Постанова

від 18.12.2013 по справі 813/8283/13-а

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 грудня 2013 року справа № 813/8283/13-а

12 год. 44хв. зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Дацьківа Д.Д.,

представників відповідача Ледчак Т.О., Шиби А.І., Сенюк В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства "Флора-Престиж" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, -

встановив:

Приватне підприємство "Флора-Престиж" звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення коригування в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в частині сум податкового кредиту, які позивач задекларував згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ "БТК Євробуд", ТзОВ "Гарант-Буд-Серівс", ТзОВ "БК АРТ Груп", ТзОВ "Нові технології ТПВ" в розмірі 165469 грн. та задекларованих сум податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних позивачем підприємствам-покупцям у розмірі 166461 грн.; зобов'язати відповідача відновити в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" суми податкового кредиту, які позивач задекларував згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ "БТК Євробуд", ТзОВ "Гарант-Буд-Серівс", ТзОВ "БК АРТ Груп", ТзОВ "Нові технології ТПВ" в розмірі 165469 грн. та задекларовані суми податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних позивачем підприємствам-покупцям у розмірі 166461 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за результатами проведених відповідачем перевірок з питань господарських відносин з ТзОВ «БТК Євробуд», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БК АРТ Груп» за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. , з питань господарських відносин з ТзОВ «Нові технології ТПВ» за період з 01.05.2012р. по 31.07.2012р. відповідач дійшов до необґрунтованих висновків про відсутність господарських операцій між позивачем та ТзОВ «БТК Євробуд», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БК АРТ Груп», ТзОВ «Нові технології ТПВ». Позивач, вважає, що його правочини з контрагентами носять реальний характер, що підтверджується: договорами, укладеними належним чином та у відповідній формі; наявністю первинної документації по господарських операціях з контрагентами; рухом активів в процесі здійснення господарських операцій; на момент вчинення дій, визначених у договорах, сторони були зареєстровані у визначеному законом порядку, а також були зареєстровані платниками податку на додану вартість; товари/роботи, отримані внаслідок здійснення даних господарських операцій, були використані позивачем у власній господарській діяльності, включені до валового доходу та податкових зобов'язань в частині реалізованих робіт, що підтверджується первинною документацією підприємства. З урахуванням викладеного, вважає протиправними дії відповідача щодо коригування у внутрішніх електронних базах сум податкового зобов'язання та податкового кредиту.

Відповідач подав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому проти позову заперечив, просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову. Свої заперечення обґрунтовує відсутністю реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТзОВ "БТК Євробуд", ТзОВ "Гарант-Буд-Серівс", ТзОВ "БК АРТ Груп", ТзОВ "Нові технології ТПВ". Відповідач зазначає, що юридичні особи, податкові накладні яких стали підставою для формування платником податків податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість зареєстровані за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, з підстав, наведених у позовний заяві та письмових поясненнях. Просив позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, наведених у письмовому запереченні та додатках до нього. Просили суд у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити в повному обсязі з наступних підстав.

Позивач - приватне підприємство «Флора-Престиж», код ЄДРПОУ - 32052861, зареєстроване 14.06.2002р. Виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію №761958. Взяте на облік в органах Державної податкової служби з 25.06.2002р. за №506412, перебуває на обліку в ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області. Місцезнаходження позивача: м.Львів, вул.Ковельська, 108-3, фактичне місцезнаходження - м.Львів, вул.Коновальця,103.

На підставі направлення від 09.04.2013р. №220, виданого ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, наказу №197 від 09.04.2013р., згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Флора-Престиж» з питань господарських взаємовідносин з ТзОВ «БТК Євробуд» (код за ЄДРПОУ - 33499358), ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (код за ЄДРПОУ - 37635291), ТзОВ «БК АРТ Груп» (код за ЄДРПОУ - 37241554) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 24.04.2013р. №265/22-10/3205280

Перевіркою встановлені порушення позивачем:

1)п.135.1, 135.2, ст. 135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1, 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. (далі - ПК України), що призвело до завищення валових доходів на загальну суму 646555 грн. та завищення валових витрат на загальну суму 646555грн.;

2)п.п.14.1.1.181 п.14.1, ст.185, п.187.1, ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України, що призвело до завищення сум податкових зобов'язань на суму 129311грн. та завищення суми податкового кредиту на суму 129311грн.

На підставі направлень від 25.06.2013р. №355, 356, виданих ДПІ у Франківському районі м.Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, наказу №304 від 25.06.2-03р., згідно з п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України та проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Флора-Престиж» з питань господарських взаємовідносин з ТзОВ «Нові технології ТВП» (код за ЄЛРПОУ - 35921869) за період травень-липень 2012р, за результатами якої складено акт від 18.07.2013р. №58/22-40/32050861.

