Постанова

від 16.12.2013 по справі 801/10935/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2013 р. Справа №801/10935/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Марчевської К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЕКС-ЕЛІБУД"

про стягнення,

Обставини справи: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Сімферополі Головного управління Міндоходів в АР Крим (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЕКС-ЕЛІБУД" (далі - відповідач), в якому позивач просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЕКС-ЕЛІБУД" заборгованість перед бюджетом в сумі 111448,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплачує узгоджені грошові зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток, визначені контролюючим органом на підставі податкових повідомлень - рішень. Окрім цього, за даними позивача у зв'язку з заниженням платником податків грошового зобов'язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, податковим органом нарахована пеня. Загалом податковий борг станом на день подачі позову складає 111448,65 грн.

У судове засідання, яке відбулося 16.12.2013, позивач явку свого представника не забезпечив, про час, день та місце його проведення повідомлений належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності та витребувані судом документи.

У судове засідання відповідач явку свого представника не забезпечив. Повістка про час, дату на місце розгляду справи направлена відповідачу за адресою реєстрації юридичної особи, проте поштове повідомлення повернене до суду з відміткою "за місцем обслуговування".

Згідно до ч.11 ст.35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З викладеного вбачається, що відповідач був сповіщений належним чином про час, дату та місце судових засідань розгляду за адресою реєстрації юридичної особи,

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЕКС-ЕЛІБУД" є юридичною особою (ідентифікаційний номер 35593318), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, зареєстровано у податковому органі платником податків та зборів, в тому числі, є платником податку на додану вартість та податку на прибуток.

Таким чином, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЕКС-ЕЛІБУД" є суб'єктом господарювання, юридичною особою, платником податків, зобов'язане виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим кодексом України (далі по тексту -ПК України).

Пунктом 4.1.1 статті 4 Податкового кодексу України встановлено, що кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цім Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.п.62.1.3. п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно з п.79.1. ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Судом встановлено, що 20.02.2013 працівниками податкового органу проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "ГРАНДЕКС-ЕЛІБУД" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки № 1395/15.2/35593318 від 04.03.2013, згідно з висновками якого посадовими особами контролюючого органу були встановлені порушення відповідачем:

- приписів п.п.7.4.1 п.п.7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з завищенням податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 32191 грн.;

- приписів п.п.5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - заниження податку на прибуток у розмірі 40239 грн.

На підставі висновків вказаного акта податковий орган прийняв податкові повідомлення-рішення №0007591502 від 11.04.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 40238,75 грн., у тому числі за основним платежем у сумі - 32191 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі - 8047,75 грн. та №0005821501 від 11.04.2013 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 50299 грн., у тому числі за основним платежем у сумі - 40239 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі - 10060 грн.

Дані податкові повідомлення-рішення були направлені відповідачу рекомендованими листами, проте поштові повідомлення повернені до позивача з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Згідно до п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Отже, враховуючи зазначені норми, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення-рішення вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення, що підтверджується довідкою про причину повернення на конвертах, у яких були надіслані податкові повідомлення-рішення.

Відомостей щодо оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень відповідачем суду не надано.

Судом встановлено, що за даними позивача у визначений податковим законодавством строк грошові зобов'язання, нараховані за вказаними податковими повідомленнями - рішеннями, сплачені не були.

Таким чином, за даними контролюючого органу відповідач має податковий борг за податковими повідомленнями-рішеннями №0007591502 від 11.04.2013 та № 0005821501 від 11.04.2013:

- з податку на додану вартість у розмірі 40012,29 грн.(40238,75-226,46), з урахуванням переплати по особовому рахунку відповідача у розмірі 226,46 грн.;

- з податку на прибуток у розмірі 50299 грн.

Судом встановлено, що у зв'язку зі збільшенням грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток за результатом податкової перевірки, контролюючим органом нарахована пеня у розмірі 7498,98 грн. з податку на додану вартість та 13638,38 грн. з податку на прибуток.

Згідно з п.п. 129.1.2. п. 129.1. ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пунктом 129.4. ст. 129 Податкового кодексу України встановлено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

Судом перевірені показники облікових карток ТОВ "ГРАНДЕКС-ЕЛІБУД" з податку на додану вартість та з податку на прибуток та встановлено, що розрахунок пені на загальну суму 21137,36 (7498,98+13638,38) здійснено вірно.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, відповідач на час розгляду справи має податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток у розмірі 111448,65 грн. (21137,36+40012,29+50299).

Згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З огляду на зміст наведеної норми процесуального права та з урахуванням того, що вимогою заявленого позову є стягнення з відповідача заборгованості з податку на прибуток та податку на додану вартість, нарахованих згідно з податковими повідомленнями-рішеннями № 0007591502 від 11.04.2013 та № 0005821501 від 11.04.2013, то предметом доказування у даній справи мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує встановлення факту сплати заборгованості у добровільному порядку або відсутності такого факту тощо.

Суд зазначає, що відповідачем не оскаржені податкові повідомлення-рішення № 0007591502 від 11.04.2013 та № 0005821501 від 11.04.2013 щодо нарахування вказаних сум, отже, в межах вказаної справи не підлягає перевірка правомірність нарахування заборгованості за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надані докази сплати податкового боргу у сумі 111448,65 грн. у встановлений пунктом 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України строк, наявність податкового боргу підтверджується обліковими картками відповідача з податку на прибуток та з податку на додану вартість та довідками податкового органу.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Суд також зазначає, що Податковим кодексом України встановлено право податкового органу здійснювати стягнення боргу після обов'язкового надіслання податкової вимоги.

Так, відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що позивачем з метою стягнення податкового боргу ТОВ "ГРАНДЕКС-ЕЛІБУД" була сформована податкова вимога № 1029-15 від 09.08.2013 на суму 21137,36 грн., яка направлена відповідачу рекомендованим листом, проте поштове повідомлення повернено до позивача з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Враховуючи приписи п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, суд зазначає, що податкова вимога № 1029-15 від 09.08.2013 на суму 21137,36 грн. вважається врученою платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення, а саме 16.09.2013, що підтверджується довідкою про причину повернення на конверті, у якому була надіслана податкова вимога.

Щодо необхідності повторного направлення податкових вимог платнику податків у разі збільшення розміру податкового боргу, суд зазначає наступне.

У підпункті 59.5 статті 59 Кодексу визначено, що у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ні Кодекс, ні наказ Державної податкової адміністрації України від 24 грудня 2010 року N 1037 "Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків" не містять норми про необхідність повторного відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу. Тому орган державної податкової служби не має повноважень повторно надсилати податкову вимогу платнику податків у разі збільшення податкового боргу.

У разі якщо сума податкового боргу, зазначеного у позові про стягнення коштів за податковим боргом, більша, ніж сума податкового боргу, зазначеного в податковій вимозі, яка була надіслана платнику податків, орган державної податкової служби повинен надати суду документальне підтвердження того, що податковий борг збільшився після надсилання (вручення) платнику податків податкової вимоги.

Суд зазначає, що моментом виникнення обставин, які зумовили звернення до суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом, у разі збільшення суми податкового боргу після надсилання (вручення) податкової вимоги, є момент збільшення суми податкового боргу, але за умови, що таку податкову вимогу було надіслано платнику податків не менше ніж за 60 календарних днів з дня утворення первинної суми податкового боргу.

При цьому моментом збільшення суми податкового боргу є день, що настає за останнім днем строку, протягом якого підлягає сплаті сума податкового зобов'язання платника податку. Строк сплати податкового зобов'язання визначається статтею 57 Кодексу.

Якщо розмір податкового боргу збільшився після надсилання податкової вимоги, то податковий орган не повинен надсилати нову податкову вимогу незалежно від того, з якого саме податку збільшився податковий борг - із того, що зазначений у податковій вимозі, чи з іншого. При цьому заявник (позивач) не повинен подавати до суду доказів, що підтверджують надсилання повторних податкових вимог у разі, якщо податковий борг збільшився після надсилання податкової вимоги.

Водночас підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Кодексу визначено, що податкова вимога вважається відкликаною у разі, якщо сума податкового боргу була погашена самостійно платником податків або органом стягнення. Тому разом із погашенням суми податкового боргу раніше надіслана платникові податків податкова вимога є відкликаною, а тому не може бути підставою для вжиття заходів із примусового стягнення податкового боргу.

Аналогічна позиція викладена в Листі Вищого адміністративного суду України від 12.04.2012 № 1044/11/13-12 "Щодо строків звернення до адміністративного суду у справах, що виникають із податкових відносин у сфері погашення податкового боргу".

Судом встановлено, що згідно даних особового рахунку, що досліджувався судом, відповідачем сума податкового боргу, що був заявлений в позові в розмірі 111448,65 гривень, не погашена та виникла після надіслання відповідачу вимоги № 1029-15 від 09.08.2013 на суму 21137,36 грн.

Крім того, з моменту виставлення позивачу вимоги № 1029-15 від 09.08.2013 на суму 21137,36 грн. відповідачем податковий борг в повному обсязі не сплачувався, що також підтверджується особовим рахунком, тобто підстави для направлення відповідачу нової податкової вимоги відсутні.

Судом встановлено, що згідно даних особового рахунку, що досліджувався судом, відповідачем сума податкового боргу, яка заявлена в позові, у розмірі 111448,65 гривень не погашена.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Беручи до уваги, що податковий борг з ПДВ у розмірі 111448,65 гривень відповідачем станом на день розгляду справи не сплачений, позивачем дотриманий порядок стягнення такого боргу, визначений Податковим кодексом України, суд відповідно до п.20.1.18 п.20.1 ст.20, ст. 95 Податкового кодексу України вважає необхідним задовольнити адміністративний позов шляхом стягнення з рахунків у банках, що обслуговують Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЕКС-ЕЛІБУД", податковий борг у сумі 111448,65 гривень.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства, адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, і відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У судовому засіданні, яке відбулось 16.12.2013 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 160 КАС України постанова оформлена та підписана 21.12.2013.

Керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАНДЕКС-ЕЛІБУД" (вул. Кечкеметська, 83, кв. 2, Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95038, код ЄДРПОУ 35593318), податковий борг в сумі 111448,65 гривень (сто одинадцять тисяч чотириста сорок вісім гривень, шістдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Г.Л.Тоскіна