Постанова

від 17.12.2013 по справі 813/6340/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року № 813/6340/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого - судді Хоми О.П.,

судді Кузана Р.М.,

судді Кухар Н.А.,

з участю секретаря судового засідання Іванків З.О.,

з участю представника позивача Дем’яновської Ю.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом малого комерційного науково-виробничого підприємства «Рейтинг» до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Вовненко Оксани Сергіївни про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

Мале комерційне науково-виробниче підприємство «Рейтинг» (далі - МКНВП «Рейтинг») звернулося до суду з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Вовненко Оксани Сергіївни (далі - державний реєстратор), в якому просить визнати незаконними дії відповідача щодо відмови у державній реєстрації прав власності на нежитлове приміщення, розташоване за адресою м. Львів, площа Данила Галицького, будинок 14 та належать на праві власності МКНВП «Рейтинг», та зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію права власності вищевказаної будівлі. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що дії відповідача щодо відмови у державній реєстрації прав власності на належне МКНВП «Рейтинг» нежитлове приміщення та спірне рішення суперечать вимогам Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень». Зазначив, що звернувся до відповідача з відповідною заявою та подав всі документи, необхідні для реєстрації речових прав на нерухоме майно, тому прийняття спірного рішення з підстав невідповідності поданих документів вимогам, або неможливості встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують, є незаконним. За таких обставин дії відповідача підлягають визнанню незаконними, а спірне рішення - протиправним та скасуванню.

Представник позивача Дем’яновська Ю.Д. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково пояснила, що оскаржуване рішення прийнято передчасно, без дотримання встановленого Законом порядку для його прийняття та без попереднього прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, чим позбавлено позивача можливості для виконання вимог державного реєстратора. Зазначила, що з моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Львівської області від 27.03.2013 року, МКНВП «Рейтинг» набуло право власності на об'єкт нерухомості, тому право власності на вказане нежитлове приміщення підлягає державній реєстрації. Просила позов задовольнити повністю.

Відповідач, повідомлений належним чином про розгляд справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Подав заперечення, зміст якого зводиться до наступного. Відповідно до пункту 4 Порядку № 703 у Державному реєстрі прав реєструються, зокрема, речові права та їх обтяження на підприємство як єдиний майновий комплекс або їх окремі частини. При цьому, згідно із пунктом 7 зазначеного Порядку, заява про державну реєстрацію подається щодо кожного об'єкта нерухомого майна окремо. Зазначив, що поданий заявником на підтвердження права власності документ - рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.2013 № 914/669/13-г, не дає змогу встановити об'єкт, права на який підлягають реєстрації, зокрема, чи є вони одним приміщенням або декількома, що є окремими приміщеннями. Крім цього, копії документів заявника подані з порушенням вимог ДСТУ 4163-2003 «Вимоги до оформлення документів», затверджених наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55, а саме: засвідчені з порушенням вимог пункту 5.27 (відсутні відомості про особу, яка посвідчила копії). Вважає спірне рішення про відмову у державній реєстрації права власності таким, що прийняте на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Просив відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

14.06.2013 року МКНВП «Рейтинг» подало до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції заяву про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, площа Данила Галицького, 14 та відповідні документи для проведення такої реєстрації, а саме: рішення господарського суду Львівської області від 27.03.2013 року, яке набуло законної сили (а.с. 10-12); Витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 16-17); Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 14); Свідоцтво платника єдиного податку (а.с. 13); Статут підприємства (а.с. 19-25).

За результатами розгляду вказаної заяви рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Вовненко Оксани Сергіївни № 3885503 від 11 липня 2013 року МКНВП «Рейтинг» відмовлено у державній реєстрації права власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: м. Львів, площа Данила Галицького, 14. (а.с. 8).

Підставою для прийняття всіх спірного рішення став висновок державного реєстратора про те, що подані документи не відповідають вимогам, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

При цьому державний реєстратор послався на статтю 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та пункти 16 та 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703.

Такі ж підстави прийняття спірного рішення вказані Державною реєстраційною службою України і в супровідному листі до вказаного рішення від 24.07.2013 року № 2303/05-22-13 (а.с.9).

Вирішуючи спір, суд виходив з наступного.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації, та їх обтяжень визначає Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV).

Відповідно до наданих у частині першій статті 2 Закону № 1952-IV термінів, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація) це - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до визначених статтею 8 Закону № 1952-IV повноважень, орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (пункт 1 частини першої).