Перевіркою встановлені порушення позивачем:

1)п.135.1, п.135.2, ст. 135, п.137.1 ст.137, п.п.138.1, 138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р., в результаті чого позивачем безпідставно віднесено до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2012р. - 180793,25грн., а також завищено доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 185750,05 грн., в т.ч. за 2 квартал 2012р. 154375,05грн., за 3 квартал 2012р. на 31375грн.

2)ст.185, п.187.1, ст.188, п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого завищено суму податкових зобов'язань на суму 37150,01грн., в т.ч. за квітень 2012р. на суму 1666,67грн., за травень 2012р. на 21291,67грн., за червень 2012р. на 7916,67грн., за липень 2012р. на 6275грн., а також встановлено завищення суми податкового кредиту на суму 36158,65грн., в т.ч за травень 2012р. на 26083,47грн., за червень 2012р. на суму 10075,18грн. за рахунок проведення взаєморозрахунків з ТзОВ «Нові технології ТПВ».

З урахуванням фактів, встановлених у вказаних актах перевірки, відповідач провів коригування в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в частині сум податкового кредиту, які позивач задекларував згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ "БТК Євробуд", ТзОВ "Гарант-Буд-Серівс", ТзОВ "БК АРТ Груп", ТзОВ "Нові технології ТПВ" в розмірі 165469 грн. та задекларованих сум податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних позивачем підприємствам-покупцям у розмірі 166461 грн..

Не погоджуючись з діями відповідача по коригуванню сум податкового кредиту та податкового зобов'язання в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" позивач звернувся до суду.

Суд при вирішенні спору по суті виходить з такого.

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «БТК Євробуд» (код ЄДРПОУ - 33499358), ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (код ЄДРПОУ - 37635291), ТзОВ «БК АРТ Груп» (код ЄДРПОУ - 37241554) суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТзОВ «БТК Євробуд» укладено договір купівлі-проджау №1 від 05.09.2011р. про поставку товарно-матеріальних цінностей. На підтвердження реальності господарських відносин з ТзОВ «БТК Євробуд» позивач подав суду копії видаткових накладних (а.с. 152-157, 182, 186, 195-197), розхідних накладних (а.с.158-162).

Позивачем укладено договір купівлі-продажу з ТзОВ «БК АРТ Груп» від 04.04.2011р. №0404-2. Реальність господарських відносин з ТзОВ «БК АРТ Груп» позивач підтверджував, шляхом подання до суду видаткових накладних (а.с. 163-175, 183-184, 187-194, 198-199).

Між позивачем та ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» укладено договір купівлі-продажу №111-15 від 01.11.2011р., предметом якого є поставка товару. На підтвердження реальності господарських відносин з ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» позивач подав суду копії видаткових накладних (а.с. 178-181, 185).

На підтвердження реальності використання у свої господарській діяльності товарів, отриманих від ТзОВ «БТК Євробуд», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БК АРТ Груп» позивач подав суду копії актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) (а.с. 143-151, 200-227).

Проте, суд не вважає вказані докази достатніми для обґрунтування реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, виходячи з такого.

Згідно з актом ДПІ у Печерському районі м.Києва від 08.11.2011р. №1423/15-2 ТзОВ «БТК Євробуд» не знаходиться за адресою своєї державної реєстрації.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ у Франківському районі м.Львова ДПС від 24.04.2013р. №265/22-10/3205286 у ТзОВ «БТК Євробуд» відсутні основні засоби, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали, товарні запаси, трудові ресурси для здійснення основного виду діяльності.

Представлені позивачем для перевірки податковому органу документи від ТзОВ «БТК Євробуд», а саме договір, податкові та видаткові накладні підписані директором ОСОБА_5 Як вбачається з листа УПМ ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2012р. №14421/7/07-30/17, у провадженні слідчого відділу ДПС у Хмельницькій області перебуває кримінальна справа по обвинуваченню фізичних осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, шляхом придбання фірми.

В межах розслідування вказаної кримінальної справи допитано як свідка директора ТзОВ «БТК Євробуд» ОСОБА_5 Відповідно до протоколу допиту вказаного свідка від 07.05.2012р. ОСОБА_5 за грошову винагороду від невідомих осіб перереєстрував ТзОВ «БТК Євробуд» на своє ім'я. ОСОБА_5 зазначає, що договори та первинні фінансово-бухгалтерські документи щодо придбання-продажу товарів, послуг з іншими суб'єктами господарювання він не підписував.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ у Франківському районі м.Львова ДПС від 24.04.2013р. №265/22-10/3205286 у ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» відсутні основні засоби, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали, товарні запаси, трудові ресурси для здійснення основного виду діяльності.

