Постанова

від 17.12.2013 по справі 809/3675/13-а

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. Справа № 809/3675/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Скільського І.І.

за участю секретаря - Бурда М.Р.,

представника позивача - Саранчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів в Івано-Франківської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартет»

про стягнення заборгованості в сумі 106571,94 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2013 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартет» (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в загальній сумі 106571,94 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є платником податків і зборів відповідно до вимог ст.16.1.4 Податкового кодексу України. Станом на 31.10.2013 року у відповідача наявний податковий борг по сплаті орендної плати за землю в сумі 106571,94 грн., який виник внаслідок несплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав наведених у позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення (а.с.18). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або розгляд справи без участі представника відповідача на адресу суду не надходило. Правом на подання заперечення проти позову відповідач не скористався, причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вбачає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Вислухавши представника позивача, дослідивши та оцінивши в їх сукупності подані докази, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому останні підлягають до задоволення з наступних мотивів.

Відповідно до даних Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач зареєстрований як юридична особа та взятий на облік у Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача наявний податковий борг в розмірі 106571,94 грн., що виник внаслідок несвоєчасної сплати самостійно задекларованої суми податкового зобов'язання по сплаті орендної плати за землю. Зокрема, згідно податкової декларації з орендної плати за землю за 2012 рік відповідач зобов'язаний був сплатити 19483,58 грн., за листопад-грудень 2012 року (а.с.5-6), а згідно податкової декларації з орендної плати за землю за 2013 рік - 87088,36 грн., за січень-вересень 2013 року (а.с.7-8).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) податковий борг сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 15.1. статті 15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно пункту 269.1. статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Згідно пункту 270.1. статті 270 цього Кодексу об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку відповідно до пункту 288.1. статті 288 ПК України є договір оренди такої земельної ділянки. Згідно пункту 288.4. статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Статтею 285 даного Кодексу передбачено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

У відповідності до пункту 287.3. статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до пункту 54.1. ст. 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 56.11. статті 56 Податкового кодексу України самостійно визначене платником податків податкове зобов'язання оскарженню не підлягає.

Таким чином, суд приходить до висновку, що самостійно обраховані податкові зобов'язання відповідача визначені ним в податкових деклараціях за 2012р. та 2013 р. з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності ), є узгодженими з дня подання таких декларацій та у сумі заявленій позивачем до стягнення являються податковим боргом відповідача.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надсилалася до Товариства з обмеженою відповідальністю «Квартет» податкова вимога форми "Ю" від 09.01.2013 року за № 3 (а.с.9).

Відповідно до пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За змістом пункту 59.5. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

За наведених обставин суд прийшов до переконання, що відповідач зобов'язаний погасити податковий борг в розмірі 106571,94 грн.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про недоїмку і переплату станом на 31.10.2013 року (а.с.20), довідкою про заборгованість №3725/10/09-0710/506 від 13.12.2013 року (а.с.21),податковою вимогою форми "Ю" за № 3 від 09.01.2013 року (а.с.9), податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2012 рік (а.с.5-6), 2013 рік (а.с.7-8), а також зворотнім боком облікової картки платника, яка міститься в матеріалах справи (а.с.10-11).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний погасити суму податкового боргу. Наявність такого обов'язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов'язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України, орган держаної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи, щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують ТзОВ «Квартет» (ідентифікаційний код 30450697, вул. Карпатська, 176, м. Коломия, Івано-Франківська область) та за рахунок готівки, що належить платнику в дохід бюджету податковий борг в сумі 106571 (сто шість тисяч п'ятсот сімдесят одна гривня) 94 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: /підпис/ Скільський І.І.

Постанова складена в повному обсязі 23.12.2013 року.