Постанова

від 11.12.2013 по справі 801/10060/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2013 р. 12:57год. Справа №801/10060/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим Кушнова А.О., за участю секретаря Богацької А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим

до ОСОБА_1

про стягнення,

за участю представників сторін,

від позивача: Броннікова К.В., довіреність № 4 від 07.02.2013р.

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми заборгованості по переплаті пенсії в розмірі 1247,88 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як отримувач пенсії по інвалідності згідно довідки МСЕК серія КР - 10 № 012060, до якої виплачувалась надбавка на дітей віком до 18 років, в порушення п. «а» ст. 33 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-XII та ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV, працював та не проінформував Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим про факт свого працевлаштування, у зв'язку із чим виникла переплата пенсії за період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р. в сумі 1630,28 грн.

У судове засідання 11.12.2013р. відповідач явку свою або свого представника не забезпечив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення, яку було повернуто 05.12.2013р. з відміткою пошти: «За закінченням терміну зберігання» (а.с.40, 41).

Враховуючи те, що відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, особа, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином, суд вважає, що відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим на підставі статті 128 КАС України розглядати справу за відсутністю відповідача або його представника.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Суд зазначає, що спірні правовідносини регулює Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. №1788-XII зі змінами та доповненнями (далі - Закон України «Про пенсійне забезпечення»), який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Згідно до ст. 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.

Статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.

Відповідно до абз. 1, 2 ст. 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України. Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.

Згідно до ст. 23 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров'я, внаслідок:

а) трудового каліцтва або професійного захворювання;

б) загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства).

Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Також, відповідно до п. "а" ч. 1 ст. 33 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до пенсії по інвалідності, в тому числі обчисленої в мінімальному розмірі, встановлюються такі надбавки:

а) непрацюючим інвалідам, які мають на своєму утриманні непрацездатних членів сім'ї, - на кожного непрацездатного члена сім'ї (статті 37, 40, 41) в розмірі соціальної пенсії, передбаченої для відповідної категорії непрацездатних.

Згідно з п. "а" ч. 3 ст. 37 Закону України "Про пенсійне забезпечення" непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема, діти, брати, сестри й онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років, при цьому брати, сестри й онуки - за умови, якщо вони не мають працездатних батьків.

Крім того, спірні правовідносини регулюються нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-ІV зі змінами та доповненнями (далі - Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Так, Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено поняття "непрацездатні громадяни" - особи, які досягли встановленого законом пенсійного віку або визнані інвалідами, у тому числі діти-інваліди, а також особи, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника відповідно до цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Відповідно до ч. 1 ст.6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.

Згідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства) за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону. Пенсія по інвалідності призначається незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи.

Статтею 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що залежно від ступеня втрати працездатності визначено три групи інвалідності. Причина, група, час настання інвалідності, строк, на який встановлюється інвалідність, визначаються органом медико-соціальної експертизи згідно із законодавством. Органи Пенсійного фонду та застрахована особа мають право в установленому законом порядку оскаржити рішення органів медико-соціальної експертизи.

Як слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1) є отримувачем пенсії по інвалідності, що підтверджується матеріалами пенсійної справи відповідача (а.с.44-зворотний бік а.с.48), випискою із акту огляду МСЕК серії КР - 10 № 012060 (а.с.47-зворотний бік а.с.47), до якої виплачується надбавка на дітей віком до 18 років, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 21.06.2010р. (а.с.46), а також на підставі поданої до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим заяви відповідача від 07.12.2010 р. (а.с.6-8).

Судом встановлено, що за період з 01.10.2011 по 30.09.2012 ОСОБА_1 проводились перерахунки пенсії зі збільшенням прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, однак відповідно до ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вказані перерахунки пенсії проводяться лише непрацюючим пенсіонерам.

Так, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який встановлений на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності (ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

В порушення п. «а» ст. 33 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 3 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_1 працював та не інформував Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим про факт свого працевлаштування, у зв'язку із чим виникла переплата пенсії за період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р. в сумі 1630,28 грн.

У вересні 2012 року за даними відділу персоніфікованого обліку було виявлено факт працевлаштування відповідача за період роботи з 01.10.2011р. по 30.09.2012р. Працевлаштування відповідача підтверджується довідкою № 55 від 15.05.2012р., згідно якої ОСОБА_1 працював в ПП "АБМ" гіпсокартонщиком з 10.10.2011р. по 31.10.2011р. і за цей період йому нарахована заробітна плата у розмірі 1000,00 грн. (а.с.9), а також трудовою угодою від 10-31 жовтня 2011 р. (а.с.50).

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, зі змінами та доповненнями, пенсіонери зобов'язані інформувати органи Пенсійного фонду України про обставини, що впливають на зміну розміру або припинення пенсійної виплати (звільнення з роботи, зміни у складі сім'ї тощо). Про дані вимоги законодавства України ОСОБА_1 був повідомлений, що підтверджується зобов'язанням, особисто підписаним відповідачем у заяві про призначення/перерахунок пенсії, наданій відповідачем до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим 07.12.2010р. (а.с. 7,8).

Як слідує з матеріалів справи, відповідач не проінформував Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим про факт свого працевлаштування.

Внаслідок приховування факту працевлаштування по пенсійній справі ОСОБА_1 виникла переплата пенсії за період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р. у сумі 1630,28 грн. Для з'ясування даного питання відповідач запрошувався до Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим листом №2454/лд від 21.03.2013р. (а.с.35).

Судом встановлено, що на підставі Рішення Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим про утримання переплати пенсії від 24.09.2012р. з відповідача була частково стягнута сума переплати надбавки за непрацездатного члена родини, за період з 01.10.2011 по 30.09.2012 в розмірі 1630,28 грн., що утворилась у зв'язку з приховуванням факту роботи, по 20% від пенсії, що отримувалась, до повного її погашення, починаючи з жовтня 2012 року (а.с.48), а саме: в розмірі 382,40 коп. Однак, утримання Управлінням Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим з пенсії відповідача були припинені у зв'язку з припиненням виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2012р. на підставі не проходження МСЕК. Залишок не сплаченої суми переплати становить 1247,88 грн., про що свідчить довідка № 1314/19-08-26 від 12.11.2013р. (а.с.33).

Статтею 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Статтею 103 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Також, відповідно до ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати. З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Таким чином, залишок суми переплати Управлінням Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим пенсії ОСОБА_1 за період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р. у розмірі 1247,88 грн. станом на день розгляду справи не сплачений та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідач жодних доказів спростування заборгованості або сплати вказаної суми переплати пенсії до суду не надав.

Відповідно до частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

У зв'язку зі складністю справи судом 11.12.2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 13.12.2013 року постанова складена у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1; АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі Автономної Республіки Крим (ЄДРПОУ 22300381; вул. Радянська, 11, смт. Красногвардійське, АР Крим, 97000; р/р 2560370445912; МФО 324805) суму заборгованості з переплати пенсії за період з 01.10.2011р. по 30.09.2012р. у розмірі 1247,88 грн. (одна тисяча двісті сорок сім грн. 88 коп.).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кушнова А.О.