Постанова

від 23.12.2013 по справі 823/3970/13-а

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2013 року справа № 823/3970/13-а

м. Черкаси

09 год. 00 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Мишенка В.В.,

при секретарі - Гордієнку Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Уманської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області до державного закладу «Уманська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася з позовом Уманська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-позивач) до державного закладу «Уманська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України (далі-відповідач) в якому просить: стягнути борг в сумі 2130 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначає, що відповідач перебуває на обліку в органах Міністерства доходів та зборів, як платник податків та платежів до бюджету. Всупереч вимог чинного законодавства, відповідач не виконує свої податкові зобов'язання, внаслідок чого за ним обліковується податковий борг зі сплати штрафних санкцій в сумі 2130 грн. Оскільки відповідачем самостійно не було сплачено вищевказані узгоджені зобов'язання та з урахуванням повноважень, наданих податковому органу щодо вжиття заходів для погашення податкового боргу, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вищевказаної заборгованості в судовому порядку.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте 20.12.2013р. надав до суду клопотання про підтримання позовних вимог в повному обсязі та прохання здійснити розгляд справи без участі представника податкового органу.

Відповідач на судове засідання не прибув, свого представника не направив, хоча належним чином повідомлявся судом про день та час судового розгляду справи.

У зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Виходячи з положень ч. 2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Державний заклад «Уманська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України зареєстрований 29.09.1997р., ідентифікаційний код - 02009850 та перебуває на обліку в Уманській ОДПІ з 16.08.1994р. за № 18.09 як платник податків.

З 15.10.2012р. Уманська РАЙСЕС відповідно до витягу з ЄДРПОУ (а.с. 6) перебуває в стані припинення, за рішенням засновників.

Юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. 2. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.( Ст. 33 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»)

Стаття 36 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено порядок проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації 1. Для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення юридичної особи у зв'язку з ліквідацією; довідку відповідного органу доходів і зборів про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів; довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування; довідку архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Частиною 12 статті 36 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що за відсутності підстав для залишення документів, які подані для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації . Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації є датою державної реєстрації припинення юридичної особи.

З аналізу даних норм суд прийшов до висновку, що припинення державної реєстрації юридичної особи, а ліквідація це одна із форм припинення, проводиться лише після внесення відповідного запису державним реєстратором в ЄДРПОУ про припинення юридичної особи. Проте з матеріалів справи не вбачається, що юридична особа припинена, оскільки у витягу з ЄДРПОУ міститься запис про перебування особи в стані припинення .

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має непогашений податковий борг перед бюджетом в сумі 2130 грн. зі сплати штрафних санкцій згідно:

- акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ від 31.05.2013 року № 631/1530/02009850 встановлено, несвоєчасне подання податкової звітності з ПДВ в порушення вимог пп. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України. Згідно якого до платника було застосовано штраф у розмірі 170 грн. та 1020 грн. За наслідками даного акту винесено податкові повідомлення-рішення від 15.04.2013р. № 0000391502 на суму 170 грн. та № 0000871502 від 31.05.2013р.;

- акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ від 19.04.2013 року № 478/1530/02009850 встановлено, неподання податкової звітності з ПДВ в порушення вимог пп. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України. Згідно якого до платника було застосовано штраф у розмірі 170 грн. За наслідками даного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013р. № 0000391502 на суму 170 грн.;

- акту камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ від 20.03.2012 року № 343/1530/02009850 встановлено, неподання податкової звітності з ПДВ в порушення вимог пп. 49.18.1 (49.18.2) п. 49.18 ст. 49 розділу ІІ, п. 203.1 ст. 203 розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до даних актів перевірок оформлених податковими повідомленнями- рішеннями (розрахунком податкового боргу)заборгованість відповідача становить в сумі:

- донараховано штрафну санкцію по податковому повідомленню-рішенню № 0000391502 від 15.04.2013р. в сумі 170,00 грн. - термін сплати - 09.05.2013р.;

- донараховано штрафну санкцію по податковому повідомленню-рішенню № 0000871502 від 31.05.2013р. в сумі 1020,00 грн. - термін сплати - 15.07.2013р.;

- донараховано штрафну санкцію по податковому повідомленню-рішенню № 00001211502 від 10.07.2013р. в сумі 1020,00 грн. - термін сплати - 23.08.2013р.

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача по штрафним санкціям з урахуванням переплати станом на 09.05.2013р. згідно карток особових рахунків в сумі 80 грн. становить 2130 грн. Також, дана сума заборгованості підтверджується розрахунками заборгованості наданої податковим органом (а.с. 25).

У зв'язку з несплатою податкового зобов'язання Уманською ОДПІ 07.08.2013р. винесена податкова вимога форми «Ю» за № 61-11(а.с. 7). Зазначена вимога 09.08.2013р. була вручена уповноваженому Мазуренко.

В подальшому рішенням № 10675/19-014 від 07.08.2013 року було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу, а 15.08.2013р. складено акт опису майна № 92/259/19-014.

Станом на день розгляду справи, за відповідачем обліковується заборгованість та становить 2130 грн.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, ст. 44 Господарського кодексу України, ст. 16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків і зборів зобов'язаний самостійно сплачувати суми податкових зобов'язань, визначених податковими деклараціями, розрахунками та податковими повідомленнями-рішеннями.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (далі - ПК України).

У відповідності до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 ст. 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пп. 54.3.1 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію.

Згідно з п. 49.1, 49.2 ст. 49 Податкового кодексу податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя)(пп. 49.18.1, 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 203.1, 203.2 ст. 203 Податкового кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Пунктами 57.2, 57.3, 57.4 ст. 57 Податкового кодексу зазначено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування. У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Пеня та штрафні санкції, нараховані на суму грошового зобов'язання (її частку), скасовану за результатами адміністративного чи судового оскарження, також підлягають скасуванню, а якщо такі пеня та санкції були сплачені, вони підлягають зарахуванню в рахунок погашення податкового боргу, грошових зобов'язань або поверненню в порядку, встановленому статтею 43 цього Кодексу.

Відповідно до вимог п.59.1. ст.59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п. 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.5 зазначеної статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п. 88.1. ст. 88 ПК України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (пп.89.1.1. п. 89.1. ст. 89 ПК України).

Державною податковою інспекцією вжито передбачені законодавством заходи щодо отримання заборгованості. Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, підприємству направлена податкова вимога № 61-11 від 07.08.2013р. на суму 1110 грн. Також, у зв'язку з наявністю податкового боргу зареєстрована податкова застава в державному реєстрі рухомого майна 16.08.2013р. за № 13854876, згідно акту опису № 92/259/19-014 від 15.08.2013р.

Оскільки, податкове зобов'язання в сумі 2130 грн. не було сплачене відповідачем у встановлені строки, таке зобов'язання визнається податковим боргом, який підлягає сплаті.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги, що відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив суму податкового боргу в сумі 2130 грн., суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 86, 122, 128, 159, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного закладу «Уманська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я України (20300, Черкаська область, м. Умань, вул. Урбайліса, 37, ідентифікаційний код 02009850) до бюджету через Уманську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (20300, Черкаська область, м. Умань, пл. Леніна,1а, ідентифікаційний код 38588473) податковий борг на загальну суму 2130 (дві тисячі сто тридцять) грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку, передбаченому ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Мишенко