Представлені позивачем для перевірки податковому органу документи від ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», а саме податкові та видаткові накладні підписані директором ОСОБА_6 Як вбачається з листа УПМ ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2012р. №14421/7/07-30/17, у провадженні слідчого відділу ДПС у Хмельницькій області перебуває кримінальна справа по обвинуваченню фізичних осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, шляхом придбання фірми.

В межах розслідування вказаної кримінальної справи допитано як свідка директора ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» ОСОБА_7 Відповідно до протоколу допиту вказаного свідка від 26.07.2012р. ОСОБА_7 за грошову винагороду від невідомих осіб перереєстрував ТзОВ «Гарант-Буд-сервіс» на своє ім'я. ОСОБА_7 зазначає, що договори та первинні фінансово-бухгалтерські документи щодо придбання-продажу товарів, послуг з іншими суб'єктами господарювання він не підписував.

Як вбачається з акту перевірки ДПІ у Франківському районі м.Львова ДПС від 24.04.2013р. №265/22-10/3205286 у ТзОВ «БК АРТ Груп» відсутні основні засоби, виробниче, транспортне та торгівельне обладнання, матеріали, товарні запаси, трудові ресурси для здійснення основного виду діяльності.

Представлені позивачем для перевірки податковому органу документи від ТзОВ «БК АРТ Груп», а саме податкові та видаткові накладні підписані директором ОСОБА_8 Як вбачається з листа УПМ ДПС у Хмельницькій області від 08.10.2012р. №14421/7/07-30/17, у провадженні слідчого відділу ДПС у Хмельницькій області перебуває кримінальна справа по обвинуваченню фізичних осіб у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.1 ст.366 КК України за фактом вчинення невстановленими особами фіктивного підприємництва, шляхом придбання фірми.

В межах розслідування вказаної кримінальної справи допитано як свідка директора ТзОВ «БК АРТ Груп» ОСОБА_8 Відповідно до протоколу допиту вказаного свідка від 26.07.2012р. ОСОБА_8 за грошову винагороду від невідомих осіб перереєстрував ТзОВ «БК АРТ Груп» на своє ім'я. ОСОБА_8 зазначає, що договори та первинні фінансово-бухгалтерські документи щодо придбання-продажу товарів, послуг з іншими суб'єктами господарювання він не підписував.

Водночас, суд не бере до уваги догоди позивача про те, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.07.2012р. задоволено позов ОСОБА_8 до ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС та визнано протиправними дії щодо відображення акту від 19.04.2012р. №943/22-3/37241554 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТзОВ «БК АРТ Груп», оскільки вказана постанова не набрала законної сили та скасована постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013р.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що ТзОВ «БТК Євробуд» (код ЄДРПОУ - 33499358), ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс» (код ЄДРПОУ - 37635291), ТзОВ «БК АРТ Груп» (код ЄДРПОУ - 37241554), які видали податкові накладні, що стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цих товариств, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від їх імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Вказана позиція суду узгоджується з правовою позицією, висловленою у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. у справі №21-421а11, прийнятою за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах відповідно до ст.244-2 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ТзОВ «БТК Євробуд», ТзОВ «Гарант-Буд-Сервіс», ТзОВ «БК АРТ Груп».

Щодо господарських взаємовідносин позивача з ТзОВ «Нові технології ТВП» (код ЄДРПОУ - 35921869), суд встановив наступне.

Позивач зазначає, що господарські взаємовідносини між ним та ТзОВ «Нові технології ТВП» здійснювались на підставі договору поставки №2002-2 від 20.02.2012р., проте оригінал вказаного договору чи його копія для перевірки податковому органу не надавались.

На підтвердження реальності господарських взаємовідносин з ТзОВ «Нові технології ТВП» позивач надав суду копії видаткових накладних: № 13/06-06 від 13.06.2013р., №18/06-05 від 18.06.2012р., №8/06-07 від 08.06.2012р., №31/05-29 від 21.06.2012р., №5/06-13 від 05.06.2012р., №17\05-11 від 17.05.2012р., №22/05-14 від 22.05.2012р., №31/05-11 від 31.05.2012р., №28/05-10 від 28.05.2012р., №14/05-11 від 14.05.2012р., №10/05-16 від 10.05.2012р., №7/05-25 від 07.05.2012р., №3/05-23 від 03.05.2012р., №19/04-04 від 19.04.2012р., №25/04-14 від 25.04.2012р., №27/04-08 від 27.04.2012р., №5/04-10 від 05.04.2012р., №11/04-10 від 11.04.2012р., №20/02-02 від 20.02.2012р., №27/02-01 від 27.02.2012р., №23/02-01 від 23.02.2012р.

Проте, суд не вважає вказані докази достатніми для обґрунтування реальності здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, виходячи з такого.

