Постанова

від 28.11.2013 по справі 810/5837/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 року 810/5837/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Галицького І.В.; Ігнатенка О.В.;

представника відповідача: Завальської С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрії збуваються» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мрії збуваються» звернулось до суду з позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 21.10.2013 № 0007302201.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що відповідачем було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 21.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Зазначає, що на підставі даного акту перевірки відповідачем було сформовано оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 21.10.2013 № 0007302201, яким було нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 906 408,00 грн., за основним платежем 793 815,00 грн. та штрафними санкціями 112 593,00 грн.

На думку позивача оскаржуване податкове повідомлення - рішення є незаконним та такими, що суперечать нормам чинного податкового законодавства України.

Вважає, що висновки відповідача є необґрунтованими, тому що при купівлі - продажу цінних паперів позивачем було враховано попит та пропозицію на даний вид товару, також було правомірно віднесено до валових витрат відсотки за кредит в розмірі 734 520,00 грн., оскільки підприємство за перевіряємий період здійснювало господарську діяльність, зокрема з купівлі - продажу цінних паперів, що було передбачено статутом позивача.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив, просив відмовити у його задоволенні та в обґрунтування своїх заперечень вказав, що під час проведення планової виїзної перевірки ТОВ «Мірії збуваються» було встановлено ряд порушення норм податкового законодавства, зокрема, п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.1 п.п. 5.5 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що діяв на час виникнення даних правовідносин (надалі - Закон № 334/94-ВР ), п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14, п. 138.4, п. 138.8, п.п. 138.10.3, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138., п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України). На думку відповідача підприємством було занижено податок на прибуток на 493 815,00 трн., в тому числі за IV квартал 2010 року на 205 158,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року на 35 505,00 грн., за IV квартал 2011 року на 7 939,00 грн., за І квартал 2012 року на 9 346 грн., за ІІ квартал 2012 року на 17 182 грн., за ІІІ квартал 2012 року на 8 156,00 грн., за IV квартал 2012 року на 210 529,00 грн.

Вважає, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесені правомірно, про що свідчить акт перевірки, яким встановлено ряд порушень податкового законодавства з боку позивача, також вважає, що відповідачем було дотримано усі вимоги закону при винесені даних податкових повідомлень - рішень.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що позов слід задовольнити, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі направлень від 12.08.2013 № 129, № 130, № 131, № 132 та на підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, ст. 77 ПК України було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Мрії збуваються» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.

Підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено право податкового органу проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

В результаті проведеної перевірки встановлено порушення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.1 п.п. 5.5 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14, п. 138.4, п. 138.8, п.п. 138.10.3, п.п. 138.10.5 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (надалі - ПК України). На думку відповідача підприємством було занижено податок на прибуток на 493 815,00 грн., в тому числі за IV квартал 2010 року на 205 158,00 грн., за ІІІ квартал 2011 року на 35 505,00 грн., за IV квартал 2011 року на 7 939,00 грн., за І квартал 2012 року на 9 346 грн., за ІІ квартал 2012 року на 17 182 грн., за ІІІ квартал 2012 року на 8 156,00 грн., за IV квартал 2012 року на 210 529,00 грн.

За наслідками проведеної перевірки відповідачем було винесено спірне податкове повідомлення - рішення від 21.10.2013 № 0007302201, яким було нараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 606 408,00 грн., за основним платежем 793 815,00 грн. та штрафними санкціями 112 593,00 грн.

Судом встановлено, що згідно кредитному договору № 03/09 від 04.09.2009 позивач отримав у ВАТ Банк «Олімпійська Україна» кредит 16 000 000,00 грн. на поповнення обігових коштів, вартість застави 16 000 000,00 грн. акції, який був погашений 21.06.2010 Компанією «Валпін Інтернешнл» (Британські Віргінські острови) кошти в розмірі 16 547 000,00 грн., як внесок в статутний фонд, на розрахунковий рахунок ТОВ «Мрії збуваються» по кредитному договору № 03/09 від 04.09.2009 ВАТ Банк «Олімпійська Україна» нараховано відсотки за користування кредитом в розмірі 1 873 973,00 грн., підприємством віднесено до валових витрат відсотків за кредит в розмірі 734 520,00 грн. за І півріччя 2010 року та 2010 рік в цілому.

Згідно договору купівлі продажу цінних паперів № Д 12-08/2009 від 27.08.2009 позивачем було придбано у ВАТ « КБ « ЕКСПОБАНК» (код ЄДРПОУ 09322299, ліцензія ДКЦПФР на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку - діяльність з торгівлі цінними паперами: дилерська діяльність АВ № 397985 від 17.05.2008) 3 200 000 штук простих іменних акцій ПАТ «КЕБО» номінальною вартістю 0,25 грн., бездокументарної форми, міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів (ISIN UA 4000028823) по ціні 5,00 грн. за штуку загальною вартістю 16 000 000,00 грн. ТОВ «Мрії збуваються» 04.09.2009 перерахувало 16 000 000,00 грн.

Перевіркою встановлено використання кредитних коштів по кредитному договору № 03/09 від 04.09.2009 на покупку акцій, які і були заставою цього кредитного договору.

В подальшому 3 067 200 штук простих акцій ПАТ «КЕБО» номінальною вартістю 0,25 грн. на суму 15 336 000,00 грн. по 5,00 грн. за акцію продано згідно договору № ДД2/162/12 від 19.11.2012 ТОВ «Лакі фінанс» (код за ЄДРПОУ 37469699, ліцензія ДКЦПФР на право здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів: дилерська діяльність АВ № 581420 від 24.06.2011р.), що підтверджується актом прийому - передачі цінних паперів.

