Ухвала

від 20.12.2013 по справі 805/12782/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Шинкарьова І.В.

Суддя-доповідач - Попов В.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2013 року справа №805/12782/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Попова В.В.,

суддів Лях О.П., Чумака С.Ю.,

секретар Гуринович А.Б.,

за участю сторін : представника Публічного акціонерного товариства "Донецький заводобудівний комбінат" Чуга І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецький заводобудівний комбінат" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 р. у справі № 805/12782/13-а за позовом Управління Пенсійного Фонду України в Будьоннівському районі міста Донецька до Публічного акціонерного товариства "Донецький заводобудівний комбінат" про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсії у розмірі 23470,70 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 листопада 2013 р. у справі № 805/14737/13-а позов Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м.Донецька до Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з березня по серпень 2013 року у розмірі 23470,70 грн. - задоволено.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» суму витрат на виплату та доставку пенсій за період з березня по серпень 2013 року на загальну суму 23470,70 грн.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідачем - Публічним акціонерним товариством "Донецький заводобудівний комбінат" , подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати вищевказану постанову та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі. Мотивами апеляційної скарги особа, яка її подала, зазначає порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що позивачем порушено порядок подання та оформлення документів для призначення пільгових пенсій, а саме не надано довідку та гарантійний лист, згідно яких підприємство бере на себе зобов'язання перерахувати до органів Пенсійного фонду місячну суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Донецький заводобудівний комбінат» є юридичною особою, код ЄДРПОУ 01235188, є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 1 Закону України від 26.06.1997р. № 400 «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 400) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Відповідач, є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року № 400 "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400 для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788 до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 зазначеного Закону. Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400 встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону. Цей порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням чинності Законом України від 9 липня 2003 року № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 1 січня 2004 року. Так, пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-ІУ в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХИ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-ІУ. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу четвертого підпункту 1 зазначеного пункту підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058-ІУ, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ці норми не стосуються спірних відносин та не поширюються на відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону № 1788. Вони були направлені, зокрема, на: врегулювання відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий); встановлення джерела виплати пенсій іншим пільговим категоріям пенсіонерів (абзац п'ятий). Тобто ці норми були направлені на встановлення регулювання інших відносин, а не на зміну чинного регулювання спірних правовідносин.

З огляду на вимоги законодавства, а також враховуючи те, що до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» чинним законодавством був передбачений порядок покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених на підставі п."б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а вони в установленому законом порядку не відшкодовані, вони підлягають стягненню з відповідача.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується картками особових рахунків за списком №2, розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій (а.с.14,16,17,53).

Вищевказані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій були направлені відповідачу з проханням перерахувати заборгованість (а.с.5-13,15). Однак, вказана заборгованість добровільно сплачена не була.

Стосовно посилання апелянта (відповідача) щодо порушення позивачем Порядку призначення пенсій за рахунок коштів підприємств та організацій окремим категоріям працівників за результатами атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 937, в частині не надіслання гарантійних листів про перерахування коштів, колегія суддів вважає його хибним, оскільки зазначеним порядком регулюються відносини щодо відшкодування понесених управлінням витрат, які в цій справі не оспорюються.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення з Публічного акціонерного товариства «Донецький заводобудівний комбінат» суму витрат на виплату та доставку пенсій за період з березня по серпень 2013 року на загальну суму 23470,70 грн.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Донецький заводобудівний комбінат" - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 р. у справі № 805/12782/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Ухвала в повному обсязі складена та підписана колегією суддів 20.12.2013 р.

Колегія суддів : В.В. Попов

О.П.Лях

С.Ю. Чумак