Повноваження державного реєстратора встановлені частиною 2 статті 9 Закону № 1952-IV, до яких, зокрема, належать прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та про відмову в державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень встановлений частиною першою статті 15 Закону № 1952-IV та полягає в наступному:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Згідно частини 2 статті 15 Закону № 1952-IV орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 1952-IV, державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили; інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Судом встановлено, що підставою звернення МКНВП «Рейтинг» до відповідача було рішення господарського суду Львівської області від 27.03.2013 року у справі № 914/669/13-г, відповідно до якого за МКНВП «Рейтинг» (юридична адреса: вулиця Шевченка, 23/17, місто Дубляни, Жовківський район, Львівська область, 80381; фактична адреса: площа Данила Галицького, 14, місто Львів; ідентифікаційний код 04812410) визнано право власності на нежитлове приміщення за адресою: місто Львів, вулиця Д. Галицького, 14, що позначене на поверховому плані індексами ІІ-1, ІІ-2, ІІ-З, ІІ-4, ІІ-5, загальною площею 37,0 кв. м.

Рішення господарського суду Львівської області від 27.03.2013 року не оскаржено та набрало законної сили, відтак МКНВП «Рейтинг» набуло право власності на нежитлове приміщення за адресою: місто Львів, вулиця Д. Галицького, 14.

Міністерством юстиції України 02.0 4.2013 року видано наказ № 607/5 (далі - наказ №607/5), зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2013 року за № 534/23066, «Про заходи щодо взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб», пунктом 1 якого (в редакції, що діяла на момент прийняття спірних рішень) встановлено, що у разі подання до структурних підрозділів територіальних органів Мін'юсту, що забезпечують реалізацію повноважень Укрдержреєстру, заяви про державну реєстрацію права власності та/або інших речових прав на нерухоме майно (далі - речові права), що виникають на підставі рішення суду, що набрало законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець, реєстрація речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводяться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру.

Наказом № 607/5 затверджено Порядок взаємодії органів державної реєстрації прав та їх посадових осіб (далі - Порядок № 607/5), яким визначено процедуру взаємодії системи органів державної реєстрації прав та державних реєстраторів прав на нерухоме майно органів державної реєстрації прав під час проведення державної реєстрації права власності та/або речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до пункту 2 Порядку № 607/5 державна реєстрація речових прав на нерухоме майно у випадках, передбачених у пункті 1 наказу (в тому числі, що виникають на підставі рішення суду, що набрало законної сили, де однією із сторін є юридична особа, та/або інший суб'єкт господарювання, та/або фізична особа - підприємець) проводиться державними реєстраторами прав на нерухоме майно Укрдержреєстру відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703.

Як встановлено судом, заява позивача, прийнята відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції 14.06.2013 року о 14:32:24 за реєстраційним номером 1598838, була передана на розгляд до Державної реєстраційної служби України, оскільки право власності у позивача-юридичної особи виникло на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Процедуру проведення державної реєстрації прав, перелік документів, необхідних для її проведення визначено Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. №703 (далі - Порядок № 703).

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначено пунктами 27 - 30 Порядку № 703.

Представлені позивачем та долучені до матеріалів справи копії документів, які були подані 14.06.2013 року МКНВП «Рейтинг» до Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції заяву про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно - нежитлове приміщення, свідчать про те, що позивачем подано всі необхідні та достатні для проведення державної реєстрації права власності документи.

Як зазначив відповідач у письмовому запереченні на позов, прийняття спірного було зумовлено тим, що рішення Господарського суду Львівської області від 27.03.2013 року у справі № 914/669/13-г не дає змогу встановити об'єкт, права на який підлягають реєстрації та відсутність відомостей про особу, яка посвідчила копії документів заявника.

З цього приводу суд зазначає таке.

У відповідності до пунктів 16, 23 Порядку державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення. Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до статті 24 Закону № 1952-IV, у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо, зокрема, подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

Згідно статті 124 Конституції Укра?їни судові рішення є обов'язковими для виконання на території України.

Ця конституційна норма узгоджується з нормами статті 4- 5 ГПК України, згідно якої господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на всій території України рішень, ухвал, постанов.

Як слідує із судового рішення від 27.03.2013 року у справі № 914/669/13-г, за МКНВП «Рейтинг» визнано право власності на нежитлове приміщення за адресою: місто Львів, вулиця Д. Галицького, 14, що позначене на поверховому плані індексами ІІ-1, ІІ-2, ІІ-З, ІІ-4, ІІ-5, загальною площею 37,0 кв. м.

Вказане рішення є зрозумілим, однозначним та достатнім для ідентифікації об'єкта нерухомого майна, тому суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про те, що воно не дає змогу встановити об'єкт, права на який підлягають реєстрації.

Крім цього, у відповідності до конституційної норми про обов'язковість судових рішень, рішення від 27.03.2013 року у справі № 914/669/13-г підлягає виконанню шляхом реєстрації права власності на нежитлове приміщення, визначене цим рішенням.

Стосовно пояснень відповідача про відсутність відомостей про особу, яка посвідчила копії документів заявника, то зі спірного рішення слідує, що такою особою є ОСОБА_4.