Згідно з актом ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 08.11.2012р. №4723/22-1/35921869 встановлено відсутність ТзОВ «Нові технології ТВП» за зареєстрованим місцем знаходження. Основним видом діяльності вказаного підприємства є будівництво житлових і нежитлових будівель, що не відповідає характеру господарських взаємовідносин з позивачем за договором поставки. У ході проведення перевірки не встановлено факт передачі товарів від ТзОВ «Нові технології ТВП» до контрагентів.

Крім того, суд бере до уваги, що позивач не надав суду доказів, які б підтверджували транспортування (перевезення) товару, який в подальшому використовувався в господарській діяльності, в яких було б вказано, яке саме підприємство здійснювало перевезення, товарно-транспортні накладні, копії дорожніх листів, чи будь-які інші документи, які б підтверджували перевезення товару, отриманого від контрагентів та, в свою чергу, які б засвідчували реальність здійснення господарських операцій.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ТзОВ «Нові технології ТВП» з урахуванням відсутності доказів реального виконання господарської операції, а саме, доказів транспортування товару, доказів використання отриманого від ТзОВ «Нові технології ТВП» товару у господарській діяльності позивача.

Суд зазначає, що виключно обставини щодо розрахунку за товар не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

Згідно з вимогами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 №996-ХІУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

Як вбачається зі ст. 2 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» сфера дії вказаного Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України; незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст.3 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з п.1 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа: дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції: одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами також визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україну від 05.06.1995р. за №168/704.

Відповідно до п.2.1 ст.2 вказаного Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації ( власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п.2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл на здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим нормативним актам.

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства. Понесені витрати на купівлю товарів (робіт, послуг) повинні оформлятися відповідними документами, які б підтверджували фактичне відвантаження таких товарів, виконання тих чи інших робіт (послуг).

Суд також звертає увагу, що наслідки в податковому обліку платника податку створюють лише реально вчинені господарські операції. Тобто такі, що пов'язані з рухом активів. Зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Наявність законодавчо визначених обставин для формування податкового кредиту є обов'язковою, але не безумовною підставою для визначення правомірності такого формування за умови, якщо податковий орган не доведе, що відомості у документах, на підставі яких вони сформовані, не відповідають дійсності, в тому числі, коли господарські операції з придбання товару (робіт, послуг) не мали реального характеру.

Суд зазначає, що з метою дослідження фактичного придбання товару необхідно аналізувати умови поставки такого товару, зокрема, щодо передачі товару від продавця до покупця, досліджувати первинні бухгалтерські документи.

Щодо тверджень позивача про те, що наявність податкової накладної є достатньою підставою для включення сум до складу податкового кредиту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.3 п.198 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін. визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку: придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи зі змісту п. 198.3 ст.198 ПК України правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платника податку .

Згідно з п. 198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредит) вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання; коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Відображатись у податковій звітності повинна лише та господарська операція, яка фактично відбулась, а не та, зміст якої лише відображений в первинних документах, відповідно тоді така господарська операція, яка фактично відбулась і створює відповідні податкові наслідки для платника шляхом формування ним складу податкового кредиту та валових витрат. Господарська операція, яка фактично не відбулась є нікчемною, оскільки не спрямована на реальне настання правових наслідків, а спрямована лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що документи, подані позивачем на підтвердження фактичного надання та отримання послуг за договорами, укладеними з контрагентами ТзОВ "БТК Євробуд", ТзОВ "Гарант-Буд-Серівс", ТзОВ "БК АРТ Груп", ТзОВ "Нові технології ТПВ" не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-ХІV, а тому не можуть мати юридичної сили та посвідчувати факт реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Таким чином, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарських операцій між позивачем та ТзОВ "БТК Євробуд", ТзОВ "Гарант-Буд-Серівс", ТзОВ "БК АРТ Груп", ТзОВ "Нові технології ТПВ". При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за надані послуги не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

З огляду на викладене, за відсутності інших достатніх та належних доказів, які б підтверджували фактичне надання послуг, податкові накладні, на підставі яких сформований податковий кредит за спірними господарськими операціями, самі по собі не підтверджують право позивача на його формування.

З урахуванням встановлених обставин суд вважає, що дії відповідача щодо здійснення коригування в електронній базі даних "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" в частині сум податкового кредиту, які позивач задекларував згідно з податковими накладними, виписаними ТзОВ "БТК Євробуд", ТзОВ "Гарант-Буд-Серівс", ТзОВ "БК АРТ Груп", ТзОВ "Нові технології ТПВ" в розмірі 165469 грн. та задекларованих сум податкового зобов'язання в частині податкового кредиту, сформованого за рахунок податкових накладних, виписаних позивачем підприємствам-покупцям у розмірі 166461 грн., є правомірними.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати стягненню зі сторін не підлягають.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений та підписаний 23.12.2013р.

Суддя А.Г.Гулик