Одночасно між позивачем та ТОВ «Лакі фінанс» укладено договір № ДД4/162/12 від 19.11.2012 купівлі - продажу цінних паперів, а саме векселів загальною номінальною вартістю 15 765 000,00 грн. - прості векселі від 24.09.2012 терміном погашення 01.09.2020: АА № 2178185 номінальною вартістю 6 100,00 грн., емітент ТОВ «Гакос груп»; АА № 2178205 номінальною вартістю 3 625,00 грн., емітент ТОВ «Бізнес Індастріз»; АА № 2178200 номінальною вартістю 6 040,00 грн., емітент ТОВ «Гірське повітря», що також підтверджується актом прийому - передачі цінних паперів до договору № ДД4/162/12 від 19.11.2012 на 3 векселі. Крім того, відповідно до протоколу про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 19.11.2012 між ТОВ «Мрії збуваються» та ТОВ «Лакі фінанс» сторони прийняли рішення про залік зустрічних однорідних вимог в розмірі 15 336 000,00 грн.

Таким чином позивачем було віднесено до валових витрат відсотки за користування кредитом в розмірі 734 520,00 грн. за 2010 рік.

Пункту 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, що був чинний на момент віднесення позивачем валових витрат за IV квартал 2010 року визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.2 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 раза.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Підпунктом 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Зокрема, п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України, що набрав чинності у 2011 році встановлено, що операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, п. 140.2 - 140.5 ст. 140, ст. 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку; витрати банківських установ, до яких відносяться: процентні витрати за кредитно-депозитними операціями, в тому числі за кореспондентськими рахунками та коштами до запитання, цінними паперами власного обігу; комісійні витрати, в тому числі за кредитно-депозитними операціями, розрахунково-касове обслуговування, інкасацію та перевезення цінностей, операціями з цінними паперами, операціями на валютному ринку, операціями з довірчого управління; від'ємний результат (збиток) від операцій з купівлі/продажу іноземної валюти та банківських металів; від'ємне значення курсових різниць від переоцінки активів та зобов'язань у зв'язку зі зміною офіційного курсу національної валюти до іноземної валюти відповідно до п.п. 153.1.3п. 153.1 ст. 153 цього Кодексу; суми страхових резервів, сформованих у порядку, передбаченому ст. 159 цього Кодексу; суми коштів (зборів), внесені до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; витрати з придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги (факторинг); витрати, пов'язані з реалізацією заставленого майна; інші витрати, прямо пов'язані зі здійсненням банківських операцій та наданням банківських послуг; інші витрати, передбачені цим розділом.

Крім того, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не включаються до складу витрат.

Як вбачається з акту перевірки відповідач прийшов до висновку щодо заниження позивачем доходу від продажу цінних паперів, а саме акцій ПАТ «КЕБО» в кількості 3 067 200,00 штук на 920 160,00 грн.

Підставою для таких висновків відповідач стала інформація Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України при аналізі котіровок акцій даних Української міжнародної фондової біржі - ціна одного цінного паперу ПАТ «КЕБО» станом на 24.09.2012 і до 29.12.2012 становить 5,30 грн.

Однак, суд не погоджується з даними висновками відповідача у зв'язку з чим вважає за необхідне вказати наступне.

За визначенням п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У свою чергу господарська діяльність, згідно п.п. 14.1.36 п. 14.1 ПК України, це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

При цьому суд звертає увагу, що господарська діяльність, направлена на отримання доходу, не завжди може мати позитивний економічний ефект у вигляді прибутку, а відсутність прибутку чи збитковість господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю платника податків, оскільки при здійсненні господарської діяльності існує звичайний комерційний ризик не отримати економічної вигоди.

В п.п. 14.1.71 п. 14.1 ст. 14 ПК України дано визначення звичайної ціни, а саме - це ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Крім того, на думку суду при купівлі - продажу будь - яких товарів, робіт або послуг необхідно брати до уваги попит та пропозицію на такі товари, роботи, послуги. В даному випадку був присутній попит на придбання цінних паперів за ціною 5,00 грн. за 1 штуку, а у ТОВ «Лакі фінанс» була відповідна пропозиція на продаж за такою самою ціною - 5,00 грн. за одну акцію.

Суд вважає спірне податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки отримані кредитні кошти направлені на здійснення його безпосередньої підприємницької діяльності - торгівлю цінними паперами, а саме на купівлю (продаж) цінних паперів (векселі, акції), тому підприємство правомірно відображало проценти за користування кредитними коштами у складі валових витрат; чинним законодавством не передбачено обов'язку покупця чи продавця векселів по встановленню статусу векселедавця при придбанні (продажу) векселя, а факт визнання векселедавця банкрутом не тягне за собою визнання недійсними виданих ним векселів; висновки про нікчемність правочинів щодо операцій з цінними паперами є лише припущенням та не підтверджуються належним доказами.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач, як суб'єкти владних повноважень, не надав обґрунтованих пояснень та доказів щодо правомірності прийнятого спірного податкового повідомлення - рішення від 21.10.2013 № 0007302201.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити

Скасувати податкове повідомлення - рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 0007302201 від 21.10.2013.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мрії збуваються» сплачений судовий збір в сумі 458 (чотириста п'ятдесят вісім) грн. 81 коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 грудня 2013 р.