Ухвала

від 10.12.2013 по справі 504/71/13-а

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 р.Справа № 504/71/13-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: БАРВЕНКО В.К.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючогосудді -Семенюк Г.В. судді - Потапчук В.О. судді - Коваль М.П.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області на Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 червня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірними; скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області № 22 від 03 жовтня 2012 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», -

встановиЛА:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області про визнання дій щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах неправомірними; скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області № 22 від 03 жовтня 2012 року про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах; зобов'язання призначити пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 червня 2013 року позов задоволено. Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області щодо відмови ОСОБА_4 у призначенні пенсії на пільгових умовах. Рішення Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області від 03 жовтня 2012 року № 22 про відмову ОСОБА_4 у призначенні пенсії на пільгових умовах скасовано. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області призначити ОСОБА_4 пенсію за віком на пільгових умовах з моменту подання заяви до пенсійного фонду, тобто з 26 липня 2012 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нову постанову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що 24.07.1973 року ОСОБА_4 прийнятий на посаду електрозварника ручної зварки в ремонтні майстерні АК 2212 (пізніше - Автотранспортне підприємство 15155), підстава - Наказ № 157-к від 24.07.1973 року).

Після служби в рядах Радянської армії з 09.01.1978 року ОСОБА_4 прийнятий на посаду електрозварника ручної зварки 4 -го розряду в ремонтні майстерні АК 2212 (пізніше - Автотранспортне підприємство 15155), підстава - Наказ 07-К від 09.01.1978 року).

Згідно хронологічної довідки перейменувань АТК «Альфа-Транс» від 02.07.2002 року № 310, з 27.04.1986 року АК 2212 перейменовано в АТП 25155 (АТТ1 -25155) за Наказом Мінавто УССР № 91 від 29.04.1986 року (підстава - Наказ № 82), а з 29.12.1987 року АТП -25155 перейменовано в АТП -15155 ОДПО).

Згідно запису в трудовій книжці від 01.11.1992 року АТП -15155 реорганізовано в Орендне підприємство Одеське АТП 15155 (підстава - Наказ № 196-К від 30.10.1992 року).

Теж саме підтверджено записом в хронологічній довідці від 02.07.2002 року № 310.

З 24.12.1993 року АО АТП -15155 реорганізовано в АТК «Альфа-Транс».

З 04.04.1995 року ОСОБА_4 був переведений на посаду водія 3-го класу (підстава- Наказ №39 від 04.04.1995 року).

З 27.08.2002 року ОСОБА_4 звільнений за власним бажанням (підстава -Наказ № 44 від 27.08.2002 року).

Рішенням Арбітражного суду Одеської області від 11.08.2000 року у справі № 17-2-3/6 про банкрутство АТК «Альфа-Транс» код 3120035 ліквідатором підприємства був призначений арбітражний керуючий Гриб Є.Г.

Зі змісту довідки Головного управління статистики в Одеській області від 07.09.2007 року № 01-02-111-2145 вбачається, що АТК «Альфа-Транс» (код 3120035) 30.08.2002 року ліквідовано на підставі рішення господарського суду Одеської області.

Разом із тим, зі змісту свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 503037, з 24.10.1997 проведено державну реєстрацію АТК «Альфа-Транс» ЗАТ код за ЄДРПОУ 25044211 (підстава - втрата свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи), що створено, в тому числі за рахунок статутного внеску АТК «Альфа-Транс» ЗАТ код ЄДРПОУ 03120035">03120035.

Таким чином, твердження представника АТК «Альфа-Транс» код за ЄДРПОУ 25044211, що це підприємство є правонаступником ліквідованого підприємства АТК «Альфа-Транс» ЗАТ код за ЄДРПОУ 03120035">03120035 є безпідставними.

Представник АТК «Альфа-Транс» код за ЄДРПОУ 25044211 в суді першої інстанції пояснив, що фактично всі працівники та майно ліквідованого підприємства було передано у новоутворене підприємство, але бухгалтерська та кадрова документація була у арбітражного керуючого, що займався ліквідацією підприємства з кодом ЄДРПОУ 03120035">03120035, і яку не в повному обсязі здав до державного архіву.

Зі змісту листа від 13.06.2012 року № 1369/22/05 Управління Пенсійного фонду України в Суворовському районі м. Одеси вбачається, що здійснити зустрічну перевірку пільгового стажу та заробітку ОСОБА_4, який працював на ЗАТ «Альфа-Транс» неможливо, оскільки зазначене підприємство знято з обліку з 30.08.2002 року, документація на державне зберігання до Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради передана не в повному обсязі.

Зі змісту довідки Департаменту архівної справи та діловодства № 530-11-01-08 від 25.03.2013 року до архіву передано всього два накази по підприємству ЗАТ «Альфа Транс» код за ЄДРПОУ 03120035">03120035.

