cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18.12.2013 р. Справа № 914/4557/13
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М., при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГалІО", м.Львів
до відповідача Середньої спеціалізованої загальноосвітньої школи №1 міста Львова, м.Львів
про стягнення 47 580,40 грн.
За участю представників сторін:
від позивача Чернецький О.С. - директор
від відповідача Брилинський М.С. - представник (довіреність №232 від 18.12.2013р.).
Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "ГалІО" до відповідача Середньої спеціалізованої загальноосвітньої школи №1 міста Львова про стягнення 47 580,40 грн.
Ухвалою суду від 06.12.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 18.12.2013р.
Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 06.12.2013р. подав клопотання (від 17.12.2013р. вх.№54577/13) про долучення до матеріалів справи документів, які витребовувались вказаною ухвалою суду. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (від 18.12.2013р. вх.№54574/13) в якому відповідач визнає заборгованість перед позивачем, однак зазначає, що борг становить не 47 580,40 грн., а 46 447,91 грн. у відповідності до акту прийняття виконаних будівельних робіт.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд,-
встановив:
24.10.2013р. між Середньою спеціалізованою загальноосвітньою школою №1 (надалі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГалІО» (надалі - виконавець) укладено договір на виконання підрядних робіт щодо капітального ремонту санвузлів середньої спеціалізованої загальноосвітньої школи №1 відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець в межах твердої договірної ціни зобов'язується власними і залученими силами виконати і здати замовникові відповідно до кошторисної документації (додаток 1), та календарного плану виконання робіт (додаток 2), роботи щодо капітального ремонту санвузлів СЗШ№1 по вул.Трильовського, 17 в м.Львові.
Відповідно до п.1.3. договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити зазначені роботи на умовах передбачених цим договором.
Загальна вартість робіт згідно з договірною ціною становить: 47 580,40 грн. (п.2.1. договору).
Згідно з п.4.1. договору після одержання повідомлення виконавця про готовність до передачі закінчених робіт замовник зобов'язаний негайно розпочати їх приймання. Передача виконаних робіт виконавцем і приймання їх замовником оформлюються актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в.
Пунктом 4.6. договору передбачено, що фінансування виконаних робіт здійснюється відповідно до оформленого акта за формою №КБ-2в та довідки за формою КБ-3 після підписання акта при наявності фінансування.
Відповідно до п.4.7. договору зобов'язання замовника щодо здійснення розрахунків виникають за умови наявності відповідного бюджетного призначення в межах обсягів фактичних надходжень.
Як стверджує позивач, ним на виконання умов договору було виконано підрядні роботи на суму 47 580,40 грн., однак відповідач порушив умови договору щодо сплати вартості виконаних робіт.
Отже позивач звернувся до господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 47 580,40 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст.837 ЦК України).
Факт виконання позивачем своїх зобов'язань по договору підряду підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013р. на суму 46 447,91 грн. Копія зазначеного акту містяться в матеріалах справи, оригінал оглянутий в судовому засіданні.
Згідно ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст.854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем за виконані підрядні роботи, крім того відповідач у поданому відзиві визнав наявність у нього заборгованості на суму 46 447,91 грн. та водночас зазначив, що ТОВ «ГалІО» виконувало капітальний ремонт школи відповідно до рішення Управління освіти департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради за рахунок коштів розвитку міського бюджету м.Львова. Вищезазначений договір було підписано 24.10.2013р. та зареєстровано в ГУДКУ у Сихівському районі 01.11.2013р. Власних коштів школа немає. Станом на 17.12.2013р. кошти на рахунок відповідача не поступали.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку невиконання відповідачем зобов'язання по вказаному договору підряду в частині оплати вартості виконаних робіт. В матеріалах справи відсутні докази того, що роботи виконано позивачем неналежним чином і з порушенням погодженого строку.
Однак щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 47 580,40 грн. суд зазначає наступне.
Вказана сума (47 580,40 грн.) у відповідності до п.2.1. договору є загальною вартістю робіт згідно з договірною ціною.
Фактично позивачем було виконано підрядні роботи на суму 46 447,91 грн., а не 47 580,40 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2013р. на суму 46 447,91 грн. Доказів виконання позивачем робіт на іншу суму ніж на 46 447,91 грн. в матеріалах справи немає.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов про стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні в розмірі 47 580,40 грн. підлягає задоволенню частково, а саме обґрунтованою, яка підтверджується матеріалами справи і підлягає до задоволення є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в частині 46 447,91 грн.
Крім того, заборгованість відповідача в розмірі 46 447,91 грн. підтверджується долученим позивачем до матеріалів справи актом звірки взаємних розрахунків станом за період 01.10.2013р. - 16.12.2013р. Вказаний акт підписаний повноважними представниками обох сторін та скріплений їх мокрими печатками.
Отже, враховуючи вищенаведене позов слід задоволити частково, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути 46 447,91 грн.
Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №4624 від 18.11.2013р. на суму 1 720,50 грн., який відповідно до ч.2 ст.49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача.
Відповідно до ст.4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.
Керуючись ст.ст.4 3 , 32, 33, 34, 43, 49, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задоволити частково.
2. Стягнути з Середньої загальноосвітньої школи №1 міста Львова (79049, м.Львів, вул.Трильовського, будинок 17, код ЄДРПОУ 25224864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЛІО" (79066, м.Львів, вул.Морозна, буд. 31, кв. 35, код ЄДРПОУ 35620697) заборгованість в розмірі 46 447,91 грн. та судовий збір в розмірі 1 720,50 грн.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Повний текст рішення
виготовлено 23.12.2013р.
Суддя Петрашко М.М.
Суд | Господарський суд Львівської області |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2013 |
Оприлюднено | 24.12.2013 |
Номер документу | 36250658 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Львівської області
Петрашко М.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні