Постанова

від 17.12.2013 по справі 801/10689/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 грудня 2013 р. (10:51) Справа №801/10689/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Леоновій В.В.,

розглянувши за участю представників:

позивача - Кокоріна В.О., довіреність № б/н від 15.11.2013 року,

відповідача - Муравйової М.С., довіреність № 03/159 від 15.01.2013 року,

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімеко»

до Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим,

третя особа - Кримське республіканське підприємство «Чисте місто»

про спонукання до виконання певних дій,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімеко» до Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим про зобов'язання почати розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з заявою позивача від 17.10.2013 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що ТОВ «Сімеко» на підставі рішення Сімферопольської міської ради від 13.01.2009 року є виконавцем послуг з розміщення твердих відходів на Сімферопольському полігоні. В свою чергу, КРП «Чисте місто» на підставі договору з ТОВ «Сімеко» здійснює розміщення відходів на Сімферопольському полігоні. Частка фактично доставлених КРП «Чисте місто» у 2013 році відходів на полігон становить 82%, що свідчить про монопольне становище підприємства. На думку позивача, КРП «Чисте місто» протягом 2013 року систематично зловживає своїм монопольним становищем. Зазначене стало підставою для звернення позивача до Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим із заявою щодо початку розгляду справи про захист економічної конкуренції. Однак, відповідач відмовив у початку розгляду справи. Така відмова, на думку позивача, є незаконною, оскільки чинне законодавство не передбачає такої підстави для відмови у початку розгляду справи про захист економічної конкуренції як наявність судових рішень. Крім того, позивач вказав на те, що відповідач був у повному обсязі проінформований про факти невиконання КРП «Чисте місто» умов договору, частку на ринку, наслідки зловживання монопольним становищем.

Присутній у судовому засіданні 17.12.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Крім того, в обґрунтування позовних вимог представник позивача надав додаткові пояснення, де зазначив про те, дії КРП «Чисте місто» в частині систематичного не проведення оплати визначені пунктом 4 частини 2 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» як зловживання монопольним становищем.

Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позовну заяву, де відповідач вказав на те, що порушені права позивача щодо наявної заборгованості КРП «Чисте місто» вже відновлено згідно з рішеннями Господарського суду АР Крим. Крім того, відповідач вказав на те, що КРП «Чисте місто» та ТОВ «Сімеко» здійснюють господарську діяльність на різних ринках, а тому дії КРП «Чисте місто» на одному ринку не може бути проявом зловживання для суб'єкта господарювання, діючого на іншому ринку. У судовому засіданні 17.12.2013 року представником відповідача також були надані додаткові пояснення по справі.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 20.12.2007 року було проведено державну реєстрацію юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімеко» (ідентифікаційний код юридичної особи - 35651023), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії А00№635971 від 18.12.2009 року (а.с.19).

Згідно із пунктом 3.1 Статуту ТОВ «Сімеко», затвердженого протоколом загальних зборів засновників № 6 від 03.09.2010 року (а.с.11-18), метою діяльності товариства визначено реалізацію економічних та соціальних інтересів учасників (засновників) та працівників товариства, отримання прибутку від діяльності по задоволенню суспільних потреб. Одними із основних напрямів діяльності товариства відповідно до пункту 3.2 Статуту є збір, транспортування, заготівля, перебирання та переробка сміття та відходів, утилізація сміття та відходів.

Відомості щодо основних видів діяльності товариства за КВЕД внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.82-87).

Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим № 26 від 13.01.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сімеко» визначено виконавцем послуг з розміщення твердих побутових відходів на Сімферопольському міському полігоні ТПВ для споживачів м. Сімферополя (а.с.23).

В межах статутної діяльності, на підставі рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим № 26 від 13.01.2009 року, Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімеко» (виконавець) 03.01.2013 року було укладено з Кримським республіканським підприємством «Чисте місто» (замовник) договір за №01-03/01/2013/10 про закупівлю послуг( а.с.26-27).

Відповідно до умов договору виконавець зобов'язується у 2013 році забезпечити надання послуг з видалення твердих відходів (прийом та розміщення твердих побутових відходів), що збираються замовником за допомогою надання талонів та розміщення ТПВ на полігоні, а замовник оплати ці послуги.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що ціна договору, а саме загальна вартість послуг з прийому та розміщення твердих побутових відходів за 550000,00 метрів кубічних становить 3622663,00 грн., у тому числі ПДВ - 603777,17 грн. Згідно з пунктом 4.1 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати замовником протягом 5 календарних днів рахунку на оплату послуг, пред'явленого виконавцем.

Як свідчать матеріали справи, у зв'язку із не проведенням у встановлені договором строки оплати за надані послуги за КРП «Чисте місто» утворилась заборгованість.

З метою забезпечення погашення замовником заборгованості ТОВ «Сімеко» направлялись листи керівництву КРП «Чисте місто», а також листи на ім'я Міністра фінансів АР Крим, голови Сімферопольської міської ради (а.с.28-49).

Крім того, у судовому порядку згідно із рішеннями Господарського суду АР Крим з КРП «Чисте місто» стягнуто заборгованість за договором від 03.01.2013 року №01-03/01/2013/10.

Невиконання КРП «Чисте місто» своїх зобов'язань по договору №01-03/01/2013/10 від 03.01.2013 року стало підставою для звернення позивача до Територіального відділення Антимонопольного комітету АР Крим із заявою від 16.10.2013 року №1610-1 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції (а.с.20-22).

У заяві позивач просив Територіальне відділення Антимонопольного комітету АР Крим розпочати справу про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також відповідно до прав та повноважень Територіального відділення Антимонопольного комітету АР Крим прийняти рішення про визнання вчиненого порушення законодавства про захист прав економічної конкуренції Кримським республіканським підприємством «Чисте місто» та рішення про застосування до КРП «Чисте місто» штрафних санкцій, передбачених діючим законодавством.

Заяву позивач обґрунтував тим, що КРП «Чисте місто» протягом 2013 року систематично зловживає своїм монопольним становищем на ринку вивезення відходів у місті Сімферополі, чим порушує частину 1 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Зловживання виявляється у бездіяльності, що призводить до ущемлення інтересів ТОВ «Сімеко» як суб'єкта господарювання, який має права та обов'язки, встановлені законом.

Листом від 23.10.2013 року №05/3855 Територіальним відділенням Антимонопольного комітету АР Крим було повідомлено позивача про результат розгляду скарги (а.с.73-84) та згідно з пунктом 20 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року № 5, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 06.05.1994 року за №90/299, відмовлено у початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції КРП «Чисте місто».

Відмова відповідача у порушенні справи за заявою ТОВ «Сімеко» обґрунтована тим, що шляхом застосування законодавства про захист економічної конкуренції можуть бути вирішені не всі спірні питання, що виникають у процесі здійснення діяльності суб'єктами господарювання, які займають монопольне становище на ринку.

Відповідно до пункту 9.2 Договору №01-03/01/2013/10 від 03.01.2013 року, укладеного між ТОВ «Сімеко» та КРП «Чисте місто», у разі недосягнення сторонами згоди, спори (розбіжності) вирішуються у судовому порядку.

Враховуючи викладене, а також наявні судові рішення Господарського суду АР Крим, якими задоволено вимоги ТОВ «Сімеко» про стягнення заборгованості з КРП «Чисте місто», Територіальним відділенням Антимонопольного комітету АР Крим зроблено висновок про те, що відділення не має повноважень для розгляду даного звернення щодо дій КРП «Чисте місто».

Вважаючи відмову Територіального відділення Антимонопольного комітету АР Крим такою, що суперечить вимогам діючого законодавства, ТОВ «Сімеко» звернулось до суду із позовом про її оскарження.

Під час розгляду справи судом оцінено правомірність прийнятого відповідачем рішення, його обґрунтованість, відповідність вимогам чинного законодавства та встановлено наступне.

Стаття 42 Конституції України встановлює право кожного на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності. Не допускаються зловживання монопольним становищем на ринку, неправомірне обмеження конкуренції та недобросовісна конкуренція. Види і межі монополії визначаються законом.

Правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності визначені Законом України від 11.01.2001 року №2210-ІІІ «Про захист економічної конкуренції» (далі по тексту - Закон №2210), що спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Частиною 2 статті 4 Закону № 2210 передбачено, що суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Згідно із статтею 1 Закону № 2210 під економічною конкуренцією (конкуренцією) слід розуміти змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Стаття 12 Закону України врегульовує питання щодо монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання. Відповідно до цієї норми суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Заборона зловживання монопольним становищем встановлена статтею 13 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, саме порушення суб'єктом господарювання КРП «Чисте місто» вимог зазначеної статті стало підставою для звернення ТОВ «Сімеко» до Територіального відділення Антимонопольного комітету АР Крим із заявою щодо порушення справи про захист економічної конкуренції.

Згідно із частиною 1 статті 13 Закону № 2210 зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

На думку позивача, дії КРП «Чисте місто» щодо не сплати заборгованості по договору №01-03/01/2013/10 від 03.01.2013 року є зловживанням монопольним становищем, що підпадає під ознаки, визначені пунктом 4 частини 2 статті 13 Закону України №2210.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 13 Закону № 2210 зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку визнається обмеження виробництва, ринків або технічного розвитку, що завдало чи може завдати шкоди іншим суб'єктам господарювання, покупцям, продавцям.

Підстави для початку розгляду справи про захист економічної конкуренції визначені статтею 36 Закону № 2210. У відповідності до частини 1 статті 36 Закону №2210 органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі за заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону № 2210 у випадках, коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку, заявнику може бути відмовлено у розгляді справи.

Та, навпаки, у відповідності до частини 1 статті 37 Закону № 2210 органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення.

Окремі особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, у тому числі про захист від недобросовісної конкуренції органами Антимонопольного комітету України відповідно до Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначені Правилами розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України, які затверджені Розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 року №5 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 06.05.1994 року за №90/299 (далі по тексту - Правила).

Пунктом 14 Правил встановлено, що органи Комітету розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за підставами, визначеними статтями 36 і 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Згідно з пунктом 17 Правил заяви про порушення у справах, підвідомчих адміністративній колегії територіального відділення Комітету, подаються до відділення за місцем вчинення порушення або за місцем знаходження відповідача, або за місцем настання наслідків порушення. Заяви про порушення в інших справах подаються до Комітету.

Особами, які мають право подавати заяву відповідно до абзацу другого частини першої статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» або частини першої статті 28 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», є суб'єкти господарювання - конкуренти, постачальники чи покупці відповідача та інші фізичні та юридичні особи, які можуть підтвердити, що дії чи бездіяльність відповідача, визначені зазначеними законами як порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть безпосередньо і негативно вплинути на їхні права. Такі заяви мають відповідати вимогам, викладеним у пункті 18 цих Правил.

Відповідно до пункту 20 Правил у разі не виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції державний уповноважений, голова відділення відмовляють у розгляді справи, про що письмово повідомляється заявнику.

При цьому відповідним державним органам та суб'єктам господарювання можуть бути надані рекомендації щодо проведення заходів, спрямованих на запобігання порушенням, розвиток підприємництва і конкуренції.

Отже, із змісту наведених вище норм, у тому числі системного аналізу положень частини 2 статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та пункту 20 Правил слідує, що рішення про відмову у розгляді справи про порушення антимонопольного законодавства може бути прийнято органом Антимонопольного комітету тільки у випадку не виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції або коли дії чи бездіяльність, що містить ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції, не має відчутного впливу на умови конкуренції на ринку.

Разом з тим, відмова відповідача у порушенні справи про захист економічної конкуренції, що викладена у листі від 23.10.2013 року № 05/3855, не містить висновку Територіального відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим щодо наявності або відсутності у діях (бездіяльності) суб'єкта господарювання КРП «Чисте місто» ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Відмова відповідача мотивована тим, що Територіальне відділення Антимонопольного комітету України в АР Крим не має повноважень для розгляду звернення щодо дій КРП «Чисте місто» .

Однак, як було встановлено вище, відсутність повноважень для розгляду звернення суб'єкта господарювання згідно із положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції» та Правил розгляду справ про порушення антимонопольного законодавства України не є підставою для відмови у порушенні справи про захист економічної конкуренції.

Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підстава, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши рішення відповідача, викладене у листі від 23.10.2013 року № 05/3855, суд дійшов висновку про його не обґрунтованість та не відповідність вимогам законодавства.

У позовній заяві позивач просив суд зобов'язати відповідача почати розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції згідно з заявою від 17.10.2013 року (вих.№1610-1 від 16.10.2013 року).

Разом з тим, частиною 2 статті 11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Водночас, суд не може підміняти орган, рішення якого оскаржується, зобов'язуючи його приймати замість рішення, яке визнається протиправним інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції відповідного державного органу.

При цьому, при розгляді справ за позовами до органів виконавчої влади в разі незгоди з їх рішеннями, суд, за наявності підстав для задоволення позову, визнає рішення такого органу протиправним і зобов'язує його залежно від характеру спору виконати певні дії, передбачені його компетенцією (або не вчиняти чи припинити їх), на захист порушеного права, як цього вимагає законодавство, або надає право позивачеві вчинити певні дії для усунення порушень його права.

Отже, враховуючи встановлені під час розгляду обставини, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнати протиправним та скасувати рішення Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим про відмову у початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, викладене у листі від 23.10.2013 року за № 05/3855, а також зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ТОВ «Сімеко» від 16.10.2013 року за №1610-1.

В судовому засіданні, яке відбулось 17.12.2013 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 20.12.2013 року.

Керуючись ст. ст. 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Територіального відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим про відмову у початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, викладене у листі від 23.10.2013 року за № 05/38553.

Зобов'язати Територіальне відділення Антимонопольного комітету України в Автономній Республіці Крим повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімеко» від 16.10.2013 року за №1610-1.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Сидоренко Д.В.