26 липня 2012 року позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсійної допомоги на пільгових умовах.

До вказаної заяви, на підтвердження свого трудового стажу, позивачем було подано трудову книжку серії БТ-ІІ № 0831915, та довідку АТК «Альфа-Транс» код за ЄДРПОУ 03120035">03120035 від 09.07.2002 року № 359, за своїм змістом яка уточнює особливий характер роботи чи умов праці, що необхідні для пільгової пенсії, зокрема, роботи ОСОБА_4 в АТК «Альфа-транс» код ЄДРПОУ 03120035">03120035 на посаді електрозварника ручної зварки з повним робочим днем з 09.01.1978 року по 21.08.1992 року

Рішенням Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області № 22 від 03 жовтня 2012 року відмовлено ОСОБА_4 у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку із тим, що для призначення пенсії за Списком № 2 необхідно не менше 25 років загального стажу, із них 12,5 років пільгового стажу, а з поданих заявником документів вбачається, що заявник має загальний стаж роботи 30 років 11 місяців та 3 дні, однак пільговий стаж роботи не підтверджений первинними документами.

Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: права і свободи людини і громадянина, закріплені в Конституції України, не є вичерпними; конституційні права і свободи не можуть бути скасовані; при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод (стаття 22 Основного Закону).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Основного Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Основного Закону).

Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавцем визначені принципи, засади і механізми фінкціонуваня системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також врегульовано порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Нормою п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» законодавцем реалізовано вищевказане Конституційне право громадян на соціальний захист, - право на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р. «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 вказаного Порядку передбачено, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або її правонаступників.

У довідці має бути вказано: період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи, первинні документи на час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Позивач, у розумінні статті 69 КАС України, надав належний та допустимий доказ свого трудового стажу, що дає йому право на пільгову пенсійну допомогу, а саме - довідку АТК «Альфа-Транс» код за ЄДРПОУ 03120035">03120035 від 09.07.2002 року № 359, зміст якої відповідачем не спростований належними та допустими доказами.

Посада електрозварника ручної зварки передбачена Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів СРСР № 10 від 26 січня 1991 року «Про затвердження переліку виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення», та Списком № 2, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах».

Згідно з п.2 Прикінцевих положень Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з п. «б» ст.13 Закону «Про пенсійне забезпечення», працівники, які зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації мають право на пільгове пенсійне забезпечення - це чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців - на зазначених роботах.

Статтею 100 цього Закону законодавцем визначено порядок призначення пільгових пенсій особам, які мають на день введення в дію закону повний стаж на роботах зі шкідливими та важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, що давав право на пенсію на пільгових умовах: пенсії призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством.

Відповідно до Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, чинні на період роботи особи.

Таким чином, позивач мав повне право на отримання пільгової пенсії за віком по Списку №2, оскільки його трудовий стаж за віком та пільговий стаж підтверджений відповідними матеріальними доказами.

Твердження відповідача, що в електронній системі ВЕБ СОК відсутні відомості в електронному виді про сплату ліквідованим підприємством страхових внесків з доходів (заробітної плати) позивача, є неспроможними виходячи з наступного:

Персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначений ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема відомості до системи персоніфікованого обліку про застрахованих осіб подаються страхувальниками -роботодавцями.

Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 64 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» контроль за достовірністю поданих страхувальниками і застрахованими особами відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку здійснюють органи пенсійного фонду.

Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 10.06.2004 року № 7-6 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України» (пізніше в 2009 та 2010 роках Правлінням приймались постанови, з прийняттям яких втрачали чинність попередні редакції) затверджений Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового страхування.

Цим Порядком, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», врегульовані правила формування та подання до управління Пенсійного фонду України в територіальних органах Пенсійного фонду відомостей про застраховану особу, що використовується в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Зокрема, у відповідності до п. 1.3 Порядку звітність страхувальників до системи персоніфікованого обліку подається у такому порядку, та в такі строки: 1) страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік. Перелік форм документів первинної звітності до СПОВ наведений у розділі 2 цього Порядку.

Коригування або скасування відомостей облікової картки застрахованої особи здійснюється за будь-які роки функціонування системи персоніфікованого обліку тільки на підставі наданих у встановленому порядку документів страхувальника.

На час звільнення позивача та ліквідації підприємства ЗАТ «Альфа Транс» код за ЄДРПОУ 03120035">03120035, в якому позивач працював, вказані законодавчі акти не діяли, питання подання первинної звітності в електронному вигляді до системи СПОВ на законодавчому рівні врегульовано не було.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими, заснованими на законі, в зв'язку із чим підлягають задоволенню судом повністю.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Комінтернівському районі Одеської області, - залишити без задоволення.

Постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 27 червня 2013 року по справі № 504/71/13-а, - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючийсуддя Г.В. Семенюк суддя В.О. Потапчук суддя М.П. Коваль