Відповідачу з ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області надійшов акт № 93/15-2/36580289 від 22.12.2011 «Про результати проведення зустрічної звірки ПП «Югтрансагро» щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.09.2009 по 01.03.2011 року, їх реальності та повноти відображення в обліку». Відповідно до вказаного акту ПП «Югтрансагро» було постачальником ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН».

У періоді, за який проводилась звірка, відповідальними за фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання були: директор - ОСОБА_12 (НОМЕР_2); головний бухгалтер - Стеценко Ірина Миколаївна (НОМЕР_3).

Згідно податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб за березень 2011 року кількість працюючих на підприємстві у 2011 року складала 1 особа.

З акту вбачається, що ОСОБА_12 створив на території м. Херсона злочинну групу з метою отримання незаконного доходу від зайняття фіктивним підприємництвом, у зв'язку із чим 15 березня 2011 року на підставі зібраних ГВПМ ДПІ у м. Херсоні матеріалів, СВПМ ДПА у Херсонській області порушено кримінальну справу за № 330302-11 за фактом фіктивного підприємництва при створені ПП «Югтрансагро» та відносно вказаної особи за ч. 3 ст. 17, ч. 2 ст. 205, ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України.

Вказане свідчить, що економічним результатом документального оформлення взаємовідносин між ПП «Югтрансагро» та підприємствами-вигонабувачами стало безпідставне завищення податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток.

Враховуючи викладене вище, податковим органом зроблено висновок про відсутність факту реального здійснення господарських операцій ПП «Югтрансагро» з контрагентами-підприємствами, в тому числі і з ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН».

Позивач у період, що перевірявся мав також господарські відносини з ТОВ «Ценфинторг-Юг» по купівлі сої, виробництва України, врожаю 2010 року.

Згідно наданого ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва акту від 10.05.2011 року № 576/23-300/35989010 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ценфинторг-Юг» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період січень 2011 року» податковим органом встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ценфинторг-Юг», неможливість фактичного здійснення господарських операцій, відсутність майна та інших матеріальних ресурсів економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, здійснення операцій з товаром, який не придбавався, відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності в разі відсутності управлінського та технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів.

Враховуючи вище наведене, суд погоджується з висновками податкового органу, що правочини, здійснені ТОВ «Ценфинторг-Юг» з контрагентами-постачальниками в тому числі і з позивачем є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Також, ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва складено акт №502/23-300/37104044 від 22.04.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Агромарин-М», з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків-контрагентами за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року», з яким відповідно до матеріалів справи позивач мав господарські взаємовідносини у 2011 році щодо купівлі сої, виробництва України, врожаю 2010 року.

З нього вбачається, що вказане товариство своїх офісних та виробничих приміщень - не має.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Агромарин - М» не мало необхідних умов для виконання такого постачання або здійснення господарської діяльності, про що свідчить відсутність технічного персоналу, основних фондів, складських приміщень і транспортних засобів.

Водночас, з наданої ВПМ ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва службової записки встановлено, що за результатами проведеного аналізу податкової звітності з податку на додану вартість за січень 2011 року з використанням системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ТОВ «Агромарин - М» в своїй податкові звітності з ПДВ відображає факти придбання товарів, робіт (послуг) по ланцюгам постачання від підприємства ТОВ «Примторг». Втім, в результаті проведення заходів не було встановлено фактичного руху товарів на адресу ТОВ «Агромарин - М», оскільки згідно наявної інформації ТОВ «Примторг» не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, тощо) для здійснення господарських відносин з купівлі-продажу будь-якого товару у обсягах, що задекларовані, не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також використовують у своїй діяльності підприємства, що є вірогідними «податковими ямами» та не виконують податкових зобов'язань перед бюджетом.

Враховуючи викладене вище податковим органом зроблено висновок, що взаємовідносини між ТОВ «Агромарин - М» та його контрагентами - покупцями не спричиняють реального настання правових наслідків, а фінансово-господарська діяльність ТОВ «Агромарин - М» здійснюється поза межами правового поля.

Відповідно до акту ДПІ у м. Херсоні №4573/23-4/31653619 від 30.12.11 року «Про результати планової виїзної перевірки ПП «Влада Плюс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.10 по 30.09.11, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.10 по 30.09.11» податковим органом встановлено порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість та збільшення від'ємного значення між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту по рядку 19, що зараховується до рядку 22 наступного податкового періоду. Окрім цього, вказаним актом встановлено порушення ПП «Влада Плюс» вимог ч. 1, ч. 5 ст. 203, ч. 1 та ч. 2 ст. 215, ст. 626, ч. 1 ст. 628, ст. 629, ст. 655, ст. 656, ст. 658, ст. 662, ч. 2 ст. 689, ч. 2 ст. 712 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків ПП «Влада Плюс» з постачальниками від ТОВ «Вєлєна В», ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Вальма Юга, ТОВ «Ділкорн», ПП «Нісан - 09», ТОВ «Трейдкомерц», ПП «Югтрансагро», ТОВ «Альфа Агро Груп», ПП «Салют - С».

Враховуючи вищенаведене - усі операції з купівлі-продажу за участю від ТОВ «Вєлєна В», ПП «Фіто Сервіс Плюс», ТОВ «Вальма Юг», ТОВ «Ділкорн», ПП «Нісан - 09», ТОВ «Трейдкомерц», ПП «Югтрансагро», ТОВ «Альфа Агро Груп», ПП «Салют - С» з ПП «Влада Плюс» та його контрагентами, відображеними в акті перевірки, не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача».

Таким чином, по ланцюгу постачання від контрагентів постачальників до ПП «Влада Плюс» та в подальшому і до позивача встановлено відсутність фінансово-господарської діяльності, а вчинені правочини, не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 Цивільного Кодексу України).

Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач у періоді, що перевірявся мав господарські відносини з ТОВ «Шер К» щодо купівлі сої, виробництва України, врожаю 2010 року

ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва складено акт №871/23-100/33436701 від 18.03.2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Шер К» (код за ЄДРПОУ 33436701) з питань формування податкового кредиту та визначення податкових зобов'язань за січень 2011 року».

З акту вбачається, що перевіркою ТОВ «Шер К» не встановлено наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети) з придбання послуг по переробці продукції. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.

Таким чином, діяльність ТОВ «Шер К» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом-посередником, який не виконував своїх податкових зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене та з урахуванням того, що ТОВ «Шер К» не мало необхідних умов для виконання такого постачання або здійснення діяльності, податковим органом зроблено висновок про відсутність поставок товарів, надання послуг (виконання робі) контрагентами-постачальниками платнику податків ТОВ «Шер К» у лютому 2011 року, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків. Окрім цього, встановлено відсутність поставок ТОВ «Шер К» товарів (робіт, послуг) умовно придбаних у контрагентів-постачальників платникам податків - покупцям у лютому 2011 року та свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Як наслідок, правочини, здійснені ТОВ «Шер К» з ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН», в періоді, який перевірявся щодо купівлі позивачем сої, виробництва України, врожаю 2010 року є такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків та суперечать інтересам держави.

Суд також зазначає, що від ДПІ у Шевченківському у районі м. Києва ДПС на адресу відповідача надійшов акт № 588/22-30/30784035 від 15.06.2012 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «К.С.Д.-Київ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «ВІП Союз» (код 30784035) за серпень 2011 року .

Матеріалами перевірки встановлено, що на дату проведення перевірки ТОВ «К.С.Д.-Київ» не звітує, остання декларація з ПДВ подана до ДПІ у Шевченківському районі м. Києва за серпень 2011 року, станом на 20.05.2012 року згідного картки особового рахунку платника податків рахується недоїмка з податку на додану вартість в розмірі 1 345, 93 грн.

В ході проведення перевірки не встановлено факту отримання товарів (надання робіт, послуг) покупцем від продавця, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків. Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

За результатами перевірки відповідачем встановлено, що ТОВ «К.С.Д. - Київ» є постачальником ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН» за серпень 2011 року. Цей факт підтверджується даними реєстру отриманих податкових накладних за серпень 2011 року, який надавався як складова електронної податкової звітності з ПДВ за серпень.

Отже, ТОВ «К.С.Д.- Київ» безпідставно виписано податкові накладні на податкові зобов'язання з продажу товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців в т.ч. по ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН».

У зв'язку з вищевикладеним, у ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН» відсутній об'єкт оподаткування податком на додану вартість операцій з ТОВ «К.С.Д.-Київ» в розумінні ст.185 ПК України.

Також, виходячи з аналізу встановлених фактів, суд зазначає наступне.

Згідно п. 83.1 ст. 83 ПК України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 року за № 2657-XII визначено, що податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Джерела отримання податкової інформації, яка може бути використана Державною податковою службою для забезпечення її діяльності визначені ст. 72 ПК України.

Зокрема, відповідно до пп. 72.1.5 п. 72.1 ст. 72 ПК України податковою службою використовується інформація від підрозділів податкової служби та митних органів - за результатами податкового контролю.

Враховуючи викладене, використання податковим органом під час проведення перевірки та складання за її результатами висновку інформації викладеної в актах (довідках) перевірок (звірок) інших платників податків є правомірним, оскільки вони підтверджують або спростовують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється та отримані у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Таким чином, виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку про те, що протягом періоду, який перевірявся ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН» здійснювало операції, які свідчать про отримання податкової вигоди шляхом завищення податкового кредиту за рахунок залучення до схеми поставок товарів «сумнівних» контрагентів та отримання бюджетного відшкодування.

Разом з тим, судом надано оцінку долученим до адміністративного позову первинним документам, а саме: договорам, видатковим, податковим накладним та ТТН.

Проте, належним чином оформлені документи за вказаних обставин не дають підстав для формування витрат та нарахування податкового кредиту при наявності фактів, що ставлять під сумнів реальність наданих послуг.

Відповідно до п. 201.6 та п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Тобто, вона являється документом, який, відповідно до податкового законодавства, фіксує наявність певних юридичних фактів і надає платнику податку повноваження на вчинення певних дій (включення витрат на сплату ПДВ до податкового кредиту з правом наступного відшкодування).

Беручи до уваги викладене, суд зазначає, що податкова накладна по своїй суті є лише документом, який надає право платнику на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту, але не є безумовним доказом реальності здійснення господарських операцій.

Відповідно до правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеній в листі від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Про відсутність факту здійснення господарської операції може свідчити, зокрема, те, що результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала, тощо).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 21.01.2011 року, де суд підтримуючи позицію податкового органу вказав на неправомірність надання належної правової оцінки судами попередніх інстанцій факту непідписання первинних документів особою, що в них вказана.

Зазначена позиція також узгоджується з практикою Верховного Суду України, що викладена в постанові від 05.03.2012 року.

Зокрема, Верховний Суд України дійшов висновку, що податкові накладні, які є підставою для формування підприємством податкового кредиту, зареєстровані в ЄДРПН за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

А тому, на переконання суду, наявність податкових накладних у ТОВ «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН», виписаних постачальниками на поставку продукції (товару) у відповідних періодах не є безумовною підставою для отримання права на податковий кредит та бюджетне відшкодування.

Окрім цього, з метою з'ясування обставин фінансово-господарських відносин позивача з його контрагентами ПП «Югтрансагро», ТОВ «Ценфінторг-Юг», ТОВ «Агромарин-М», ПП «Влада Плюс», ТОВ «Шер-К» судом вживалися заходи щодо виклику в судове засідання для допиту свідків ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, які підписували договори купівлі-продажу та складені на їх виконання первинні документи. Останні до суду не прибули, що підтверджує вищевказані висновки податкового органу про неможливість здійснення ПП «Югтрансагро», ТОВ «Ценфінторг-Юг», ТОВ «Агромарин-М», ПП «Влада Плюс», ТОВ «Шер-К» господарської діяльності.

Виходячи зі змісту статей 109-113 ПК України, відповідальність платника податків у вигляді застосування штрафних (фінансових) санкцій можлива лише за умови вчинення ним порушень, визначених законами з питань оподаткування.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового Кодексу України передбачено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування. При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000273720 від 29 серпня 2013 року ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому є правомірним.

Згідно з частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими статтею 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, в зв'язку із чим, в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Враховуючи положення статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відшкодування судового збору позивачу не підлягає.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НЬЮ ВОРЛД ГРЕЙН ЮКРЕЙН» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25.11.2013 р.