Водночас, відповідно до статті 22 Закону № 1952-IV у разі якщо документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, передбаченому нормативно-правовими актами, державний реєстратор у строк, встановлений ч. 5, 7 і 8 ст. 15 цього Закону для розгляду заявлених прав, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень і письмово повідомляє про це заявника. Якщо заявник протягом п'яти робочих днів після отримання письмового повідомлення виконав вимоги державного реєстратора, загальний строк розгляду заявленого права продовжується з урахуванням часу, що минув до його зупинення. У разі невиконання зазначених вимог державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень.

Тобто, якщо відповідач при розгляді заяви встановлює, що документи для державної реєстрації прав та їх обтяжень подано не в повному обсязі, він приймає рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, про що письмово повідомляє про це заявника, даючи йому можливість протягом п'яти днів виконати вимоги державного реєстратора.

Прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень є тимчасовим заходом, який застосовується з метою усунення заявником недоліків поданих документів.

Судом встановлено, що відповідач при прийняття спірного рішення № 3885503 від 11 липня 2013 року про відмову в державній реєстрації права власності на об'єкт нерухомості не використав право, надане йому статтею 22 Закону № 1952-IV.

В той же час, суд вважає за необхідне констатувати, що при прийнятті заяви позивача 14.06.2013 року відділом державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Львівського міського управління, останнім не було висловлено жодних зауважень до документів, які подавалися разом з заявою для реєстрації.

Крім цього, відповідно до частини 5 статті 15 Закону № 1952-IV державна реєстрація прав (надання відмови в ній) проводиться в строк, що не перевищує чотирнадцяти робочих днів (крім випадків, встановлених у частині сьомій цієї статті) з моменту надходження до органу державної реєстрації прав заяви про таку реєстрацію та передбачених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, документів, необхідних для її проведення.

Ця норма Закону № 1952-IV кореспондується з пунктом 6 Порядку № 703, відповідно до якого державна реєстрація прав, надання відмови в ній проводяться у строк, що не перевищує 14 робочих днів з моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (далі - заява про державну реєстрацію), крім випадків, передбачених цим Порядком.

Матеріалами справи підтверджено, що прийом заяви позивача відбувся 14 червня 2013 року о 14:32:24 за реєстраційним номером 1598838 (див. спірне рішення) (а.с.9).

Спірне рішення про відмову прийнято 11 липня 2013 року, тобто з порушенням встановленого чинним законодавством строку.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про те, що відповідач прийняв спірне рішення за відсутності підстав для відмови у державній реєстрації речових прав на належне МКНВП «Рейтинг» на праві власності нежитлове приміщення за адресою: місто Львів, вулиця Д. Галицького, 14, та з порушенням законодавчо встановлених строків.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано належних та допустимих доказів правомірності винесення рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 3885503 від 11 липня 2013 року.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши спірне рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 3885503 від 11 липня 2013 року, суд дійшов висновку, що таке прийняте без урахування вимог Закону № 1952-IV, Порядку № 703, Порядку № 607/5 і з порушенням передбачених статтею 2 КАС, тому рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а позов в цій частині - до задоволення.

Щодо вимог позивача про зобов'язання державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Вовненко Оксану Сергіївну провести державну реєстрацію права власності нежитлового приміщення за адресою: місто Львів, вулиця Д. Галицького, 14, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту,за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

Прийняття державним реєстратором рішення в межах повноважень, визначених частиною 2 статті 9 Закону № 1952-IV, не відноситься до адміністративних процедур і не зумовлене адміністративним розсудом.

З мотивів, викладених у постанові вище, суд дійшов висновку, що для прийняття спірного рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень у відповідача не було правових підстав, оскільки позивачем представлено всі необхідні та достатні для проведення державної реєстрації документи.

З урахуванням цього, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача зареєструвати за МКНВП «Рейтинг» право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Д. Галицького, 14, задовольнивши позов і в цій частині.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 34 грн 41 коп, сплаченого за платіжним дорученням № 40 від 13 серпня 2013 року.

Керуючись ст. ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Вовненко Оксану Сергіївну про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 3885503 від 11 липня 2013 року.

Зобов'язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Державної реєстраційної служби України Вовненко Оксану Сергіївну зареєструвати право власності на нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: місто Львів, вулиця Д. Галицького, 14, за малим комерційним науково-виробничим підприємством «Рейтинг» (код ЄДРПОУ 04812410).

Стягнути з Державного бюджету України в користь малого комерційного науково-виробничого підприємства «Рейтинг» 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Хома О.П.

Суддя Кузан Р.І.

Суддя Кухар Н.А.

Повний текст постанови виготовлений 23 грудня 2013 року.