УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2013 р.Справа № 820/4953/13-а Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківшляхпостач" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2013р. по справі № 820/4953/13-а
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова
до Приватного акціонерного товариства "Харківшляхпостач"
про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач- Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова, звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківшляхпостач" заборгованість по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до п. "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" в сумі 15708,99 грн.
За результатами розгляду справи в порядку письмового провадження постановою Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 року позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова задоволено.
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову ухвалу, якою залишити адміністративний позов без розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що судом при ухваленні спірного рішення не застосовано до спірних правовідносин 99, 100 КАС України, ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ч. 2 ст. 238 Цивільного кодексу України що призвело до ухвалення незаконного рішення, яке підлягає скасуванню в судовому порядку.
У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з приписів ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", п.6 .2, п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16 січня 2004 року.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що ПАТ "Харківшляхпостач" має обов'язок перед Пенсійним фондом України щодо відшкодування витрат по виплаті та доставки пільгових пенсій за списком № 2 виплачених ОСОБА_1
Колегія суддів частково погоджується з даним висновком суду першої інстанції та вважає постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 року такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, що Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова 19.06.2013 року звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Харківшляхпостач" про стягнення заборгованості з відшкодування пільгових пенсій у розмірі 15708,99 грн. та витрат на їх доставку за період з 01.12.2010 року по 31.01.2012 року.
Слід зазначити, що з клопотанням про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду позивач не звертався.
Колегія суддів зазначає, що Постановою Управління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року N 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція №21-1).
Відповідно до пункту 1.2 Інструкції №21-1 ця Інструкція визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Розділ 6 Інструкції №21-1 визначає порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 6.8 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до вказаної норми права страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частина п'ятнадцята статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
У той же час, частина друга статті 106 Закону №1058, у чинній до 01.01.2011 редакції, визначала, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Зважаючи на викладені вище норми права, колегія судів зазначає, що заборгованість перед органами Пенсійного фонду України з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій та недоїмка зі сплати страхових внесків не є тотожними поняттями, оскільки страховий внесок не є пенсією, призначеною на пільгових умовах.
Таким чином, чинне законодавство не передбачає спеціальних строків або їх відсутність щодо стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, а положення частини п'ятнадцятої статті 106 Закону №1058 не можуть бути застосовані до спірних відносин у даній справі.
Абзацом 2 частини другої статті 99 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до статті 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивачем до судів першої та апеляційної інстанції не надано доказів поважності пропуску строку для звернення до суду з вищевказаним позовом, а колегією суддів апеляційного суду не знайдено підстав для поновлення такого строку.
Отже, вважаючи на викладені обставини, яким не була надана належна правова оцінка судом першої інстанції при вирішенні питання дотримання Управлінням Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова строку звернення з позовом до суду, колегія суддів дійшла висновку про порушення позивачем встановленого частиною другою статті 99 КАС України строку звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення з ПАТ "Харківшляхпостач" заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених за період з 01.12.2010 по 31.01.2012 року в сумі 15708, грн. 99 коп.
Згідно зі статті 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Статтею 203 КАС України визначено підстави для залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду з підстав, встановлених статтею 155 Кодексу.
Пунктом 9 частини 1 статті 155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2013 року по справі № 820/4953/13-а не може бути визнана законною, а тому підлягає скасуванню, а позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова до Приватного акціонерного товариства "Харківшляхпостач" про стягнення заборгованості- залишенню без розгляду.
Керуючись п. 9 ч.1 ст. 155, ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 4 ст. 198, 203, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківшляхпостач" задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.07.2013р. по справі № 820/4953/13-а скасувати.
Позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова до Приватного акціонерного товариства "Харківшляхпостач" про стягнення заборгованості залишити без розгляду .
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Катунов В.В. Судді Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.
Суд | Харківський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2013 |
Оприлюднено | 24.12.2013 |
Номер документу | 36246217 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Харківський апеляційний адміністративний суд
Катунов В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні