Постанова

від 20.12.2013 по справі 802/4879/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ   м. Вінниця 20 грудня 2013 р.                                                                    Справа № 802/4879/13-а Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали адміністративної справи за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі    до:   Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Могилів-Подільському район   про: стягнення заборгованості      ВСТАНОВИВ: До Вінницького окружного адміністративного суду звернулося управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі Вінницької області (далі - УПФ України у Чернівецькому районі) з адміністративним позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Могилів-Подільському районі Вінницької області про стягнення заборгованості. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відшкодування фондом соціального страхування від нещасних випадків витрат Пенсійного фонду України, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, отриманих в країнах СНД за період вересня 2013 року по грудень 2013 року повинно здійснюватися відповідно до чинного законодавства за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія по інвалідності та у зв'язку із втратою годувальника внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Тому, на думку позивача позовні вимоги слід задовольнити, та стягнути оспорювань суму. У судове засідання представник позивача не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника, зазначивши, що проти позовних вимог заперечує. Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення справи, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, суд, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, визнав можливим проводити розгляд справи в порядку письмового провадження. Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з того, що пенсійне забезпечення громадян України відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення" здійснюється органами Пенсійного Фонду України. Стаття 81 вказаного Закону передбачає, що призначення та виплата пенсій, в тому числі пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду України. Відповідно до таблиць розбіжностей до актів щомісячної звірки по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, сума виплаченої  пенсії по інвалідності громадянам України, які отримали каліцтво на території держав СНД, яка підлягає відшкодуванню із 01.09.2013 року по 01.12.2013 року становить 693,27 грн. Надаючи оцінку позовним вимогам щодо стягнення суми витрати на виплату пенсій громадянам держав – учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну, суд виходить з наступного. За змістом частини другої статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві із застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків. Підпунктом “а” статті 27 Закону України “Про пенсійне забезпечення” встановлено, що громадянам України переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи. Відповідно до абзацу другого пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги. Абзацом третім цього пункту встановлено, що вся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника Фондом соціального страхування  від нещасних випадків. Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували цьому Фонду соціального страхування від нещасних випадків страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого. Як вбачається з абзацу 7 пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України від 14 жовтня 1992 року №2694-XII «Про охорону праці», які ліквідуються. Таким чином, страховиком, який має виплачувати пенсію по інвалідності особі, яка стала інвалідом від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, а в разі виплати такої органами ПФУ відшкодувати останньому витрати, є Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Аналогічна позиція висвітлена в постанові Верховного Суду України від 21 листопада 2011 року по справі №21-361а11 за позовом управління Пенсійного фонду України в Золотоніському районі Черкаської області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша Черкаської області про стягнення витрат на виплату і доставку пільгових пенсій. Враховуючи викладене, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню в частині стягнення суми невідшкодованих витрат на виплату пенсій громадянам держав – учасниць СНД та членам їх сімей, які отримали каліцтво в державах СНД і переїхали на постійне місце проживання в Україну в сумі 693,27 грн. Що стосується розподілу судових витрат, то згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а  відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257  КАС України, суд- ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Могилів-Подільському районі Вінницької області  (р/р 37170002000874 в ГУДК у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 25937564, МФО 802015) заборгованість в сумі  693,27 грн. (шістсот дев'яносто три грн. 27 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чернівецькому районі Вінницької області (р/р 25600323624003 в Ощадбанку м. Вінниця, МФО 302076). Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Суддя          Жданкіна Наталія Володимирівна